***

 

[Бог, який страждає на безсоння]: Завтра День святого Валентина! Бажаю, щоб усі пари виявилися старшими братами й молодшими сестрами!!!

 

[Кохання надто ніжне]: Та, схоже, зараз у тренді троп «старша сестра/молодший брат».

 

[Невидимий Мо]: Га? Тропи про старшу сестру та молодшого брата в тренді? Тоді я бажаю, щоб всі вони були старшими сестрами й молодшими братами.

 

[Бог, який страждає на безсоння]: Я думав, що я один такий безжалісний, але виявилося, що ви ще гірші!

 

[Флірт до болю]: До речі, завтра в нашого Бога медицини день народження! І, за збігом обставин, також День святого Валентина!

 

*Оригінальна фраза – «七夕», що означає 7-й день 7-го місячного місяця, тобто китайський День святого Валентина.

 

[Кохання надто ніжне]: Божечки! Бог медицини!!! Обожнюю його, я його фанат!

 

[Невидимий Мо]: Хто сьогодні не є його фанатом?

 

[Підроблені товари]: У нас дехто виступає із сольним концертом для нього, ви підете завтра послухати?

 

[Кохання надто ніжне]: Концерт? Бог медицини – письменник, він не підходить для радіо-драматичних творів.

 

[Бог, який страждає на безсоння]: Він занадто відомий! Якщо Бог медицини піде, то я точно також піду!

 

[Підроблені товари]: Щоб прочитати роман Бога медицини, я не сплю вже три дні. Я навіть не оновлював свій власний роман останні три дні й три ночі!!!

 

[Редактор СО]: Для тебе це дуже почесно?

 

[Підроблені товари]: Честь любити Бога медицини!

 

[Кохання надто ніжне]: O~ Гей~ Вважайте, що плакат над вами – лайно!

 

[Підроблені товари]: ...Добраніч! Добраніч! Бувай, бувай!

 

[Кохання надто ніжне]: Пф-ф.

 

[Редактор СО]: Добраніч! Добраніч! Добраніч! Ти оновив свій роман? Ти ще маєш нахабство казати, що не оновлював його вже три дні, дурбецало?! Ти тільки й знаєш, що повторювати: «Бог медицини»! Знаєш, як швидко він оновлює свої романи? Швидкість його руки дозволяє йому писати 10 000 слів на годину! За годину, а не за сто годин! Він ніколи не припиняв оновлюватися за останні три роки! Не три дні! А три роки! Було б дивно, якби він не став богом. Але ти?! Все, що ти знаєш, це як зупиняти оновлення! Сьогодні перестануть оновлюватися твої ігри, завтра – вітри, післязавтра – дощ і блискавки, а після післязавтра перестане оновлюватися повторний шлюб твоєї двоюрідної тітки! Навіть твоє особисте життя перестане оновлюватись!!!!!

 

[Бог, який страждає на безсоння]: …Останнім часом я багато читаю Шерлока Голмса, і за моїми логічними міркуваннями, тебе схоже кинули, тому ти в поганому гуморі?

 

[Редактор СО]: Це твого довбаного діда кинули.

 

[Флірт до болю]: ...Судячи з того, як ти реагуєш, думаю, ти лютий шов*. Ех, твій образ імператора-ґона в моєму серці розвалюється!

 

*Шов – боттом, або також відомий як “пасив”. Ґон – топ, або також відомий як “актив”.

 

[Кохання надто ніжне]: Лютий шов +1

 

[Редактор СО]: Йосип твій дід*! Лаодзи** – ґон.

 

*Цей редактор дуже часто лається згадуючи діда, тож я використала знайому собі лайку, аби замінити весь той незрозумілий мені текст.

 

**Почесне звертання чоловіків до себе.

 

[Редактор СО]: Зачекайте! Я не ґон! І не шов! Мені подобаються дівчата.

 

[Бог, який страждає на безсоння]: Тобі не потрібно пояснювати...

 

[Флірт до болю]: Пояснити – це те саме, що приховати…

 

[Кохання надто ніжне]: А якщо приховуєш, значить це правда...

