Лю Циньян гнівно подивився на Нін Шу, а потім витягнув свою духовну зброю і почав битися з вовками. Решта почали озиратися по сторонах, намагаючись знайти слабше місце, де вони могли б вирватися з оточення.

Ніхто не звертав жодної уваги на Нін Шу. Було ясно, що якщо їм вдасться вибратися, вони не повернуться за Нін Шу.

Тц-тц. Але ж зовсім недавно вони читали їй лекції про вірність секті. У них самих явно немає ніякого почуття відданості секті. Всі культиватори були виключно егоїстичними. Заради прагнення до вищої сили, заради культивації, заради досягнення своїх цілей, вони ставали байдужими до інших і дуже егоїстичними.

Навіть якби цим людям вдалося стати небожителями, що б вони мали насправді?

Нін Шу наказала орлу блискавичного вітру вступити в бій. Він здійнявся в небо, а потім різко кинувся вниз і підхопив залізноспинного вовка своїм гострим дзьобом. Вовк миттєво помер від перелому хребта.

Нін Шу глибоко вдихнула, потім стиснула кулак і вдарила вовка, який кинувся на неї. Її удар влучив у голову і та миттєво вибухнула. Навіть його тіло розлетілося на шматки.

Нін Шу одразу відчула сильну наснагу. Її сила серйозно зросла. А це означало, що їй не потрібно було використовувати складні хитромудрі рухи, і вона могла просто голими руками завдавати серйозних травм звірам, які не мали міцного захисту.

Щоб ще раз перевірити свою силу, вона вдарила чергового залізноспинного вовка. Вовк безсило впав на землю. Всі кістки в його тілі були переламані.

Коли Нін Шу стиснула кулаки, їй дуже захотілося закинути голову і загарчати в небо. Відчуття, коли тебе переповнює сила — це просто чудово! Їй більше не потрібно турбуватися, що Се Юй її вб'є, і вона навіть могла кинути йому виклик!

Лю Циньян краєм ока побачив, що зробила Нін Шу, і був настільки приголомшений, що у нього відвисла щелепа. Це ж було сміття, яке тільки й знало, як загравати з дівчатами і покладатися на захист свого батька? Він вбив вовка одним ударом! Лю Циньян мимоволі задався питанням, чи не спить він.

Хоч йому також було досить легко вбивати цих вовків, але навіть слона можна здолати, якщо зібрати достатньо мурах. Він був трохи приголомшений такою кількістю залізноспинних вовків. Однак, це сміття насправді змогло так легко впоратися з цими вовками.

Причина, чому залізноспинних вовків називали так, була в тому, що в них була дуже міцна броня. Звичайно, всі духовні звірі у цьому підземеллі мали високий захист. Навіть залізнозубі кролики. Але зараз один з представників цих видів був убитий одним ударом кулака.

Цей простий і грубий метод похитнув світогляд Лю Циньяна. Як, курва, цей хлопець міг бути сміттям? Якщо він нездара, то хто тоді вони?!

Інші учні також помітили дії Нін Шу і їхні щелепи ледь не відпали. Чому він так легко вбиває цих вовків? Вони всі, не змовляючись, зібралися біля Нін Шу, щоб разом з нею відбиватися від вовків.

Нін Шу і орел блискавичного вітру швидко зробили так, що це місце наповнилося трупами залізноспинних вовків. Решта вовків покірно опустили голови, скиглили на Нін Шу, і почали відступати. Зрештою вони розвернулися і побігли, підібгавши хвости.

Побачивши це, всі з полегшенням зітхнули. Потім вони повернулися і подивилися на Нін Шу зі складними виразами на обличчях. Вона недбало зірвала пучок трави, щоб витерти смердючу кров зі своїх рук.

— Молодший брате, скористайся цією хустинкою. — одна з учениць простягнула Нін Шу хустку.

Нін Шу не зважала на ввічливість і витирала руки хустинкою, доки вони не стали повністю чистими. Вона подивилася на свої руки. Вони були не дуже великими і не виглядали сильними. Початковий хост мав дуже м'які та ніжні руки, але тепер ці руки мали таку силу.

Енергія дракона в її даньтяні, імовірно, змінила будову цього тіла, і тепер її ніби наповнювала вибухова енергія.

Інші також дивилися на руки Нін Шу. Важко було уявити, що ці схожі на жіночі руки насправді мають таку силу. Вони раптом відчули, що ці руки сповнені чарівності, що вони наповнені красою сили.

— Молодший брате Вей, я ніколи не думав, що ти насправді такий сильний! Як так сталося, що ми ніколи про це не чули? — Лю Циньян променисто посміхнувся.

Нін Шу не звернула на нього уваги, тому він відчув себе трохи ніяково. Однак, все одно продовжив запитувати.

— Куди далі піде молодший брат Вей? Підемо разом?

— Правильно, ми учні Секти Небесного Закону, тому для нас нормально подорожувати разом. — Інші учні дуже щиро запросили Нін Шу.

Ось якою була сила. Тільки сильні могли здобути повагу.