Як і годиться багатію, він міг дозволити собі годувати улюбленця чимось настільки якісним. Люди з могутніми батьками були безсумнівно свавільними.

Більшість учнів Секти Небесного Закону дуже заздрили Вей Лянюе. Іншим доводилося старанно працювати, щоб зібрати хоч трохи ресурсів для культивації, але оскільки батько Вей Лянюе був старійшиною секти, не було того, що він не міг отримати. Однак, незважаючи на це, він не працював над своєю культивацією. І через це люди мало не божеволіли від заздрості. Їм кортіло просто помінятися з ним місцями.

— Що таке? — Коли Нін Шу розплющила очі, то побачила, що Лю Циньян дивиться на її орла із суперечливим виразом обличчя. Невже він усе ще сподівався отримати її духовного улюбленця?

Пухке обличчя Лю Циньяна розпливлося в привітній посмішці.

— Я просто хотів запитати тебе про культивацію. Твій рівень культивації не здається дуже високим, так чому ж ти такий сильний?

— У мене просто багато фізичної сили.

Лю Циньян: ...

Що це за відповідь?

— Молодший брате Вей, тобі слід трохи поїсти. — Учениця простягнула Нін Шу кролика, якого щойно засмажила.

— Я вже поїв, тож ви, народ, їжте самі. — зневажливо відмахнулась вона.

Орел блискавичного вітру не зводив погляду зі смаженого кролика, якого тримала дівчина. Побачивши це Нін Шу взяла кролика і подякувала учениці:

— Дуже дякую, старша сестро. — Нін Шу кинула кролика орлу, і той одразу ж схопив його.

— Молодший брате, твій духовний вихованець досить цікавий, — посміхнулася учениця.

— Ха-ха, твій духовний вихованець теж дуже цікавий.

— У мене його ще немає. Дуже важко зустріти хорошого духовного вихованця. — Учениця сіла поруч. Коли легкий вітерець підняв її волосся, пасма прокотилися по обличчю Нін Шу. Їй стало лоскотно, тому вона трохи відсунулася вбік.

Учениця не звернула уваги на рух Нін Шу і лише запитала:

— Насправді, ти це навмисно зробив, так? Ти прикидався нікчемним, але тепер, коли заручини з Ши Хуейді нарешті розірвано, ти показав, який ти видатний.

Нін Шу просто слухала з байдужим виразом обличчя. Ця дівчина занадто багато думала. Правда полягала в тому, що вона була нікчемною. Навіщо їй прикидатися?

— Якщо Ши Хуейді дізнається, що її колишній наречений насправді такий талановитий, то неодмінно про все пошкодує. — Дівчина поринала у власні фантазії.

Нін Шу: ...

І що з того, що тепер вона сильна? Оскільки вона не була такою вродливою, як головний чоловік, це все одно марно. Зовнішність мала велике значення.

— Молодший брате Вей, чи вдалося тобі зібрати якийсь урожай з підземелля? — запитала учениця. — Якщо ти знайшов щось хороше, і якщо у мене є щось, що тобі потрібно, ми можемо обмінятися.

— А ти знайшла щось хороше? — глянула на неї Нін Шу, — Дозволь мені подивитись. Якщо є щось, що мені потрібно, я розгляну можливість обміну.

— Як я можу мати щось хороше? — засміялась учениця, — У мене є лише низькорівневі духовні трави. Я навіть жодного духовного фрукту не змогла знайти. Тож у мене зараз нічого немає.

Нін Шу просто відповіла "ох".

Дівчина спробувала ще щось сказати, а потім здалася і ніяково пішла.

Лю Циньян дав їй духовний фрукт лише кілька хвилин тому, а ця учениця вже полює за нею? Невже вона була так схожа на дурну марнотратку?