— Цяньцянь, обережніше. Використовуй милиці, гаразд? — сказав хлопець.

Лінь Цяньцянь продовжила посміхатися, наближаючись до Цзі Цинюаня. Раптово вона простягнула руки й обійняла його.

Цзі Цинюань розсміявся.

— Хаа, ну і що мені з тобою робити? От серйозно...

Але, перш ніж він встиг закінчити фразу, Лінь Цяньцянь вчепилася в його горло.

Вона підняла його за шию, обличчя Цзі Цинюаня почало червоніти від нестачі кисню. Він спробував відчепити руку дівчини, але, щоб він не робив, її пальці не піддавалися.

Думки в його голові вже почали плутатися. До нього дійшло, що він зараз помре, і це станеться від рук його ж дівчини.

На обличчі Лінь Цяньцянь не було жодного виразу.

— Чому? Чому? — продовжувала бурмотіти вона, — Чому ти так ставишся до мене? Чому? Чому?!

Нін Шу лежачи в ліжку, відчула, як у кімнаті похолоднішало, мов у морозилці. Коли вона сіла, то побачила, що Лінь Цяньцянь душить Цзі Цинюаня. Вона одразу дістала духовну перлину і, перш ніж зістрибнути з ліжка, кинула її в Лінь Цяньцянь.

Дівчина закричала, коли перлина вдарила її, а потім її тіло зм'якло і вона відпустила Цзі Цинюаня. Хлопець упав на підлогу і схопився за шию, відкашлюючись.

Нін Шу підібрала духовну перлину. Побачивши непритомну Лінь Цяньцянь, вона простягнула руку і виявила, що її тіло було крижаним. Коли Цзі Цинюань відкашлявся, він шоковано та налякано втупився у Лінь Цяньцянь.

— Вставай, давай. Ти чого там ще спиш? Допоможи мені, швидше.

Нін Шу розтрусила Су Маньюй. Та розплющила очі і на її обличчі з'явилося роздратування.

— Ну, що ти робиш? Можеш дати людям поспати?

— Лінь Цяньцянь щойно була одержима і намагалася вбити Цзі Цинюаня, — сказала Нін Шу, насупившись.

Сонливість Су Маньюй як рукою зняло. Вона сіла і подивилася на Лінь Цяньцянь, яка лежала непритомна на підлозі, а потім на бліду фізіономію Цзі Цинюаня. Вона поспішно злізла по сходах і запитала Нін Шу:

— Що сталося?

— Звідки мені знати, що сталося? Допоможи мені вкласти Лінь Цяньцянь назад на ліжко.

Нін Шу почала тягнути Лінь Цяньцянь за блузку. Су Маньюй не посміла торкатися Лінь Цяньцянь і просто подивилася на Нін Шу.

— Але мені страшно.

— Чого тобі страшно? Вона більше не одержима привидом. — Нін Шу закотила очі.

Цзі Цинюань хотів піднятися і допомогти, але його тіло було зовсім млявим, він не міг навіть встати.

— Маньюй, будь ласка, допоможи. — сказав він хрипким голосом.

Су Маньюй дуже не хотілося цього робити, але вона допомогла Нін Шу підняти Лінь Цяньцянь і укласти її на ліжко, після чого обтрусила руки. Вона повернулася до Цзі Цинюаня і стурбовано запитала:

— З тобою все гаразд? Чому Лінь Цяньцянь намагалася тебе вбити?

На шиї Цзі Цинюаня чітко було видно відбиток руки. Стало зрозуміло, що Лінь Цяньцянь щойно була дуже серйозно налаштована на вбивство Цзі Цинюаня. Якби не Нін Шу, то вона уже б задушила хлопця.

— Лінь Цяньцянь була одержима.

Нін Шу відкрила свою шухляду і дістала лікувальний порошок, щоб заварити горнятко ліків для Лінь Цяньцянь.

Цзі Цинюань побачивши, що вона збирається напоїти його дівчину чимось дивним, проігнорував біль у тілі і підійшов, щоб зупинити Нін Шу.

— Чим це ти намагаєшся її напоїти?

— Лінь Цяньцянь була одержима, тому в її тіло увійшло дуже багато енергії інь. Якщо вона не вип'є ці ліки, то енергія інь сильно зашкодить її тілу. Якщо ти торкнешся її зараз, то зрозумієш, що її температура дуже низька, — терпляче пояснила Нін Шу, навіть незважаючи на те, що була трохи роздратована.

Вона ж намагалася врятувати Лінь Цяньцянь, але він дивився на неї з побоюванням, немов вона намагалася отруїти його дівчину. Це дуже дратувало.