Так звані погані наслідки

Сяо Хань відчував себе так, ніби бачив довгий сон, а коли прокинувся, то все ще не міг зрозуміти, де сон, а де реальність.

Він довго вдивлявся в яскраво-жовтий вишитий балдахін з драконом, що стояв над ліжком. Тоді він різко сів і озирнувся навколо, але побачив лише пахощі з ладану, золоту лаковану ширму, пару вишитих золотих черевиків з драконами на підставці для ніг перед ліжком і видовбану піч, що диміла за кілька кроків від нього, - все це було ретельно зроблено і було вишуканим і вінтажним.

Схоже, звук його підйому когось насторожив, і в кімнату з поклоном і нетвердими кроками увійшов молодий чоловік, став перед екраном і запитав тихим, уривчастим голосом: "Ваша Величність прокинувся? Вчений вже давно чекає у Східному монастирі".

Це був Сяньфу, головний євнух, який служив безпосередньо біля імператора Ціна з дитинства. Імператор Цін мав незбагненний розум і непостійний характер. Того, що маленький Сяньфу міг зрозуміти про розум правителя, було достатньо, щоб зробити його довіреною особою серед довірених осіб.

Побачивши Його Величність сидячим на драконячому ложі, він просто мовчав, але в душі зітхав, думаючи про те, що серце першого сина імператора тепер боїться кінця, хто не знає, що Його Величність є найхолоднішим серцем, кохання приходить і швидко минає.

Після кількох хвилин мовчазного очікування з ліжка дракона за перегородкою з рожевого дерева нарешті почувся якийсь рух.

"Нехай чекає." Імператор говорив надзвичайно повільно, його голос звучав ще хрипкіше і нижче, ніж зазвичай, і Сяньфу навіть здалося, що він помітив у голосі правителя нотки гніву.

Серце головного євнуха калатало, а обличчя вмить напружилося. Неважливо, що Його Величність був розгніваний, але не знати, звідки взявся гнів Його Величності, було б смертельно небезпечно!

"Налий мені склянку води".

Невідомість сповнила серце Сяньфу. Як тільки він почув наказ, він швидко налив чашу і шанобливо підніс її імператору. Незважаючи на те, що наказ імператора Ціна прозвучав не дуже гладко і мав очевидну паузу, перш ніж згадати про нього самого, Сяньфу не дуже про це думав через своє благоговіння перед авторитетом правителя.

Імператор не любив, щоб прислуга була надто близько до нього, тому, передавши чай, шанобливо відійшов за ширму.

У цей час взимку чай був трохи гарячим, але не обпікаючим. Чайне листя було голковим листям лотоса, яке давали маленькою південно-західною країною як данину. Чай був дуже ароматний. Імператор Цін зробив ковток, але яким би теплим не був аромат чаю, він не міг розтопити холод з його обличчя.

Імператор Цін не поспішав пити чай. Розуміти імператора все важче й важче, Сяньфу не міг не підняти очі, щоб таємно глянути на нього. Цим єдиним поглядом він раптом зустрівся з темними очима імператора. Серце Сяньфу здригнулося, коліна підкосилися, і він мало не став навколішки.

«Сяньфу». Імператор відставив чашку. Чай незабаром охолонув, дуже схоже на його тон, коли він сказав: «Нехай він увійде і прислужить ».

"Так, ваша величність".Сяньфу схилив голову і вийшов, і тільки зачинивши двері і зробивши кілька кроків, полегшено зітхнув, витер холодний піт з чола і риссю попрямував до східної теплої кімнати.

Можливо тому, що він довго цього чекав, найкращий вчений ходив дуже легко й швидко. Навіть його кроки по снігу звучали приємно.

Коли він був майже біля Вічнозеленої палати, де жив Зелений Імператор, він тихенько смикнув Сяньфу за рукав і запитав обережним шепотом: "Євнух Сяньфу, цікаво, як почуває себе сьогодні Його Величність?"

Він безпорадно відповів: «Ваша честь, його величність ніколи не любив, щоб інші безтурботно міркували про нього. Ви ставите мене в скрутне становище, і я не можу відповісти на це питання. Ваша честь, ви перебуваєте на піку прихильності Його Величності, тому вам не варто надто хвилюватися. Але... будь ласка, будьте обережні».

Вчений був приголомшений і навіть подякував євнуху за пораду.

Не знаю, чи це був наказ Зеленого Імператора, але сьогодні в Вічнозеленому залі горіло не так багато вогнів, що робило його трохи тьмяним.

У покоях було дуже спекотно, тому, коли відчинили двері, туди просочилося холодне повітря, але його незабаром здуло спекою. Вчений зняв важкий хутряний плащ, під яким виявилася його зелено-фіолетова офіційна мантія, що робила його фігуру дуже худорлявою і витонченою.

Він підійшов, схиливши голову до ширми драконового ліжка, опустився на коліна і вклонився на знак привітання, добре вихований, почервонілий і сором'язливий, з виглядом освіченої людини з великої літери.

