Постійні зміни

Розділ 571. Постійні зміни
 

Когнітивний світ Люсьєна продовжував кардинально змінюватися. Найочевиднішою ознакою було те, що вертикальна грань простору почала викривлятися, перетворюючи простір з куба на овальну сферу, наче до периферії додали кручений бар'єр.
У зоряному просторі, як від двох Головних зірок Долі, так і від інших ілюзорних зірок, гравітація почала закручувати промені світла навколо. Простір навколо них став прозорим і швидко стискався, створюючи ілюзію для всіх, хто це бачив.
Головна Зірка Долі, схожа на чорну діру, була ще більш жахливою. Коли вона обернулася на передній план, всі символи вітру, вогню, води, стихій, електронів та інших нахлинули на неї безконтрольно. Це був цілковитий безлад.
Перо в руці Люсьєна не зупинялося, і він дав кілька пророцтв і доказів згідно з попереднім описом і рівняннями гравітаційного поля:
— Виходячи з припущення, що маса Сонця викликає викривлення простору, можна обчислити надлишкову прецесію перигелію Ранкової Зорі, що узгоджується зі спостереженнями...
— Виходячи з уповільнення часу, викликаного гравітаційним полем, і віднімаючи явище уповільнення часу, викликане штучними планетами, можна зробити висновок, що час на штучних планетах тече швидше, ніж на Землі... що узгоджується з поправкою в реальних операціях...
— Промені відхилятимуться у гравітаційному полі. Кут відхилення поблизу Сонця становить...
— Червоне зміщення спектральних ліній...
На цьому його товста стаття закінчувалася. Більша частина змісту була з рукописів, які Люсьєн накопичив за останні роки, дещо переробивши.
Напівзаплющивши очі, Люсьєн відчув зірки у своєму пізнавальному світі. Вони були пов'язані з особливими і складними символами і будували дві надзвичайно складні магічні моделі. Він відчув, що його душа і його духовна сила були повністю поглинуті в них після лише короткого погляду, і він був надзвичайно виснажений і втомлений.
Люсьєн відчував те ж саме, коли вперше прочитав «Астрологію і стихії» і став свідком «Повелителя стихій» і «Пророка», двох легендарних класів.
— Новий легендарний клас... — Зовсім не в захваті, Люсьєн навіть насупився. Після напівконсолідації когнітивного світу було б важко реконструювати основи. Він завжди планував використовувати квантову механіку, а не загальну теорію відносності, як свій фундамент!
Інші легендарні маги, безумовно, не мали таких хвилювань, як Люсьєн, перед своїм просуванням уперед. Коли вони досягали свого рівня, складові їхнього пізнавального світу і шлях, яким вони хотіли б піти, були майже фіксованими. Напівзакріплення було останнім і найскладнішим кроком. Якби він не мав сили восьмого кола, він міг би зазнати невдачі через недостатню духовну силу.
Звісно, після напівзастигання перед архімагами постала ще одна проблема — обрати легендарний клас, який відповідав би їхньому когнітивному світові, щоб легше просуватися вперед. Крім того, створення базових легендарних чарів вимагало духовної сили та математичних знань.
Ось чому кожному великому арканісту, який створив теорію, що змінила парадигму, було легше стати легендарним, ніж звичайному арканісту. Їхній легендарний клас генерувався безпосередньо всередині їхнього когнітивного світу за допомогою зворотного зв'язку з реальним світом, і це був майже 100-відсотковий збіг. Що їм було потрібно, так це величезна духовна сила.
Замислившись на мить, Люсьєн підвівся і підійшов до циклотрону. Поклавши заздалегідь підготовлену металеву пластину в магічне коло, він помістив парафінову пластину за металевою пластиною.
Потім, поки напівзастигання його когнітивного світу ще не завершилося, Люсьєн активував циклотрон і бомбардував металеву пластину ядром атома гелію.
БУМ! БУМ!~
Через напівзавершеність свого когнітивного світу Люсьєн мав ілюзію, що він чує звук ядра Гелію, яке бомбардує металеву пластину. Це було схоже на сильний вибух.
Раптом пристрій за магічним колом зафіксував сліди протонів за парафіновою пластиною і записав їхню відстань та інші дані.
Після того, як дані були отримані, Люсьєн порахував зі своєю могутньою душею. Збереження імпульсу, збереження енергії... Промені, які випускали протони, поступово розкривали свою справжню природу.