 

[Підроблені товари]: Отже, це правда, що нашого лютого шова кинули?

 

[Редактор СО]: Підроблений твій дідусь!!!!! Іди й онови свій роман! Якщо ти не напишеш сьогодні 25 000 слів, я постукаю у твої двері! Бережись!

 

[Підроблені товари]: ...Будь ласка, не треба! Вже 23:00, до завтра залишилася лише година! Навіть Бог медицини не зможе видати 25 000 слів за одну годину. Це просто неможливо!

 

Ся Сяо в люті вийшов із групи авторів. Як його автор взагалі наважився з ним торгуватися?! Це все через того клятого «Забув свої ліки»! Великий бог справді придумав таку потворну назву.

 

«Забув свої ліки» насправді був письменником рівня Бога.

 

Того року, коли Ся Сяо став редактором, він об'єднав першу та останню літери свого імені, щоб використовувати їх як редакторське ім'я. Як новачок, він був безстрашним і готовим викластися на повну, і саме тоді він декого помітив. Ця людина писала неординарно, читання її оповідань та сюжетів було схоже на катання на американських гірках, а головне – він ще не підписав контракт!

 

Оскільки Ся Сяо щойно закінчив університет і не мав досвіду роботи, він не знав, що більшість богів не підписують контракти. Тому він із радістю пішов на солодку розмову з Богом медицини.

 

«Забув про ліки» побачив, що неосвічений маленький редактор сам прийшов поспілкуватися з ним. Спочатку він міг би просто заблокувати його повідомлення, але ім'я цього редактора було дуже смішним – СO! Тож він жартома додав його номер у QQ.

 

Після цього Бог медицини продемонстрував свої здібності чорнопузого* й обдурив маленького редактора, змусивши його бігати навколо себе. Маленький редактор з ентузіазмом і терпінням пояснив йому всі пункти контракту, і Бог медицини навіть сказав, що в цьому немає жодних проблем, але потім... Бог медицини зник.

 

*Поганий, нечестивий і т.д.

 

Маленький редактор терпляче чекав на його контракт, але навіть після цілого місяця очікування він так і не побачив його. Він чекав, аж поки одного дня його колеги мимоволі не заговорили про відомого Бога медицини, того самого «Забув свої ліки», автора, який не підписує контрактів...

 

Тоді Ся Сяо зрозумів, що його обдурили. Якби це був хтось інший, він би просто змирився з цією образою, але Ся Сяо завжди мав поганий характер. Він відкрив свій QQ, щоб знайти ім'я користувача «Забув свої ліки», двічі клацнув на ньому, і відтоді «Забув свої ліки» перетворився на емоційний кошик для сміття редактора СO.

 

Коли він зустрічається з провідними авторами, він шукає свій смітник, щоб трохи поскаржитися на них, коли зустрічається з провідними видавцями, він шукає свій смітник, щоб трохи посварити їх, коли його продуктивність на роботі страждає, коли йому потрібно відвідувати зустрічі, і навіть коли його інтернет зависає, він шукає Бога медицини, щоб використати його в якості смітника. Це називається «око за око» – ти пограв зі мною раніше, тож я пограю з тобою зараз.

 

Просто цей «Забув свої ліки», здається, взагалі не вважає, що його переслідують...

 

[Редактор СО]: Ану йди сюди!

 

[Забув свої ліки]: Що сталось?

 

[Редактор СО]: Через твій роман мій автор не оновлював свій роман уже три дні!

 

[Забув свої ліки]: О? То... ти хочеш, щоб я взяв на себе відповідальність?

 

[Редактор СО]: = =

 

[Забув свої ліки]: Ти хочеш, щоб я взяв на себе відповідальність через шлюб*? Я готовий вийти заміж за тебе, але якщо це хтось інший, то забудь про це.

 

*Оригінальна фраза «以身相许», що означає пропонувати себе як шлюбного партнера, зазвичай в обмін на чиюсь послугу або борг.

 

[Редактор СО]: Про діда свого забудь  = =

 

[Забув свої ліки]: Веди себе цивілізовано.

