Серце Нін Шу трохи боліло. То були емоції хоста. Справжня Цзяхуей ніколи не розмовляла так із Дуань Сінхуеєм. Вона завжди була схожа на закохану маленьку дівчинку, що дивилася на нього з любов'ю та обожнюванням.

Принцеса Цзяхуей думала, що Дуань Сінхуей любив її, але виявилося, що він зневажав її статус.

Якби він мав здатність до реінкарнації, Нін Шу мала великі сумніви в тому, що Дуань Сінхуей не переродився б саме Імператором Лі Венем, а не звичайним селянином.

— Якби я назвала тебе SOB*, що б ти відповів? — запитала Нін Шу.

(*SOB/Son of bitch — сучий син)

Хоча Дуань Сінхуей не зрозумів, що вона сказала, але відчув, що там не було нічого хорошого.

Нін Шу грала зі своїм батогом:

— Що ти думаєш? Ти гадаєш, що гідний симпатії Принцеси? Ти лише переможений генерал. Якби ця Принцеса несла відповідальність за жертви на війні, їй було б соромно глянути людям у вічі.

Обличчя Дуань Сінхуея спотворилося в спазмі і він подивився на Нін Шу червоними очима, ніби вона сильно образила його гідність.

— Завжди знайдуться простолюдини, які захочуть вбити Принцесу, — Нін Шу змахнула батогом у напрямку Дуань Сінхуея. Якби шипи встромилися в його обличчя, то довелося б попрощатися з цим гарним фейсом у цій історії.

Колір обличчя Дуань Сіньхуея швидко змінився. На краще чи гірше, він був генералом, тому мав швидкі рефлекси і встиг прикрити голову руками.

З гучним свистом батіг ударив його по руці. Гострі шипи вп'ялися в кінцівку.

Дуань Сінхуей з недовірою подивився на Нін Шу. Вона розсміялася, потім повернула батіг до себе — на ньому залишилася червона кров.

Вона знала, що її батіг був досить швидким, але ніяк не очікувала, що зможе влучити в Дуань Сінхуея.

— Принцеса, — його губи тремтіли, обличчя було смертельно блідим, і він здавався дуже враженим. Було ясно, що він не сподівався, що вона зможе на нього напасти.

Нін Шу просто холодно засміялася, потім сказала з байдужим виразом:

— Заарештуйте цю людину! Він намагався вбити Принцесу!

Дуань Сінхуей приглушив стогін, тримаючись за руку. Кров просочувалася між його пальців і капала на бруківку.

— Як принцеса може бути такою безсердечною? — очі Дуань Сінхуея були червоними.

Він казав це так, наче вона його підвела; це була безсоромність. Явно він був тим, хто егоїстично вирішив одружитися з іншою, але казав, що безсердечна саме вона?

"Дуань Сінхуей, щось не так із твоїми мізками? Ти прийшов убити Принцесу, але отримавши відсіч, кажеш, що вона безсердечна? Поняття SOB дійсно тобі підходить."

Чорт, всі ці люди дійсно жили у власних світах. Все, що вони могли бачити — як інші підводять їх. Вони заплющували очі на шкоду, заподіяну їхніми діями.