Вони мали однакову з протонами масу і не могли бути захоплені електромагнітним полем.
Це були саме ті нейтрони, які шукали чаклуни з моменту публікації «Нової алхімії».
Оскільки вони були електрично нейтральними, на них не діяли ні магнітне, ні електричне поля. Тому їх навряд чи можна було відкрити безпосередньо, і йому довелося розраховувати на подібні, непрямі способи!
БУМ!~
Цього разу це був справжній звук, що відлунював біля вух Люсьєна. Когнітивний світ знову інтенсивно реагував, і ядро всередині нарешті показало свій справжній вигляд. Протони і нейтрони об'єдналися під впливом якоїсь невідомої сили.
Нематеріальний і трансцендентний простір знову потрапив у поле зору Люсьєна і взаємодіяв з його когнітивним світом, швидко заповнюючи незавершені магічні моделі «атомного ділення» і «атомного синтезу».
......
Всередині радіостанції Скай...
Саманта захоплено дивилася у вікно. Те, що архімаг наполовину зміцнив свій пізнавальний світ, заснований на гравітації, в такий момент, було справді мотивуючим!
Ілюзорна, всепоглинаюча темрява поступово розсіювалася. Буря слабшала і слабшала. Зміна погоди добігла кінця.
— Когнітивний світ якоїсь Високоповажності наполовину сформувався? Ми повинні взяти у нього інтерв'ю завтра! — Сказала Саманта з рідкісною для неї усмішкою. Її впевненість сильно похитнулася хвилину тому.
Архімаг, чий когнітивний світ наполовину закріпився, якщо збіг з легендарним класом перевищував 50%, з великою ймовірністю міг стати легендарним. Саме тому вона почала звертатися до нього як до Високоповажного.
Інший арканіст сказав захоплено і з полегшенням, — Крім того, здається, нова теорія гравітації ближча до її істинної природи, ніж теорія президента. Я, наприклад, ніколи не бачив всепоглинаючої темряви в жодному записі.
Саманта вже збиралася відповісти йому, коли пролунав оглушливий вибух, від якого здригнувся весь Аллін.
Заціпеніло виглянувши у вікно, Саманта побачила, що темна ніч перетворилася на безодню. Електромагнітні хвилі вирували в небі як видиме світло, а вогняна куля, що котилася в їхньому центрі, поширювала страхітливий шторм енергії.
Вогняна куля злетіла і піднялася грибовидною хмарою. Однак, порівняно з грибовидною хмарою «Вічного полум'я», яку Саманта бачила днями, її голова була набагато меншою. Темне повітря і вогонь танцювали один з одним.
— Що це таке? — Всі арканісти були збентежені.
БУМ!~
Вибух пролунав ще гучніше. Саманта відчула, що у вухах гуде, і більше нічого не чує.
Після вибуху ззовні зійшло сонце, яке сліпуче прогнало темряву і прокляття!
— Це... — Блейк кинувся до вікна з дивана. Якщо він правильно пам'ятав, то це було саме те «Вічне Полум'я», яке він бачив в Алліні нещодавно!
З тією лише різницею, що тоді це було реальне зображення, а зараз — ілюзія!
— Це містер Еванс? Це він стоїть за цією зміною погоди?
Усередині Вежі...
Анноніс, який розмовляв з Равенті, не міг закрити рота, коли ошелешено дивився на те, що було перед ним. Як напівзатверділий пізнавальний світ, заснований на гравітації, міг стати заснованим на «новій алхімії»?
Це було безпрецедентне явище в історії магії!
— Анноніс, що означали ті два звуки в Алліні?
— Мені здається, що в Алліні сходить сонце і грибна хмара, чи не так?
— Агов, агов! Анноніс?
Голос Равенті відлунював, але Анноніс був надто заклопотаний, щоб відповісти.
На тридцять третьому поверсі чарівної вежі Алліну очі Фернандо розширилися, коли він побачив грибну хмару. — Це ж Люсьєн!
— А я все думав, куди ж він подівся!
Це була легендарна магія, про яку знали лише Дуглас, Хатевей, Люсьєн і він сам. Для інших архмагів, навіть якщо вони могли б наполовину зміцнити свій когнітивний світ за допомогою «нової алхімії», вони не змогли б побудувати модель легендарної магії через відсутність зворотного зв'язку з реальним світом. Тому, навіть якби вони змогли викликати подібне явище, воно не могло б бути таким же чітким і повним!