 

[Редактор СО]: Хіба цивілізованість можна з’їсти!?

 

[Забув свої ліки]: Не можна, але я знаю, що ти сьогодні їв.

 

[Редактор СО]: Жарти жартами, але ти хоч знаєш, що я їв на вечерю?

 

[Забув свої ліки]: Знаю.

 

[Забув свої ліки]: Порох*.

 

*Їсти порох в переносному значенні в китайській мові означає, що ви дуже злі.

 

[Редактор СО]: = =

 

[Забув свої ліки]: Скажи, хто тебе спровокував? Тебе кинули?

 

[Редактор СО]: 艹...ти і це знаєш?!

 

[Забув свої ліки]: Звичайно, я ж Шерлок.

 

[Редактор СО]: = = Трясця! Літаюча корова*!

 

*Хвалькуватість у перекладі з китайської дослівно означає «роздувати корову», тож у цьому випадку він так роздув/розхвалився, що корова тепер може літати.

 

[Забув свої ліки]: О, то я уважніший, ніж Шерлок.

 

[Редактор СО]: Ні, це не так! У моїй групі авторів точно є зрадник!

 

[Забув свої ліки]: ...ти досить розумний, там лише кілька моїх шанувальників.

 

[Забув свої ліки]: Але найголовніше зараз це те, який порох ти з'їв.

 

[Редактор СО]: …

 

[Забув свої ліки]: Скажи мені.

 

[Редактор СО]: У мене є друг дитинства, з яким я виріс, і ми завжди були досить близькі. Проте після того, як у нього з'явився новий друг в університеті, ми перестали спілкуватися один з одним. Але! Сьогодні!!! Цей його друг підійшов до мене, щоб похвалитись! І попросив більше його не турбувати! Ми не спілкувалися три роки!

 

[Забув свої ліки]: O…

 

[Редактор СО]: І це все?

 

[Забув свої ліки]: Знайди собі хлопця красивішого за нього, тоді зможеш ним похвалитись.

 

[Редактор СО]: Де я можу так легко його знайти?!

 

[Редактор СО]: …

 

[Редактор СО]: 艹 ...Я хлопець! Навіщо мені шукати хлопця?!

 

[Забув свої ліки]: Твій друг дитинства – хлопець, і тобі подобається цей твій друг дитинства, а отже, тобі подобаються чоловіки.

 

[Редактор СО]: !!! Усе через те, що я використав «він*»?

 

*Він/вона/воно вимовляються в китайській мові як «та», тому займенники іноді можуть викликати невелику плутанину. Тож він каже: «Тільки тому, що я використовував чоловічий рід "він", не означає, що я говорю про хлопця!!!».

 

[Забув свої ліки]: То як тобі мій план знайти когось красивішого, щоб похизуватися перед ним?

 

[Редактор СО]: Досить змінювати тему, ти що думаєш, що красиві чоловіки падають прямо з неба, як якісь шматки м'яса? Як мені так легко його знайти?

 

[Забув свої ліки]: Я знаю один хороший варіант, можеш орендувати його на день Святого Валентина.

 

[Редактор СО]: Хто ж це?

 

[Забув свої ліки]: Я.

 

[Редактор СО]: 艹…ти справді намагаєшся визначити, у кого з нас товстіша шкіра, чи не так?

 

[Забув свої ліки]: Я дуже дешевий, тобі потрібно лише пригостити мене їжею, і я буду твоїм на цілий день. Поцілунки також безкоштовні.

 

[Забув свої ліки]: І… ночівля оплачується окремо, одного харчування буде недостатньо.

 

[Редактор СО]: Де твоя межа?

 

[Забув свої ліки]: Ти її стер.

 

[Редактор СО]: Тоді тобі було дуже важко.

 

[Забув свої ліки]: Лише одне слово – орендуєш чи ні?

 

[Редактор СО]: Орендую!

 

[Редактор СО]: За умови, що ти дуже гарний!

 

[Забув свої ліки]: Оплата при доставці.