Зелений Імператор лежав на ліжку з заплющеними очима, ігноруючи чоловіка відтоді, як той штовхнув двері в кімнату, і лише тепер він розплющив очі й подивився на чоловіка, що стояв навколішки перед ліжком.

"Підніми голову". Голос був слабкий, але сповнений глибокої величі.

Коли чоловік підняв голову, він не міг не глянути на ложе дракона. Навколо ліжка висіла легка вуаль, але він все одно невиразно бачив вигляд імператора. У нього було широке чоло і прямий ніс. Його брови були акуратними, а губи тонкими. Його бічний профіль був холодним і морозним, як і того дня під час королівського походу, коли він отримав поклоніння свого народу, сидячи у цій величній кареті дракона, благородний і гідний.

Кращий учений також був у натовпі в той час, і йому вдалося зловити єдиний погляд імператора Ціна здалеку. Відтоді він переслідував його у своїх снах, як демон.

Приглушене світло від лампи відбивалося на його обличчі, здавалося, що воно почервоніло.

Щойно він побачив його обличчя, зіниці імператора Ціна раптом звузилися - у цього вченого було обличчя Чжуо Фаня! Хоча його темперамент відрізнявся від того, яким він був у попередньому житті, його зовнішність все одно була легко впізнаваною.

Імператор Цін був правителем династії Цін. Його прізвище було Сяо, а попередній імператор дав своєму старшому синові ім'я Хань. Це було справжнє ім'я імператора Ціна, Сяо Хань.

Що стосується Кращого вченого, який стояв на колінах біля його ліжка, то він був ніким іншим, як тією людиною, яку імператор Цін обрав одним поглядом під час іспиту в палаці, найкращим кандидатом у рейтингу, Чжуо Фаном.

Чжуо Фань був дуже вродливим, і в ньому була ніжна елегантність. Імператор Цін завжди мав смак до чоловіків. Звикнувши до галасливих, балакучих дівчат в імператорському гаремі, імператор Цин одразу ж знайшов освіжаючим вчений вигляд Чжуо Фана і дбайливе обожнювання, приховане в його очах, дуже освіжаючим.

Подібно до звичайного гурмана, якому час від часу хотілося трохи дикої дичини, щоб змінити смак, імператор Цін без особливих зусиль відвів новоспеченого найкращого вченого спати й надавав йому переваги ніч за ночами. З іншого боку, обожнювання останнього ще більше поглибилося в результаті широких навичок імператора. День за днем ​​він занурювався в солодку мрію про закоханість у свою кохану, повністю забуваючи, яким мінливим і безсердечним може бути справжній імператор Цін у справах романтики.

Чи може бути щось гірше, ніж це?

Ви думаєте, що ви мрійлива дівчина лише тому, що у вас довге волосся? Що не так з усіма цими психами з синдромом принцеси? Надто багато з них бігають сьогодні!

Обличчя Сяо було похмурим, як льодовик в арктичній ночі. Він думав, що порушення сценарію означатиме лише смерть, але він ніколи не уявляв, що є щось гірше за смерть - смерть без полегшення!

Незважаючи на зміну його ідентичності та сюжету, клятий покидьок завжди був перед ним, чекаючи, коли він втрутиться.

Чи означає це, що я буду назавжди зв'язаний з цим хлопцем, якщо відмовлюся піддатися сценарію?! Від цієї думки потемніле обличчя Сяо Ханя поступово зблідло.

"Ваша Величносте?" Чжуо Фань все ще стояв на колінах, бачачи імператора Цін за завісою, який дивився на нього з дивним, здавалося б, поглядом, його серце трохи занепокоїлося, тільки що євнух Сяньфу наказав йому служити обережно, побоюючись, що це тому, що він знав, що Його Величність в поганому настрої.

«... Ти, вставай». Голос імператора Цін був крижаним, таким холодним і рівним, що він зовсім не коливався.

За останні кілька днів його розпестили, і він став трохи сміливішим, іноді переступаючи межі дозволеного.

Імператор Цин все ще був ретельно одягнений у темно-золоту мантію та пальто. Тепер він сидів, прихилившись до узголів'я ліжка, піднявши очі, щоб подивитися на нього, з гострим, як меч, поглядом.

Чжуо Фань мимоволі опустив погляд і схилив голову: "Ваша Величносте, будь ласка, дозвольте мені роздягнути Вашу Величність".

Зелений Імператор промовчав, не заперечуючи і не відмовляючись, і в очах Чжуо Фана це, безумовно, було мовчазним погодженням.

Набравшись мужності, Чжуо Фань піднявся на ліжко і притиснув руки до грудей імператора. Коли він збирався розстебнути імператорський комір, його зап'ястки схопили. Піднявши погляд, він побачив, що імператор Цін закрив очі і більше не дивився на нього. «Зніми свій», - наказав він перед тим, як швидко відпустити руки Чжуо Фана.

На мить виникла деяка розгубленість, але Чжуо Фань злегка кивнув і повільно розстебнув ґудзики свого офіційного халата, і не зупинився, коли дійшов до блузки, почервонівши, коли зняв останнє покриття і сів голим на коліна поруч з імператором Цін.

