Нін Шу знову глянула на свою душу. Якщо вона почне завдання, поки душа така тьмяна, то на неї, безперечно, вплинуть емоції хоста. Тому вирішила спочатку помедитувати.

Сіла і почала поглинати матерію у системному просторі, щоб зміцнити свою душу. Це був, звичайно, дуже повільний процес, але єдиний варіант, який вона мала.

Нін Шу вважала найкращим зараз — отримати посібник з Культивації, який допоміг би зміцнити душу. Як довго вона мала чекати щоб стати офіційним гравцем?

У системному просторі було відсутнє поняття часу. Нін Шу сиділа на землі, не рухаючись. Невідомо скільки часу минуло, коли вона розплющила очі і подивилася на свою душу. Їй здалося, що душа ще трохи зміцнилася. Коли вона торкнулася її, то почула приємні відчуття.

— Система, ти тут? Я хочу розпочати завдання.

Нін Шу підвела голову, дивлячись на стіну навпроти неї. Вона гадки не мала, де саме знаходиться система.

Відразу після своїх слів, вона відчула сильну ядуху. Чорт, чи не могли вони дати їй час, щоби підготуватися? Або принаймні надіслати повідомлення.

Нін Шу впала непритомна.

У важкій темряві вона відчувала, що поряд хтось є і розмовляє з нею. З великими труднощами вона розплющила очі. Голова була важка, вона не могла рухатися взагалі, а тільки дивитися на балдахін над ліжком.

Коли дівчина-слуга побачила, що Нін Шу прокинулася, то, здавалося, була дуже зворушена, і одразу опустилася на коліна поруч з ліжком:

— Принцеса, ви прокинулися!

Потім вона швидко послала когось за імператорським лікарем.

Нін Шу повернула голову і подивилася на покоївку, що стояла навколішках. Її волосся було зібрано в елегантну зачіску з квітковим орнаментом. На ній був атласний одяг з малюнком магнолій, поверх якого лежала накидка із сітчастої тканини. Ще несформовані груди ледь проступали через тканину.

Тіло Нін Шу було дуже важким, а живіт порожній. У неї навіть не було сил підняти руку.

— Принцеса, вам не потрібно турбувати себе такими діями.

Дівчина-служниця водночас плакала і сміялася від полегшення. Нін Шу доклала багато зусиль, щоб сказати:

— Принеси мені трохи їжі.

Служниця витерла сльози. Коли вона почула, що Нін Шу хоче поїсти, сльози радості знову потекли по її обличу. Вона підібрала поділ одежи і вибігла з кімнати.

Нін Шу лежала на ліжку, будучи голодною настільки, що у неї паморочилося в голові. Скільки це тіло голодувало? Вона померла від недоїдання?

Її мозок відчував хаос і водночас порожнечу. Вона вирішила спочатку поїсти, а вже потім здобувати сюжет цього світу. Дівчина раніше назвала її принцесою. На вигляд це тіло мало дуже високий статус. Нін Шу ніколи не думала, що її фантазія стати маленькою принцесою здійсниться.

Дівчина повернулася з мискою конджі. Конджі – це добре проварена рисова каша з м'ясом та овочами. Нін Шу відчула цей аромат і її живіт почав бурчати.

Покоївка допомогла їй підвестися і сказала:

— Принцеса, служниця вас нагодує.

Нін Шу кивнула і радість миттєво осяяла обличчя покоївки. Вона взяла ложкою трохи каші і подула на неї, перш ніж нагодувати нею Нін Шу.

Невідомо, як довго це тіло голодувало, оскільки навіть ложка конджі відгукнулася болем у животі. На щастя, тіло повільно видужувало. Нін Шу доїла кашу.

Покоївка допомогла їй лягти. Нін Шу відмітила що дівчині було близько п'ятнадцяти років, вона була дуже чуттєвою та красивою. Проте погляд Нін Шу був зосереджений на вбранні служниці в ділянці грудей. Одяг цієї епохи був досить відкритим, що було схоже на одяг династії Тан. Він закривав груди спереду, але якщо дивитися зверху, то все було на очах.

Нін Шу бачила, що дівчина доглядає свою господарку. Вона не тільки ставилася до неї з повагою, а й здавалася дуже стурбованою. Нін Шу ще не отримала сюжетної лінії, тому все ще не знала справжнього характеру хоста. Однак, ґрунтуючись на більш ранній поведінці покоївки, у неї, ймовірно, була досить гарна особистість.

Одразу після того, як Нін Шу лягла, ще одна покоївка увірвалася до кімнати. Мабуть, через те, що вона бігла, на її почервонілому обличчі виступив піт.