 

***

 

Ся Сяо тупнув ногою. Хоч погода була ще серпневою, але вже було відчутно початок осені, і вітер був досить прохолодним уночі. Він стояв у кутку парковки ресторану. А все тому, що той клятий «Забув свої ліки» сказав, що потрапив у затор і приїде лише за 5 хвилин.

 

Щоб зберегти своє обличчя, Ся Сяо мусив терпіти. Він не міг зайти сам, тож йому залишалося лише стояти на вулиці й чекати на іншого, а потім, увійшовши в середину, прикидатися, що вони двоє закоханих.

 

Ся Сяо дивився на секундну стрілку, що цокала на його годиннику, готуючись лаяти Бога медицини. Але коли він опустив голову, хтось блимнув фарами свого автомобіля, і на парковку в'їхав чорний мерседес.

 

Ся Сяо хотів було дорікнути йому, мовляв, невже тільки через те, що ти їздиш на такому гарному автомобілі, ти дозволяєш собі блимати фарами, коли заманеться, але в цей момент вікно біля водія мерседеса опустилося, і чоловік, що сидів на водійському сидінні, ледь помітно усміхнувся Ся Сяо: 

 

— Товар прибув, як думаєш, його можна вважати гарним?

 

— …

 

=口=

 

Ся Сяо опустив погляд на свою футболку, широкі штани та кросівки... а потім подивився на сорочку й костюмні штани, в які був одягнений чоловік поруч, і не втримався від того, щоб не проковтнути слину. 

 

Дівчина, що обслуговувала їх, мило усміхнулась: 

 

— Ось тут ваша приватна кімната, будь ласка, заходьте.

 

У той момент коли двері відчинилися, Ся Сяо почув жіночий голос:

 

— Тц, б'юся об заклад, що цей клятий ґей не наважиться прийти! Краще, якщо він не прийде, так він не чіплятиметься до мого А-Шаня.

 

Чоловік, що стояв поруч, раптом узяв його за руку, потім відчинив двері й усміхнувся: 

 

— Вибачте, що ми запізнилися, сьогодні все за мій рахунок.

 

У приватній кімнаті миттєво запанувала тиша, чоловік, тримаючи Ся Сяо за руку, увійшов усередину, потім витягнув для нього стілець і розставив перед ним посуд.

 

Усі рухи чоловіка були надзвичайно м'якими та елегантними, без натяку на незручність, ніби для нього це було природно.

 

Лише коли він сів на своє місце, хтось усміхнувся й заговорив: 

 

— Сяо-Ся, це твій хлопець? Ти справді щось із чимось, він такий гарний!

 

Ся Сяо кашлянув: 

 

— Звичайно, хіба ти не бачиш, чий він?!

 

— Чим займається твій хлопець? Він виглядає таким багатим. Я впізнаю марку цієї сорочки, мій чоловік її дуже любить, але не може собі дозволити.

 

— Ну… він…

 

Ся Сяо зробив павзу, він знав лише, що «Забув свої ліки» підробляв письменником, але на цьому все.

 

У цей час чоловік сказав: 

 

— Як неввічливо з мого боку, я забув представитися. Я Кван Дзяньфань, у мене є своя невеличка компанія.

 

— Вау! Ти бос, це так дивовижно!

 

— Так, так, як довго ви, хлопці, знаєте один одного? Раніше я думав, що Сяо-Ся ніколи не зможе знайти собі партнера й лишень уплутуватиметься в скандали...

 

— Вей!

 

— Навіщо ти мене штовхнув! Е… ні… я не хотів…

 

— Нічого страшного, – Кван Дзяньфань зберіг свою ідеальну усмішку, в якій не було видно ані натяку на гнів: — Я знаю про минуле Ся-Ся*, ми разом вже три роки.

 

*Це дуже милий/інтимний спосіб називати Ся Сяо.

 

— Пху… *кашель*! *Кашель**кашель**кашель*!

 

Ся Сяо тільки зробив ковток пива, як одразу ж виплюнув його, почувши як його назвали «Ся-Ся». Кван Дзяньфань поспішно взяв серветку, щоб допомогти йому, що викликало бурхливий сміх у групі людей, коли вони говорили про те, який уважний Кван Дзяньфань.