Хоча він займався сексом ніч за ніччю протягом декількох днів, Чжуо Фань все ще був тонкошкірим, і в минулому ініціативу пестити його здебільшого брав на себе Зелений імператор, але тепер інша сторона взагалі не мала наміру проявляти ініціативу.

Після довгої зупинки Сяо Хань не реагував. Чжуо Фань не мав вибору. Він зціпив зуби, набрався рішучості й нахилився, щоб поцілувати імператора в губи.

Несподівано Сяо Хань нахмурився і не помічаючи цього, відвернув обличчя. Натомість поцілунок упав йому на щоку. Озирнувшись назад, він побачив Чжуо Фаня, який невинно став навколішки зі скривдженим виразом обличчя. Замість того, щоб знову спробувати поцілувати його, Чжуо Фань опустив голову нижче й обережно цьомнув груди імператора крізь мантію.

Думки про сценарій і все це лайно не робили Сяо Ханя щасливішим, але він знав, що не зможе уникнути сьогоднішнього вечора, якщо знову не спробує змінити сюжет, але тоді він бачив наслідки, і не було нічого болючішого, ніж те, що відбувалося перед ним!

-Дотримуйтесь сюжету, принаймні поки що, поки ми не розберемося, що робити зі сценарієм.

Хоча в його серці не було любові до Чжуо Фаня, його тіло все одно щось відчувало під час такого обслуговування, і Сяо просто заплющив очі і не дивився на обличчя під ним.

Почервонівши темно-червоним, Чжуо Фань обережно тримав древко обома руками. Він крадькома поглянув на імператора Ціна, а потім опустив голову, взявши довжину в рот. Побачивши, що очі іншого чоловіка все ще закриті, він відчув розгубленість і полегшення водночас.

Сяо Хань зберіг своє безвиразне обличчя. Лише коли він збирався потрапити в рот Чжуо Фаня, його дихання стало важчим. Він нахмурився і розплющив очі. Чжуо Фань, якого застали зненацька, коли він збирався опуститися на роздутий прутень, був шокований.

Лінія зору Сяо Ханя впала прямо на оголений, злегка напружене древко іншого чоловіка. Його насуплені брови стали ще щільніші. Він дуже не хотів цього бачити . Схопивши іншого чоловіка за руку, Сяо Хань штовхнув його далі в ліжко і змусив лягти обличчям вниз на білосніжну постіль.

"Ваша Величносте?" Чжуо Фань неспокійно поворухнувся, хоча в залі був обігрівач, роздягнувшись догола посеред зими, його руки і ноги все одно замерзли.

Сяо Хань стиснув його талію і сказав холодним голосом: "Не рухайся і не обертайся".

Чжуо Фаню стало ще більше незручно, але він все одно слухняно ліг, терплячи пальці Ціна, що тягнулися до нього, щоб змастити і розширити його.

Сяо Хань був схвильований і не мав настрою ні для флірту, ні для прелюдії. Він схопив Чжуо Фаня за талію й негайно вп'явся. Гаряча напруженість стиснула його, і гаряче задоволення пронизало його тіло. Нестримно він засунувся ще глибше й почав щосили бити по ніжній плоті.

«Ммм... Ваша Величносте... Ах...» Тіло Чжуо Фаня гойдалося в такт рухам Сяо Ханя, його переривчасті стогони губилися на хвилях гріховного бажання. Він хотів озирнутися на обличчя імператора Ціна, але його тіло було міцно притиснуте; він чув лише важке й байдуже дихання людини на своєму тілі.

На відміну від наготи Чжуо Фаня, Сяо Хань був акуратно одягнений, окрім злегка спущених трусів. Простирадла швидко зіпсувалися до невпізнання від відчайдушних кігтів Чжуо Фана. Простір наповнювався звуками чоловічих стогонів і мокрої плоті.

Але чим гарячіше було його тіло, тим холодніше ставало його серце, ніби хтось інший спостерігав за їхнім безглуздим романом байдужими очима...

В останню мить Чжуо Фань закричав, його стегна тремтіли, а очі заплющилися, коли Сяо Хань схилився на бліду спину Чжуо Фань, його дихання приглушилося, перш ніж він повільно підвівся і вислизнув з теплого, вологого тіла іншого чоловіка.

Його темні зіниці дивилися на каламутну білу рідину, що потроху стікала між ніг Чжуо Фаня, забруднюючи простирадла, без найменшого наміру знову торкнутися чоловіка, вираз його обличчя був до крайності байдужим.

Відчуваючи себе досить некомфортно від липкої вологи на своєму тілі, Сяо Хань насупився й прибрався. Після цього він піднявся з ліжка, навіть не скоса глянувши на чоловіка, який збирався розплакатися на ліжку. Окрім неспокійного дихання Чжуо Фаня, у залі було чути лише звук його холодних кроків, через що простір здавався особливо порожнім і тихим.

-Якщо за сценарієм він має бути покидьком, то давайте будемо покидьками до кінця, наскрізь!