Серце Нін Шу сповнилося зловтіхи, але вона удала, що вагається й обернулася, щоб подивитися на Май Доер.

— Що думаєш? Якщо не хочеш, то давай просто забудемо про це.

— А чому головна актриса сама не знімається, а натомість використовує дублерку? — обличчя Май Доер зблідло.

— Тому, що висіти в повітрі на дротах надто болісно. Вона вже заробила собі ім'я, тому їй більше не потрібно робити всі ці болючі трюки, бо за неї з цим розбереться режисер, — прямо відповіла Нін Шу.

— Я спробую, — неохоче кивнула Май Доер, закусивши губу.

— Все, що тобі доводиться зараз терпіти — це заради твого світлого майбутнього. Я вірю, що ти зможеш стати людиною, якою всі захоплюватимуться. І це станеться завдяки твоїм здібностям. Я бачу твій потенціал. — заспокійливо сказала Нін Шу.

Май Доер презирливо скривила губи. "Ти ж не сама все це робитимеш, звісно тобі просто казати," — думала вона. Май Доер вже почала ображатися на менеджерку, яка завжди говорила подібні речі. Водночас вона була в жаху від того, що її знову буде сварити режисер.

Гример забрав Май Доер, щоб підготувати. Коли вона з'явилася знову, то вже була одягнена в те саме вбрання, що й головна героїня. Цього разу вона мала змогу носити гарний одяг, але не могла показати своє обличчя.

Робітник прикріпив залізні дроти на талії Май Доер, а потім сунув їй у руки бутафорський меч.

— Зроби бій цікавим, зрозуміла? — сказав режисер.

— Зрозуміла. — відповіла бліда Май Доер.

— Почали!

Май Доер одразу ж підняли в повітря і вона мимоволі видала крик, від якого холола кров. Їй здавалося, що залізні дроти зміщують усі органи в її тілі, врізаючись у плоть. Найстрашнішим було те, що її так розгойдувало в повітрі, що від цього виникала нудота. Коли противник підлетів до неї, щоб почати бій, Май Доер просто витріщилася на нього. Вона не знала що робити, у всьому тілі виникла слабкість.

— Знято, знято! Що це за дублерка?! Чому вона не б'ється?! — закричав режисер.

— Я не можу, я дійсно не можу! — слабо закричала вона, почуваючись дуже погано.

Щойно Май Доер опустили, вона знесилена впала на землю. Нін Шу підійшла, щоб допомогти їй.

— Що відбувається? Вона навіть не може зробити щось таке просте, як трохи погойдатися і помахати реквізитом? Вона може це зробити чи ні? Якщо не може, я візьму когось іншого. Вона марнує наш час, — роздратовано вигукнув режисер.

— Вибачте, пане режисер. Ми більше не братимемось за цю роль.

Нін Шу допомогла Май Доер відійти вбік, а потім ту почало нудити й вона розридалася. Нін Шу відкрила пляшку води та дала їй. Відпочивши деякий час, Май Доер, здавалося, трохи оговталася, але її обличчя все одно було вкрай блідим.

Нін Шу нічого не сказала. Май Доер ніколи раніше не переживала таких страждань. Незалежно від того, визнавала це Май Доер чи ні, правда полягала в тому, що її минулий успіх був досягнутий завдяки Мо Цзюефену. Він обожнював її до нестями, тому знаходив дублерів для подібних важких сцен. А вони тим часом фліртували десь збоку, поки хтось інший знімався в болючих сценах.

Той, хто не пережив страждань, не мав права дивитися на інших людей зверхньо.

— Старша сестро Чень, я більше ніколи не хочу зніматися в сценах з підвішуванням на дроті, — сердито сказала Май Доер.

Вона мала претензії до Нін Шу. Як менеджерка, яка вже давно працює у сфері розваг, вона не могла не знати, як боляче бути підвішеним на залізних дротах, але не попередила її.

Нін Шу кивнула.

— Тоді працюй наполегливо. Коли ти опинишся на вершині, тобі більше не доведеться так страждати.

Май Доер дуже не подобалося чути такі слова. Чому їй весь час доводиться брати такі дивні ролі? Від них вона відчуває крайню знемогу і втому.