В очах Лю Циньяна промайнуло здивування.

— Молодший брате Вей, зважаючи на твою силу, як ти міг отримати репутацію нікчеми?

— Люди просто заздрили, що Ши Хуейді моя наречена, і говорили, що я нікчема, який не може з нею зрівнятися, — байдуже відповіла Нін Шу. — Коли це я визнавав, що я непотріб?

Очі Лю Циньяна розширилися від усвідомлення. Схоже, що багато людей просто в якийсь момент почали говорити, що Вей Лянюе — непотріб. А всі інші просто прийняли це як належне. Ніхто не був упевнений, чи дійсно Вей Лянюе марний, але вони припускали, що це правда, зважаючи на те, як боязко той поводився.

Дідько. Від усіх цих думок у Лю Циньяна почала паморочитися голова. Він відчув, що Вей Лянюе підлаштував дуже серйозну інтригу. Він давно вже мовчки змирився з репутацією непотреба і щодня розважався з жінками. Що саме він планував, діючи таким чином?

Коли дівчатам вже не було чим блювати, вони повернулися до Нін Шу з блідими обличчями.

— Молодший брате, наступного разу, будь ласка, попереджай, перш ніж атакувати.

Нін Шу, побачивши їхній слабкий і тендітний вигляд, відчула глибокий жах. Чорт забирай, адже всередині вона теж була дівчиною! Чому вона нічого не відчуває, коли бачить подібну сцену? Чому вона почувалася абсолютно комфортно? Можливо, на її спосіб мислення вплинуло те, що вона занадто довго перебувала в чоловічому тілі?

— Насправді, мені теж вкрай огидні подібні сцени. Ага, це правда. — одразу ж відповіла Нін Шу.

Щоб довести, що вона була ніжною і тендітною жінкою, вона неодноразово підтверджувала, що також відчуває дискомфорт від подібних сцен.

Коли учениці побачили, що Нін Шу виглядає щирою, колір їхніх облич значно покращився. Одна з них навіть подражнила Нін Шу, сказавши:

— Молодший брат Вей виглядав дуже круто, коли вбивав того змія. Ця старша сестра мало не закохалася.

Нін Шу: Ха-ха-ха...

Будь ласка, не треба.

Решта шляху була наповнена насильством і кровопролиттям. Нін Шу вдалося зібрати багато всілякої здобичі. Інші також зібрали певний врожай, але не такий великий, як Нін Шу. Коли з'являлися особливо сильні духовні звірі, Нін Шу одразу вбивала їх, а потім забирала духовний фрукт собі, навіть не переймаючись тим, щоб поділитися з іншими.

А оскільки вони побоювалися сили Нін Шу, то нічого не говорили. Все ж, якщо вони вбивали духовного звіра самі, Нін Шу не билася з ними за здобич. Тому вони продовжили працювати в такій рівновазі.

Нарешті, коли вони зовсім виснажилися, вони дісталися до палацу. Той був досить величним, з двома величезними кам'яними левами, що охороняли ворота. Кам'яні статуї виглядали дуже зловісно і були майже заввишки з ворота.

Тут уже зібралося чимало людей. Їхній прихід не привернув особливої уваги, і люди лише побіжно поглядали в їхній бік, перш ніж повернутися до своїх супутників.

Коли Лю Циньян побачив, що навколо так багато людей, він зітхнув і сказав Нін Шу:

— Схоже, що багато людей почули новину і поспішили сюди. Вони, напевно, теж прагнуть потрапити до небесної обителі.

Нін Шу озирнулася, але не побачила Се Юя. Вона не побачила і його гарему, але побачила дуже красиву дівчину. Та мала вишукану зовнішність з трохи піднятими очима кольору персикового цвіту, які немов виблискували спокусливим вогником. Коли вона дивилася на тебе, здавалося, що твоє серце лоскоче м'яка пір'їнка.

Якби Нін Шу була чоловіком, то його першою реакцією, було б: "Якби я міг просто трахнути цю дівчину". Однак першою реакцією Нін Шу, було: "Йой, це ж ще одна головна жінка".

Вона виглядала спокусливо і пристрасно, але в глибині її очей була жорстока байдужість.

— Тобі не варто дивитися на неї так довго. Ця дівчина — головна і найстарша учениця в Школі Вишуканої Крові. Вона дуже сильна, а її техніка бойових мистецтв дуже жорстока.

Коли Лю Циньян побачив, що Нін Шу пильно дивиться в тому напрямку, то поспішно додав:

— Дійсно, годі дивитися. Люди, які її провокують, особливо чоловіки, завжди трагічно гинуть.

Школа Вишуканої Крові? Яка кривава і звучна назва. Імовірно, це якийсь демонічний культ.

— Хто вона? — запитала Нін Шу.

— Лю Юаньюань, — прошепотів Лю Циньян.