Раз, два, три. Лін Ся вже перетворився на дерево, пасивно відчуваючи незграбні рухи Ю Джи Дзюе.

 

Що йому робити в цій ситуації?

 

Цей клятий виродок Ю Джи Дзюе був чутливим і гордим. Якщо його розбудити, юнаку, напевно, буде нестерпно соромно, чи не так? До того ж ситуація, що склалася, була досить незручною, а Ю Джи Дзюе ніколи не отримував жодної сексуальної освіти...

 

Незліченна кількість думок промайнула в голові Лін Ся, але він усе ще не знав, як впоратися з даною ситуацією.

 

Поперек Ю Джи Дзюе терся то тут, то там, а його лоб був вкритий потом. Було видно, що він почувається не дуже комфортно. Врешті-решт він спустив штани до колін, міцно обійняв Лін Ся за талію і незграбно потер між ногами, які були стиснуті через його закляклість, знову і знову, рухаючись з досить великою силою.

 

Слідом за його рухами насуплені брови повільно розслабилися, нефритова шкіра забарвлювалася в м'який відтінок червоного, а з рота виривалося прискорене дихання, натякаючи, що він починає відчувати насолоду.

 

Гаряче вологе дихання торкнулося грудей Лін Ся, а шкіра між його ногами почала нагріватися від тертя.

 

На щастя, між ними був шар одягу…

 

Лін Ся розгубився, і його обличчя також почало нагріватися. Він не наважувався навіть поворухнути руками, бо боявся, що якщо випадково розбудить Ю Джи Дзюе, то не зможе впоратися з такою незручною ситуацією.

 

Трясця! Що ж йому робити? Просто чекати, поки Ю Джи Дзюе кінчить?

 

Навіть коли він не міг більше терпіти, Ю Джи Дзюе продовжував рухатися без жодної думки про зупинку, і чим більше він входив у смак, тим сильніше стискав його талію, його ноги вигиналися, а швидкість, здавалося, зростала.

 

Лін Ся злякано підняв талію, а його обличчя наповнили сльози. Невже всі люди в цьому світі такі благословенні? Головний герой книги мав величезний член, тому про його витривалість, звісно, не варто було й згадувати, і, звичайно, його суперник не поступався йому навіть у цьому. Ю Джи Дзюе був ще підлітком, але цей аспект вже був вражаючим. Як такий простий китайський громадянин, як Лін Ся, міг мати гордість, щоб продовжувати жити далі?

 

Губи Ю Джи Дзюе кілька разів злегка ворухнулися, але було не зрозуміло, що він бурмоче.

 

Лін Ся збентежено опустив голову й випадково побачив, як губи Ю Джи Дзюе безладно почали тертися об його груди. Коли м'які теплі губи торкнулися його грудей, дивне оніміння наповнило його тіло, і він ледь не скрикнув. Все ж після двадцяти трьох років незайманості, у нього ніколи раніше не було романтичного досвіду.

 

Тож, юначе, тобі краще поквапитися і закінчити!

 

Шкіра обох, що лежали одне навпроти одного, була мокрою від поту. Лін Ся більше не міг цього терпіти. Іноді рухи Ю Джи Дзюе торкалися його члена, якого він не торкався вже давно. Під неоднозначним дотиком непокірна частина, здавалося, демонструвала ознаки підняття голови… Чорт забирай! Якщо так продовжуватиметься, це буде катастрофа!

 

Поки Ю Джи Дзюе продовжував повільно рухатися, його руки несвідомо почали розводити ноги Лін Ся. Це налякало Лін Ся до смерті!

 

Трясця! Це занадто небезпечно!

 

Він міцно стиснув ноги, а правою рукою намацав дорогоцінний член великого лиходія, і через деякий час його рука почала вправно рухатися.

 

У будь-якому випадку, не схоже, що Ю Джи Дзюе скоро прокинеться. Тож, щоб уникнути ще більш незручної ситуації, він міг лише таємно простягнути руку допомоги.

 

В ту мить, коли він доторкнувся до нього, дихання Ю Джи Дзюе стало більш безладним, гнучка талія, що належала молодій людині, швидко зарухалася разом з рукою, а в різких рухах був натяк на бажання.

 

Предмет пульсував у його руці, його форма і розмір... Якийсь чоловік на ім'я Лін мовчки розплакався. Ю Джи Дзюе ще підліток, невже це нормально? Він доклав зусиль, щоб довести собі, що все в порядку, що він просто допомагає своєму молодшому братові кінчити...

 

Він згадував свій минулий досвід, вправно рухаючи руками. Його рука поступово просочувалася рідиною, видаючи невиразний вологий звук.

 

Ю Джи Дзюе нарешті показав ознаки наближення. Його дихання почало прискорюватися, спина затремтіла, а стрункі ноги різко витягнулися.

