Минуло кілька днів після інциденту в туалеті. Нічого дивного не відбувалося, немов той інцидент дійсно був лише галюцинацією. На обличчях мешканок кімнати було видно полегшення.

Лінь Цяньцянь була жвавою, як і зазвичай. Вона щодня зустрічалася зі своїм хлопцем і поверталася тільки ввечері. Чжан Юйянь підробляла моделлю, тому завжди була зайнята на зйомках рекламних роликів. Тим часом, Су Маньюй, яка була з багатої сім'ї, увесь свій вільний час гуляла по магазинам.

Тому більшу частину часу Нін Шу єдина залишалася в кімнаті. А коли починалися заняття — йшла на заняття. Однак вона зовсім не розуміла, про що там ідеться, тому що не була початковим хостом. Хост була дуже розумною студенткою, а ось Нін Шу й поруч не стояла.

Тому, коли вона приходила на заняття, то старанно намагалася поводитися непомітно, побоюючись, що професор викличе її і попросить відповісти на запитання.

Нін Шу відчула, що їй потрібно належним чином заповнити прогалину в освіті. У минулому, лежачі в лікарні, вона взагалі не вчилася. Коли її життю постійно загрожував демон хвороби, до того ж настільки, що їй доводилося чіплятися за життя, то, звісно, все інше просто відсувалося вбік.

Нін Шу виявила, що початковий хост була дуже бідною. На її продуктовій картці було зовсім мало грошей і готівки не було. Нін Шу й гадки не мала, як та виживала.

У її валізі були банки солоних огірків.

Нін Шу не збиралася насміхатися над початковим хостом. Вона прекрасно розуміла, що життя важка штука, тому всім доводиться старанно працювати. Після закінчення навчання у неї могло бути дуже гарне майбутнє. Досить гарне, щоб її батьки змогли пишатися нею. Але вона втратила життя через те, що мало бути звичайною грою.

Кожна історія про привида починається з того, як хтось гарний вирішує подражнити смерть.

Нін Шу покликала 2333.

— Система, чи є якісь пігулки, які дозволять мені вивчити матеріали старшої школи та коледжу, але при цьому так сильно не мучитися?

Вона прийшла сюди виконати завдання, але якщо і далі буде губитися в усьому, хтось помітить, що з нею щось не так.

— Є, але тільки в обмін на очки, — життєрадісно відповів 2333.

— Міняй.

— Гаразд! 5000 очок за старшу школу, 10000 за коледж, — пояснив 2333, а потім запитав: — Ти впевнена, що хочеш обміняти очки?

— А чого вони такі дорогі? — серце Нін Шу обливалося кров'ю. — Це майже грабіж!

— Було б дивно, якби вони не були дорогими. Усім іншим доводиться дуже старанно вчитися, а тобі потрібно лише прийняти кілька пігулок. Це заощадить тобі купу зусиль, а ти все одно кажеш, що це дорого? Чому б тобі просто не піднестися на Небеса?

Нін Шу заскрипіла зубами.

— Міняй.

Відразу після цього в її долоні з'явилися дві білі пігулки. На вигляд звичайнісінькі пігулки. Вона понюхала їх, але вони ніяк не пахли. Після миті розгубленості, вона проковтнула їх і запила водою, прицмокуючи губами. І нічого не відчула.

От узагалі жодних відчуттів.

Невже її обдурили?

Вона все ще підозрювала, що пігулки фальшиві, коли в неї почалося таке сильне запаморочення, немов увесь світ крутився перед очима. А чи не занадто сильний побічний ефект у цих пігулок?

Борючись із запамороченням, вона забралася на своє ліжко, а потім впала, як убита.