У Нін Шу не знайшлося слів, щоб відповісти на зарозуміле і самовпевнене ставлення шкільного лікаря.

Вона просто вийшла з медкабінету з бинтом на голові. Це зацікавило лікаря і він продовжував спостерігати за нею, поки її постать не зникла з поля зору.

Нін Шу повернулася до класу, спираючись на спогади початкового хоста. Правду кажучи, їй дуже хотілося побачити класну кімнату. Вона лежала в лікарні з п'ятнадцяти років, тому їй більше не довелося побувати у класній кімнаті.

Однак ця мить радісного збудження відразу згасла. Нін Шу вже збиралася увійти, коли дорогу їй перегородила вчителька в окулярах.

— Лінь Цзяцзя, ти пропустила урок і навмисно запізнилася, тому тобі вже не треба його відвідувати. Просто стій біля дверей, — пані Лян говорила спокійно, але в її погляді читалася зневага. — Не заважай іншим вчитися.

Нін Шу була дуже незадоволена, але знала, що немає права чинити опір, тому слухняно стала біля дверей. Пані Лян хмикнула. Вона була взірцем підлої жінки середніх років, і ніяк не була схожа на інженера людської душі*.

(*Інженер людської душі — вчитель, що формує світогляд дітей, добрий і мудрий зразок для наслідування.)

Академія Ейс була аристократичною школою, тому статус вчителів у ній був не такий високий, як статус учнів. Щобільше, ці учні були не тими людьми, яких вчителі могли дозволити собі ображати.

На цю мить Нін Шу була тим, на кого могли кричати всі в Академії Ейс. Тому пані Лян, природно, приєдналася до кидання каміння в людину, яка впала в колодязь. Таким чином вона могла вислужитися перед трьома принцами, які були богоподібними істотами в школі. 

Спогади Лінь Цзяцзя підказували, що коли вся школа знущалася з Лін Сюе, пані Лян створювала труднощі для Лін Сюе на кожному кроці. Однак коли обставини змінилися у зворотний бік, пані Лян відразу змінила своє ставлення до неї та почала вислужуватися. 

Ось що таке "опортуніст".

Нін Шу стояла у коридорі. Вона чула свист і сміх, що долинали із класної кімнати. Деякі учні навіть підводилися, щоб поглянути на неї зі зневагою та глузуванням.

Нін Шу:...

Що саме зробила початковий хост, що змусила цих людей так сильно її ненавидіти? Здавалося, наче вона вбила їхніх батьків. Нін Шу переглянула спогади Лінь Цзяцзя. Не схоже, щоб вона взагалі щось робила. Лише як божевільна створювала проблеми Лін Сюе.

Не встигла вона озирнутися, як усі вже її ненавиділи.

Нін Шу втратила дар мови. У цьому світі Лін Сюе грала абсолютну головну роль, а всі ці світи оберталися лише навколо головних персонажів. Лін Сюе досить лише ворухнути пальцем і безліч людей почне повзати по підлозі, сліпо їй поклоняючись. Це вже було не чарівно, це жахало.

Чим закінчиться цей світ?

Нін Шу вирішила, що надто переймається чужими справами. У неї не було навіть приблизного плану для виконання її поточного завдання, а при цьому її думки вже перейшли на занепокоєння про людство та світ.

У Нін Шу заболіли ноги від довгого стовбичення на одному місці, тому вона почала стояти то на одній нозі, то на іншій. Дзвінок про закінчення уроку, нарешті пролунав, але, перш ніж Нін Шу встигла зробити хоч крок, з класної кімнати вибіг натовп учнів і оточив її.

Це були ті самі дівчата, що побили Нін Шу у туалеті. Ань Жун була тією дівчиною, яка розбила Нін Шу голову об стіну. Зараз вона жувала жуйку, підняла підборіддя і подивилася на Нін Шу зверхньо. Коли вона заговорила, її тон пролунав дивно.

— Ти наважилася прийти на урок? Схоже, у тебе не дуже хороша довгострокова пам'ять.

Тіло Нін Шу затремтіло. Це тіло боялося дівчини. У цій історії, дівчина на ім'я Ань Жун діяла як служниця Лін Сюе і так сильно била початкового хоста, що тіло тієї було в синцях щодня.

Образа і страх виникли у її серці. Якщо найбільше початковий хост ненавиділа Лін Сюе, то варто додати, що Ань Жун вона ненавиділа не менше. Адже Ань Жун особисто зробила дуже багато поганого хосту.

— Принц Лен іде, принц Лен іде...