 

— …

 

Очі Лін Ся здригнулися і він стиснув руку. Липка рідина на його руці змусила все тіло почуватися досить незручно. Він винувато поспішив витерти руки об простирадло, а потім спробував натягнути штани Ю Джи Дзюе.

 

Хоча він не відчував ніякої огиди від обслуговування Ю Джи Дзюе, психологічний вплив на нього все ще був досить великим…

 

Коли штани були підтягнуті наполовину, руки Ю Джи Дзюе раптом ворухнулися і він прокинувся!

 

Обличчя Лін Ся було білим, і він скам'янів, розгублено дивлячись в розгублені очі Ю Джи Дзюе.

 

Погляд Ю Джи Дзюе швидко сфокусувався, пара прекрасних очей фенікса все ще була заплямована хтивістю.

 

Тіла обох все ще були близько одне до одного, а в повітрі відчувався слабкий рибний запах, який ще не розвіявся, але найважливішим було те, що його руки обхопили стегна Ю Джи Дзюе – бідолашні штани ще не були підтягнуті.

 

Ю Джи Дзюе швидко помітив неоднозначні дії іншого, і, не знаючи, як реагувати, відчував себе трохи приголомшеним. Його зіниці звузилися, він невидющим поглядом глянув на Лін Ся, який міцно обіймав його, а його обличчя почервоніло. Але щойно він відчув руки, Ю Джи Дзюе на мить застиг і, похитуючись, підсунувся до узголів'я ліжка.

 

— Що ти наробив!? – Вуха Ю Джи Дзюе почервоніли, і він кинувся підтягувати штани, як тільки помітив вітерець на своїй оголеній нижній частині, тон його слів здавався вимовленим крізь зуби.

 

— …

 

Лін Ся дійсно хотів плакати. Трясця! Ця дитина ж не прийме його за дядька-педофіла-збоченця, чи не так?

 

— Ем… – Лін Ся зробив все можливе, щоб сісти максимально природно, одягнув свою верхню мантію і сказав: — А-Дзюе, сядь і вислухай мене.

 

Ю Джи Дзюе сів із почервонілим обличчям, але було видно, що він дуже нервує. Його спина була випрямлена, а погляд нерішуче зустрічався з поглядом Лін Ся.

 

Насправді він уже повільно згадував відчуття, які були сні – це було те, чого він ніколи раніше не відчував, щось настільки радісне, що його важко було пояснити... Ю Джи Дзюе відчув, як усе його тіло починає нагріватися, і, щоб приховати це, він опустив голову і грубо промовив: 

 

— Говори!

 

Лін Ся зібрався з духом і за мить заговорив авторитетним тоном, щоб приховати свою тривогу: 

 

— Хлопчики повільно дорослішають. Коли тобі виповниться вісімнадцять, ти будеш бачити мокрі сни і це нормально… Я лише поправив твій одяг... А, в майбутньому, А-Дзюе, ти можеш подбати про це, коли тобі буде зручно, але не роби цього занадто часто, це погано для твого тіла.

 

Він мовчки пролив сльози у своєму серці. За всі роки, що він вчився в школі, вчителька фізіології лише раз побіжно згадала про це, ясно?

 

Він сказав це механічно, але здавалося, що Ю Джи Дзюе нарешті все зрозумів, бо юнак ліг до нього спиною і пирхнув. Хоча на його обличчі все ще був натяк на збентеження, принаймні зникло роздратування.

 

Лін Ся витер холодний піт на лобі й ліг, почуваючись надзвичайно нещасним у своєму серці. 

 

Він пам'ятав усе...

 

Ю Джи Дзюе затамував подих, його серце нестримно калатало. Звуки були такими гучними, що він сам цьому дивувався.

 

У хаотичному, але прекрасному сні він чітко бачив усміхнене обличчя Лін Ся, який лежав під ним. Вони були дуже близько, настільки близько, що він міг відчувати свіжий аромат трав, і чітко бачити дві гарні червоні крапочки на грудях блідошкірого і худого тіла.

 

Дивний жар здійнявся в його животі. Він притиснувся до шкіри іншого, ворушачись, але, незважаючи ні на що, так і не зміг позбутися цього жару.

 

Аж поки знайома рука з тонкими пальцями спритно не обхопила його, рухаючись з потрібною швидкістю і силою, дозволяючи повільно відчути дивне, але чудове відчуття...

 

Відчуття, від якого йому ставало гаряче, як тільки він думав про це…

 

І це був не сон, а справжнісінька реальність!

 

Ю Джи Дзюе міцно стиснув кулаки, хвилювання зникло, а в очах поступово потемніло.

