Хо Цин виявив, що повністю ізольований, бо жінка, яку він кохає, стоїть на протилежному боці від усіх. Ніхто не заперечував, що Хо Цин її обожнював, але у всього має бути межа. Щойно прийнятну межу перетнуто, обов'язково мала бути віддача.

Хо Цин обожнював маленьку лисицю без будь-якого принципу або крайньої міри, що давало їй змогу безстрашно порушувати правила, яких усі повинні дотримуватися. Ба більше, спосіб його обожнювання був побудований на заподіянні болю іншим.

Усі дивилися на Хо Цина, навіть маленька лисиця. Він відчув себе так, немов стоїть у місці оточеному з усіх боків чорними безоднями.

Він так сильно зціпив зуби, що в нього затремтіли лицьові м'язи. Його очі були налиті кров'ю, а серце немов варилося в киплячій олії. Він не міг зрозуміти, як так вийшло. Це напевно чиясь махінація! Вони використовували Ху ер проти нього, мов шахову фігуру!

Хо Цин насилу ковтнул. Він виглядав відстороненим, немов його душа вже була готова покинути це тіло. 

"Чому, чому?!"

— Давайте все обговоримо пізніше, — насилу сказав Хо Цин. — Ми надамо всім пояснення з цього приводу.

— Ваша Величність, як саме ви плануєте розібратися з цим демоном? Чиновник Ван уже помер, і Її Імператорська Величність теж мало не померла! Від цієї справи не можна просто так відмахнутися, — вигукнув головнокомандувач Сяо. — Хтось має взяти відповідальність за те, що сьогодні сталося!

Хо Цин потер чоло і похитнувся. Він мало не впав, але маленька лисиця поспішно спіймала його і подивилася ясним поглядом. Серце Хо Цина розтануло від такого видовища.

Найбільше він любив, коли Ху ер дивилася на нього подібним чином. Її погляд був простим, чистим і прекрасним. Коли вона дивилася на нього ось так, він відчував, немов володіє всім світом.

— Ми себе не дуже добре почуваємо. Тож давайте обговоримо це пізніше. — Обличчя Хо Цина посіріло, а сам він неконтрольовано тремтів.

Він був затиснутий у кут, і в нього не залишилося іншого вибору, крім як сказати:

— Замкніть поки що Цзінь Лін.

Очі маленької лисиці округлилися від шоку і вона подивилася на нього. А потім у неї почали литися сльози.

— Хо Цин, ти кидаєш мене заради трону! Ти кажеш, що кохаєш, але ти кидаєш мене!

Хо Цин хотів узяти маленьку лисицю за руку, але вона зробила крок назад.

— Ти кинув мене.

Хо Цин відчув себе так, немов хтось встромив ніж йому в серце і крутить ним. Біль був агонізуючим. Він дуже хотів сказати маленькій лисиці, що це був просто тимчасовий захід, що він не дозволить щоб з нею щось трапилось.

Однак маленька лисиця не знала, про що думає Хо Цин. Лише, що він її кинув. Він кинув її заради влади. Він казав, що кохає її, але, в підсумку, переступив свою любов заради влади.

— Хо Цин, я ненавиджу тебе! І це та любов, яку ти мені обіцяв? Ти забираєш моє життя заради влади! — Сльози маленької лисиці тихо котилися по щоках, і це виглядало прекрасно.

Нін Шу: ...

Нін Шу раптово відчула симпатію до Хо Цина. Мабуть, це дуже втомлює, кохати того, чиї думки працюють на зовсім іншій хвилі. Будь-яка інша жінка в палаці знала б, який вибір правильний. Поки Хо Цин усе ще Імператор, вони в безпеці.

Жінки, що народилися в аристократичних сім'ях стародавньої епохи, дійсно відрізнялись від жінки з сучасної епохи.

Маленька лисиця зверхньо дивилася на жінок з давньої епохи. Але хоч вони і зобов'язані покладатися на чоловіків, у них було більш ясне розуміння речей. Вони були більш розумними, ніж жінки сучасної епохи. Заради своїх мотивів, вони були готові піти на відповідні жертви.

Наразі маленька лисиця розігрувала сцену "мене зрадили, моє серце болить так, що я зараз помру". Вона зовсім не розуміла ситуацію.

Усі ці міністри, напевно, були шоковані до оніміння її поведінкою. Цим і тим, що надто довго стояли на колінах. А тому вони вирішили просто сісти на землю і спостерігати за цими двома.

Хо Ченван тихо запитав у Нін Шу:

— Матінко-Імператриця, що вибере Батько-Імператор?

— А ти як думаєш, Ченван? — запитала Нін Шу.

— Звісно ж не варто відмовлятися від трону заради жінки, та ще й заради такої жінки, — Хо Ченван замовк на мить, а потім озвучив свій висновок: — Батько-Імператор кине її.

— Ти так думаєш?

Нін Шу не озвучила своєї думки.