Се Юй був на мить приголомшений. Ця людина готувалася до втечі ще до того, як він закінчив говорити. Здавалося, що, принаймні, цей покидьок знав, наскільки він слабкий.

Філософія Се Юя завжди полягала в тому, щоб боротися з неприємностями, вириваючи їх з корінням. Цей хлопець був надто наївний, раз думав, що зможе втекти тільки тому, що його духовний звір вміє літати. Се Юй повернувся до Янь Цзяо і Ши Хуейді, сказавши:

— Ви двоє зачекайте тут. Я скоро повернуся.

— Старший брате Се, ти повинен убити цього огидного збоченця, щоб Старша сестра більше не засмучувалася через нього! Він так принизив Старшу сестру, що ти повинен розірвати його на шматки! — злобно сказала Янь Цзяо.

— Старша сестро, не хвилюйся, я обов'язково вб'ю цю людину. — сказав він серйозно подивившись на Ши Хуейді.

— Сяо Хо. — покликав Се Юй.

З його кисета духовного звіра вилетіло червоне світло, а потім пролунав виразний пташиний крик. Птах із вогненно-червоним пір'ям радісно щебетав, побачивши Се Юя.

— Гаразд, Сяо Хо, давай спіймаємо мишу, що тікає, і покажемо йому, що таке — міць божественного звіра.

Се Юй застрибнув на спину Сяо Хо і погнався за Нін Шу.

Поки Нін Шу тікала, вона раптово відчула, що щось не так. Вона відчула страх, що виходив від її зв'язку з орлом блискавичного вітру, і орел почав сповільнюватися.

Нін Шу озирнулася і побачила, що Се Юй стоїть на спині вогненно-червоного птаха. Він поступово наздоганяв її.

Це що... фенікс?

Їх швидкість тільки збільшувалася. Було ясно, що той червоний птах може летіти набагато швидше, ніж орел блискавичного вітру. Нін Шу почала трохи панікувати. Якщо головний чоловік наздожене її, то які в неї будуть шанси на виживання?

— Лети до моря, — наказала Нін Шу.

Орел дуже хотів втекти від гнітючої аури божественного звіра, тому, почувши слова Нін Шу, негайно повернув у бік моря.

Коли Се Юй побачив, що пара попереду прискорюється, він холодно посміхнувся.

— Яка безглузда остання спроба. Сяо Хо, швидше. Старша сестра все ще чекає на наше повернення. Немає сенсу гаяти тут час.

Фенікс закричав, а потім змахнув своїми красивими червоними крилами, щоб наздогнати великого і дурного птаха попереду.

Нін Шу була в повній паніці. Се Юй уже майже наздогнав їх.

— Досить тікати. Навіть якщо ти спробуєш, тобі не втекти.

Се Юй використав первісну енергію у своєму тілі й атакував Нін Шу кулею енергії.

Нін Шу миттєво відчула, що її органи з силою змістилися з місця, а з куточків рота потекла кров. Якби не броня, яку дав їй старий Вей, вона, напевно, вже б померла. Нін Шу не звертала уваги на біль у тілі і зосередилася на тому, щоб віддати орлу блискавичного вітру частину своєї власної первісної енергії. За допомогою Нін Шу, орел відчайдушно збільшив швидкість і продовжив летіти до моря.

Коли Се Юй побачив, що його атака, схоже, не зачепила супротивника, на його обличчі з'явилося здивування. Він використав вісімдесят відсотків своєї сили, тому очікував, що цю людину розмеле у фарш, але з ним все було гаразд, він лише закашляв кров'ю.

У його погляді промайнуло палюче світло. Схоже, Вей Лянюе мав при собі якийсь захисний скарб. Вираз обличчя Се Юя став трохи серйознішим.

— Сяо Хо, поквапся. Цей хлопець, здається, володіє якимось скарбом.

Фенікс закричав, а потім прискорився, щоб наздогнати орла блискавичного вітру.

Нін Шу вже дісталася моря. Вона встала на спині орла блискавичного вітру і подивилася на Се Юя, який велично стояв на своєму палаючому феніксі.

Нін Шу виплюнула кров із рота, а потім подумки скомандувала орлу повернутися в кисет духовного звіра. Після цього її тіло почало падати прямо в море. Пролунав сплеск і вона зникла.

Вираз обличчя Се Юя став серйозним, коли він злегка здивовано дивився на хвилі. Він думав, що цей хлопець — просто багатенький нероба, але виявилося, що в нього достатньо сміливості, щоб стрибнути прямо в море. Він без вагань вирішив стрибнути у воду, замість того, щоб потрапити до його рук.

Се Юй раптом відчув побоювання. Ця людина чітко знала, що в морі водяться духовні звірі, але все одно стрибнула в нього. На його місці він би скоріше вирішив би битися до смерті, ніж стрибнути вниз.

Ось тільки Се Юй забув одну річ — Нін Шу була цілковитим нубом у культивації і не мала жодної бойової сили.

Се Юй почав шкодувати, що не вбив цього хлопця раніше. Він хотів отримати його захисне спорядження, тому хотів убити так, щоб не пошкодити це спорядження. Однак ці вагання врешті дозволили Вей Лянюе втекти.