 

Лін Ся також щойно сказав, що коли чоловіки дорослішають, їм сняться мокрі сни, і це нормально... Чи означає це, що йому також іноді сняться такі сни, і він робить з кимось подібні речі? А якби на його місці був Сон Сяо Ху або хтось інший, чи допоміг би Лін Ся їм так само?

 

Подумавши про це, в серці Ю Джи Дзюе раптово спалахнув жар. На відміну від попереднього, цей жар змусив його захотіти перевернутися і обійняти чоловіка поруч із собою, щоб той міг бачити тільки його!

 

Він не буде думати ні про кого іншого, ні наяву, ні уві сні, і робитиме подібне лишень з однією людиною!

 

Ця людина має бути такою ж!

 

Виглянувши у вікно, Ю Джи Дзюе побачив, що небо вже почало світлішати.

 

Хоча це було досить незручною, врешті-решт, Ю Джи Дзюе так нічого і не зрозумів про праву руку. Крім того, те, що сталося раніше, було природною підлітковою справою. Діти на цьому етапі найбільш чутливі та допитливі. Якщо їх неправильно скеровувати, вони легко можуть заблукати…

 

Лін Ся заплющив очі. Хоча корабель рухався рівномірно, його все одно злегка похитувало, тож він швидко заснув.

 

У цей момент ззовні раптом пролунав крик. Цей крик був надзвичайно гучним, він рознісся далеко по морю, наче по-справжньому відлунюючи через горизонти!

 

Невдовзі всі на борту прокинулися. Лін Ся повернувся і виглянув у вікно, на мить він був приголомшений – до них летіла якась дивна річ!

 

Хоча вона була досить далеко, її швидкість шокувала! Розпростерті крила нагадували кажана, але обриси тіла були більше схожими пташині. Коли вона наблизилася, Лін Ся нарешті помітив людину, що стояла на істоті.

 

По фігурі було видно, що це чоловік. Його руки були ліниво схрещені, на тілі висіло довге червоне вбрання, а темно-бордове волосся безладно розвівалося на вітрі.

 

Лін Ся раптом подумав про одну людину і його обличчя зблідло. Він злякано зробив кілька кроків назад. Це ж Демон крові Чу Їнь!

 

Демон крові Чу Їнь – один із двох могутніх правих рук Ю Тянь Сіна. Оскільки його титул «демон крові»,  його вдосконалення пов'язане з кров'ю!

 

Можливо, матеріалом для дослідження цього проклятого автора був Вей Ї Сяо з «Легенди про небо та вбивці драконів»...

 

Найбільше Демон крові любив праведних заклиначів із чистим тілом ян, а в книзі його ніс описувався настільки чутливим, що він міг розрізняти групу крові людей по запаху, наче поліцейський собака!

 

Найважливішим було те, що, хоч демон крові був неймовірно зарозумілим та злим, він був дуже відданим! Свою відданість він проявив як до Ю Тянь Сіна, так і до Ю Джи Дзюе, і врешті-решт загинув за Ю Джи Дзюе від рук групи молодших братів головного героя.

 

Чорт забирай! Чому шикарні майбутні члени гарему великого лиходія з'являються один за одним?!

 

Правильно, доджінші по цьому роману, окрім головної пари «головний герой/лиходій», містили багато інших пейрінгів і одним з них був «зарозумілий повелитель демонів/вірний собака, підлеглий знизу», чорт забирай!

 

Лін Ся торкнувся висококласного артефакту на своєму тілі, який приховував його ауру. Він ще не міг вдосконалити цей тип артефакту. Той, що він носив, виготовив чоловік у масці. Але він все одно боявся, так сильно, що від однієї думки про це його шия пульсувала від болю.

 

А хто б не боявся?! Зараз він був людською панацеєю, тож він швидше за все стане мішенню демона крові. Він уже помирав один раз, але смерть, коли його всмоктуватимуть досуха, перетворючи на пусту м’ясну оболонку, була надто жахливою! З нинішньою силою Ю Джи Дзюе і Сон Сяо Ху, вони, мабуть, не зможуть його перемогти!

 

Чи варто сподіватися, що цей диявол просто пройде повз? Ну, будь ласка?

 

Ю Джи Дзюе вперше побачив такий панічний вираз на обличчі Лін Ся, він швидко підійшов і промовив глибоким голосом: 

 

— Що сталося? Звідки ця людина?

 

Лін Ся без вагань штовхнув його на землю, притиснувшись до його тіла, і прошепотів: 

 

— Я чув від того старшого, що є чоловік з демонічної секти, який любить носити червоний одяг і їздити верхи на демонічному лисому орлі сьомого рівня. Його звати Демон крові Чу Їнь! Його демонічне вдосконалення вимагає від нього щодня пити кров трьох людей.

 

Сказавши це, він вимушено усміхнувся і прошепотів на вухо Ю Джи Дзюе: 

 

— Тепер я людська панацея.