Май Доер, все ще непритомну, викотили з операційної. Її обличчя було таким блідим, що здавалося майже прозорим, а на губах зовсім не лишилось кольору. Нін Шу пішла за ними до палати та сіла поруч, щоб наглядати за дівчиною. Але була дуже виснажена, тому заснула біля ліжка.

Коли вона прокинулася, надворі було вже світло. Вона озирнулася і побачила, що Май Доер уже не спить і просто дивиться в стелю.

— Коли ти прокинулася? — запитала Нін Шу.

Май Доер перевела на неї порожній погляд і кволо запитала:

— Я зараз маю дуже поганий виглядаю?

Нін Шу: ...

Хіба вона не повинна запитати, що з дитиною?

— Немає нічого поганого чи хорошого в тому, як виглядають вагітні, — Нін Шу встала і трохи потягнулася. — Поки що тобі доведеться залишитися в лікарні. Лікар сказав, що твоє здоров'я в дуже поганому стані.

— Я втратила дитину? — поспішно запитала Май Доер.

— Вона все ще там, — відповіла Нін Шу. Вона не була певна, але їй справді здалося, що в погляді Май Доер з'явився слід розчарування. Невже вона була розчарована, що не втратила дитину?

— Тобі поки що треба відпочити. Лікар сказав, що ти більше не можеш працювати і також тобі краще не хвилюватися.

— Але... але я все одно маю зніматися, — брови Май Доер були насуплені від нетерпіння.

— Ти хочеш зніматися в такому стані? — підняла брови Нін Шу. — Твоє тіло цього не витримає. У тебе вже є ознаки того, що може статися викидень. Зйомки — справа виснажлива, у тебе знову може початись кровотеча. Якщо інші люди побачать, це викличе підозру.

— Але я ж в мене головна роль! Вперше в житті! Я-я дуже... — Чим більше вона говорила, тим злішою ставала. Її обличчя зблідло та спотворилося від болю і гніву. — У мене болить живіт, дуже болить. — Май Доер схопилася за живіт.

Нін Шу: Я...

Вона навіть не знала, що сказати.

Вона поспішно покликала лікаря, і той швидко зробив Май Доер укол. Дівчині було так боляче, що її обличчя вкрилося холодним потом. Вона сильно закусила губи, а потім повернулася до лікаря і вичавити з себе:

— Я більше не хочу цієї дитини. Допоможіть мені з абортом.

— Це... — лікар подивився на Нін Шу, а та глянула на Май Доер.

— Ти впевнена? — запитала вона.

Май Доер закусила безбарвні губи та кивнула Нін Шу, після чого глибоко вдихнула.

— Я не хочу дитину.

— Ти справді все добре обдумала? — насупилася Нін Шу.

— А хіба у мене є інший вибір? — запитала Май Доер, її тіло затремтіло, вона заплакала: — У мене не залишилося іншого шляху.

— Тоді, будь ласка, підпишіть, — сказав лікар і простягнув Нін Шу документ.

— Я не її родичка. Нехай вона сама підписує, — відмахнулася від нього та.

Май Доер підписала документ, ігноруючи біль, а потім здавалось зламалась і заплакала:

— Покваптеся, позбавте мене від цієї дитини. Мені так боляче!

Медсестри відвезли каталку в операційну, а Нін Шу залишилася чекати зовні, дивлячись на увімкнене операційне світло.