 

Поки Кван Дзяньфань накладав їжу на тарілку Ся Сяо, він увесь час розмовляв із іншими людьми за столом, ніби спілкування було його сильною стороною і він із легкістю справлявся з будь-якою соціальною взаємодією.

 

Кван Дзяньфань сказав: 

 

— Ми разом уже три роки, й у нас була дуже романтична перша зустріч.

 

Того року Кван Дзяньфань тільки почав набувати популярності в літературному середовищі, тож багато сайтів і видавництв хотіли підписати з ним контракт. Але він не був у цьому зацікавлений, та й усі ці контракти були занадто невигідні; він же бізнесмен, як він міг не знати про внутрішню кухню всіх цих контрактів?!

 

Потім з'явився маленький редактор і необачно спробував умовити його підписати контракт. Чоловік лише дражнився й жартував із ним, але цей він насправді скрупульозно й терпляче все йому пояснював. Це змусило чоловіка побачити в цьому маленькому редакторі свіжого випускника, сповненого пристрасті та впевненості.

 

Пізніше цей маленький редактор нарешті зрозумів, що йому насправді збрехали, і що, хоча він терпляче пояснював усе протягом цілого тижня, з ним насправді гралися. Проте він не зробив нічого з того, що очікував від нього чоловік: не заніс його в чорний список, не розірвав з ним усі зв'язки й навіть не зробив йому догани за його жахливу особистість. Натомість він поставився до нього як до свого емоційного смітника, тож щоразу, коли його щось турбувало чи робило нещасним, маленький редактор виливав усе це на нього.

 

— О~~ тож після цього тебе зацікавив Сяо-Ся, так?

 

— Так, – кивнув Кван Дзяньфань і дуже прямолінійно зізнався: — Тож я подумав, що, можливо, мені почав подобатися цей маленький редактор.

 

Потім чоловік знайшов видавництво, в якому працював маленький редактор, за адресою, вказаною в його контракті, і прийшов до нього, щоб крадькома поглянути на цього редактора на ім'я Ся Сяо. Чоловік їздив до видавництва щодня після роботи, і, нарешті, одного разу, коли маленький редактор чекав на автобус на зупинці, до нього звернувся колега, і саме тоді чоловік дізнався, як виглядає редактор на ім'я Ся Сяо.

 

Відтак, чоловік щодня їздив до видавництва. Коли маленький редактор указав на мерседес біля видавництва й сказав, що водій, напевно, дуже багатий, тільки небеса знають, як він занервував, хоча редактор дивився на автомобіль, а не на його водія...

 

Чоловік хотів зблизитися з маленьким редактором, але не наважувався надто поспішати, бо боявся, що той уникатиме його через те, що він чоловік, та ще й ґей… Тому він раз на кілька днів надсилав до видавництва закуски у вакуумній упаковці з довшим терміном зберігання. Він здогадувався, що маленький редактор неодмінно подумає, що їх надіслав дбайливий автор, який забув підписати пакунок.

 

Бамц!

 

Палички Ся Сяо впали на підлогу. Кван Дзяньфань підвівся і вийшов, попросивши принести додаткову пару паличок, а потім передав їх Ся Сяо, після чого інша сторона в заціпенінні взяла їх.

 

Він дійсно кілька разів отримував закуски від анонімного відправника, і навіть радісно говорив, що це, мабуть, надіслав якийсь дурень, бо забув підписати, а потім щедро ділився закусками з колегами.

 

І він указував на чорний мерседес, який цілий рік стояв перед видавництвом, і казав: «Якого хріна цей автомобіль завжди тут стоїть, він що, провокує нас? Ненавиджу багатіїв!»

 

І він знав цього Бога, який завжди дражнить його, цілих три роки.

 

Просто Ся Сяо не знав, що цей Бог, до якого він три роки ставився як до свого емоційного смітника, три роки був таємно закоханий у нього...

 

— Це так романтично! От як можна ось так закохатися, якщо ви не однієї статі?!