— Люсьєн Еванс? — Еллен здивовано подивилася на Фернандо. — Звідки у нього таке глибоке розуміння гравітації? І чому напівзатвердіння його когнітивного світу розділене на дві фази?
Фернандо заскреготав зубами, — Звідки мені знати? Він, мабуть, знову сховав собі багато статей!
У небі, далеко від Алліна, Крітонія подивився на знайому грибоподібну хмару «Вічного Полум'я» і розгублено запитав, — Скільки архімагів наполовину обґрунтували свій когнітивний світ?
Бенедикт III похитав головою і здивовано сказав, — Я думав, що це досягнення, коли Фернандо і Хатевей піднялися на вершину легендарності, але, схоже, це придумав хтось інший...
Коли легендарний чарівник досягав вершини, його когнітивний світ повністю зливався з його душею. Це також спричинило б зміни погоди в ще більших масштабах. Однак вони могли сховатися у своїх деміпланах або альтернативних вимірах, щоб ворог не дізнався про це.
......
У його когнітивному світі простір був напівзастиглим під впливом гравітації, і такі стихії, як вітер, вогонь і вода, також були напівзастиглими через попередню завершеність внутрішньої структури. Вони вибухнули таким інтенсивним конфліктом, що когнітивний світ Люсьєна здригнувся!
— Відкриття нейтрона — це ще не все. — Зціпивши зуби, Люсьєн знову увімкнув циклотрон, тільки цього разу він вийняв металеву пластину і парафінову пластину і замінив їх на прозорий монокристал.
Всередині циклотрону електрони отримали живлення і вирвалися назовні.
БУМ! БУМ!~
У Люсьєна виникла ілюзія, що знову вистрілили гарматні ядра. До того ж, це було сильніше, ніж щойно, наче розкішний палац раптово руйнувався в божевільному вибуху!
Чомусь Люсьєн раптом дуже знервувався, наче перед ним відкривалися найпростіші і найглибші таємниці.
Електрони влучили в монокристал і через алхімічний прилад показали прекрасний, казковий візерунок. Це було так шокуюче і неймовірно!
Дивлячись на це, Люсьєн заплющив очі від задоволення.
Це було класичне зображення дифракції. Як фундаментальна частинка, електрони давали дифракційне зображення, яке могли дати лише хвилі!
— Хвилі і частинки, яке ви маєте значення, якщо ви існуєте незалежно одна від одної? [1]
    [1] - Слова фізика-теоретика Matt Strassler. https://profmattstrassler.com/articles-and-posts/particle-physics-basics/fields-and-their-particles-with-math/7-particles-are-quanta/
Люсьєн згадав цитату, яку прочитав у своєму минулому житті. Величезне і трансцендентне зоряне небо знову опустилося, більш сумісне з реальним світом і світом пізнання.
Усередині його когнітивного світу електрони, що перебували поза атомною структурою, розлетілися врізнобіч. Немов хмара, що вкрила все навколо, вона придушила напівзастиглість, спричинену гравітацією.
......
Крітонія і Бенедикт III спостерігали, як грибовидна хмара перетворюється на темну хмару і огортає Аллін ілюзорним, всюдисущим монохромом, не в силах зрозуміти, що це таке.
— Це проєкція чого? — знову висловив своє здивування Крітонія.
Бенедикт III похитав головою, але нічого не відповів.
Фернандо, Еллен і Саманта спостерігали ту ж саму сцену з чарівної вежі Аллін, так само не розуміючи, що її проєктує. Однак незабаром хмара зникла, і зміна погоди повністю завершилася.
— Це має бути звичайна проєкція під час напівзатвердіння, заснована на «новій алхімії». Вона не обов'язково може бути пов'язана з існуючими теоріями. — Саманта пробурмотіла собі під ніс, незабаром забувши про неоднозначне і короткочасне явище.
До того ж, вона смутно здогадувалася, хто це був!
Побачивши, що зміна погоди припинилася, Фернандо звернувся до Еллен, — Я попрошу Люсьєна взяти участь у «Новинах світу», представити свою теорію гравітації і оголосити про напівзатвердіння його когнітивного світу, щоб усім вдалося стабілізуватися від цього інциденту.
— Ви продовжите спроби відкрити Країну Істини.