 

— А як же твій чоловік?

 

— Гей, я просто думаю, що BL – дуже мило. Тож в наступному житті я хочу народитися хлопцем, мій чоловік однаково захоче мене!

 

— Ти насправді хочеш перетворитися на чоловіка?! Дзє-дзє, ти така ж шокуюча, як блискавка з неба!

 

— Іди в сраку.

 

***

 

[Забув свої ліки]: То як усе пройшло? Вдалося похвалитися сьогодні?

 

[Редактор СО]: ...чому ти користуєшся телефоном?

 

[Забув свої ліки]: Я ще не вдома...

 

[Забув свої ліки]: Я пообіцяв декому піти на їхній концерт, підеш зі мною?

 

[Редактор СО]: Не піду, я хочу спати.

 

[Забув свої ліки]: Якщо так говоритимеш, я подумаю, що ти впадаєш в істерику.

 

[Редактор СО]: До біса твою сестру! Я не піду!

 

[Забув свої ліки]: Гаразд, якщо ти не йдеш, то і я не піду.

 

[Редактор СО]: …

 

[Забув свої ліки]: Я ж здав себе тобі в оренду, ти забув? Зараз лише дев'ята вечора, є ще кілька годин.

 

[Редактор СО]: Йосип твій дідусь = =

 

[Забув свої ліки]: Чому ти знову мене лаєш?

 

[Редактор СО]: Я у поганому настрої, тож хочеться тебе полаяти.

 

[Забув свої ліки]: Я знаю, чому в тебе поганий настрій.

 

[Забув свої ліки]: Ти зараз думаєш: “Чи правда те, що він сказав? Чи справді він був таємно закоханий у мене цілих три роки? Чи це тому, що я взяв його в оренду на день Святого Валентина, і він просто говорив усі ці приємності, щоб я виглядав краще?”

 

[Редактор СО]: Припини вже цю самозакоханість.

 

[Забув свої ліки]: Бог медицини – самозакоханий, і це цілком зрозуміло.

 

[Редактор СО]: Зникни.

 

[Забув свої ліки]: Ні, так не піде, мені було нелегко сюди дістатися, тож якщо я навіть не побачу тебе, хіба ідея з додатковою орендою не стане повним провалом?

 

[Редактор СО]: Про що ти говориш?

 

[Забув свої ліки]: Відчини двері.

 

Ся Сяо підвівся з-за комп'ютера. Він почувався розгубленим. Відчинити двері? Невже Кван Дзяньфань зараз за дверима? Як таке взагалі можливо? Він, мабуть, знову жартує. Але він усе ж таки вийшов зі своєї кімнати, пройшов повз вітальню й відчинив двері з легким тремтінням в руках...

 

Чоловік був одягнений у гарну сорочку й костюмні штани, в одній руці він тримав телефон, а в іншій – букет троянд. Коли він побачив, що Ся Сяо відчинив двері, він усміхнувся й сказав: 

 

— Я таємно закоханий у тебе три роки, і нарешті знайшов можливість здати себе в оренду. Поки я в оренді, я можу виконувати домашню роботу й заробляти гроші, дарувати поцілунки й служити грілкою в ліжку, а найголовніше – я досить гарний і вірний, тож чи хочеш ти мене орендувати?

 

Ся Сяо стиснув губи, і за мить відчув, що його очі почали трішки пекти. Він кашлянув, потім кинув на чоловіка погляд і сказав: 

 

— Ти такий самозакоханий.

 

— Лише одне слово – орендуєш чи ні?

 

— Ні... те, що орендується, належить іншим, я ж забираю товар собі. Ти мій.

 

***

 

[Бог, який страждає на безсоння]: Товариші, не треба більше чекати! Бог медицини сказав, що не прийде сьогодні на концерт.

 

[Підроблені товари]: Чому?!!!!

 

[Бог, який страждає на безсоння]: Заради власного сексуального щастя, Бог медицини сказав, що він дуже зайнятий сьогодні ввечері, і компенсує це якось пізніше...

 

[КІНЕЦЬ]