Гун Умей наказав підлеглим принести лід, а потім подивився на Нін Шу, піднявши брови.

І чого це він на неї так дивиться?

— Ну і як мені його використовувати? — запитав Гун Умей.

— Просто запхни його собі прямо в штани. — одразу відповіла Нін Шу.

— Ти мені голову морочиш? — заревів Гун Умей. — Може ти просто хочеш, щоб я постійно тримався за свою промежину?

Нін Шу поколупала у вухах.

— Лідер Секти, якщо тобі здається, що ти не можеш це зробити, то можеш просто лягти у ванну з крижаною водою, а потім використовувати гарячу воду для його стимуляції. Кілька разів поміняєш спосіб стимуляції і йому стане краще.

Гун Умей глибоко вдихнув.

— Ти мені голову морочиш. — тихо сказав він.

— Я... не...

Перш ніж Нін Шу встигла хоча б закінчити фразу, перед нею промайнуло щось розпливчасте і її схопили за шию. Обличчя Гун Умея спотворилося, а його гаряче дихання торкнулося її обличчя.

— Гадаєш, я не наважуся вбити тебе? — вираз його обличчя став зловіснішим, коли він вчепився в горло Нін Шу своїми нефрито-подібними пальцями. — У цей момент я більше за все хочу вбити тебе.

Нін Шу обмацала отруту у своїй руці. Але вона не стала її використовувати, тому що Гун Умей все одно встиг би скрутити їй шию перш, ніж отрута почала б діяти.

Вона просто чудово впоралася з тим, щоб роздратувати смерть.

Їй ставало дедалі важче дихати, легені почали горіти. Нін Шу ляснула його по руках, а потім спробувала відчепити їх від себе.

— Кажи. Як саме його вилікувати? — холодно сказав Гун Умей.

Нін Шу намагалася вирватися з хватки і показала на свою шию. 

Ти ж, бля, душиш мене, як я взагалі можу відповідати?!

Гун Умей холодно хмикнув, а потім відпустив шию Нін Шу. Вона почала так несамовито кашляти, що в неї сльози потекли з очей. Однак усередині вона була доволі щаслива, тому що їй все ж вдалося втерти отруту в руку Гун Умея.

Виродок! Він справді намагався вбити її! Він заслуговує на те, щоб стати євнухом!

Гун Умей холодно подивився на неї згори вниз.

— Говори.

Керуючий Лю вбіг у кімнату.

— Лідер Секти, Лідер Секти, все погано! Люди з Альянсу бойових мистецтв пройшли через залізний ланцюг і тепер нападають на печеру!

Шок промайнув на обличчі Гун Умея.

— Як вони пройшли через ланцюг? Хіба я не сказав відв'язати його, коли ці секти прийдуть нас атакувати? Чому ви дозволили їм наблизитися?

Керуючий Лю не встиг відповісти.

— Хіба я не відправив людей охороняти міст? Що там сталося?! — злобно закричав Гун Умей.

Його тіло стало випромінювати ще одну хвилю нестерпного смороду.

Нін Шу внутрішньо зітхнула з полегшенням. Очманіти, нарешті ті люди прийшли. Вона постаралася приховати свою присутність. Щойно Гун Умей вийшов із кімнати, вона почала свою втечу.

Гун Умей більше не міг турбуватися про те, що його нижня половина капає, тому що вороги вже дісталися до його дверей. Він зробив кілька кроків уперед, а потім розвернувся, щоб схопити Нін Шу за комір і потягнути до входу у печеру.

Нін Шу: ...

Навіщо він узяв її, слабку маленьку дівчину, із собою на бій? У неї ж зовсім немає бойової сили, навіщо її брати? Нін Шу відчула себе так, немов помирає.

Коли вони дійшли до входу в печеру, там вже було багато людей. Усі вбрані в різне вбрання, а деякі навіть несли прапори, які позначали їхні фракції.

Люди з Демонічної Секти в цей момент відбивалися від атак ортодоксальних сект. Коли вони побачили, що їхній Лідер Секти прибув, тут же закричали:

— Лідер Секти!

Обидві сторони відразу припинили битися. Вираз обличчя Гун Умея був похмурим, коли він побачив усе це. Він ретельно приготував контрзаходи проти подібного, але ці люди все одно змогли пройти через залізний ланцюг. Єдиним поясненням було лише те, що у них був зрадник.

Гун Умей обвів суворим поглядом обличчя послідовників Демонічної Секти.

Нін Шу хотіла піти, але Гун Умей усе ще міцно тримав її за комір. Коли Нін Шу опинилася поміж двох сторін, які ось-ось були готові розпочати битву, у неї, яка мала лише "Погані навички ближнього бою", раптово зм'яли коліна. Якби її культивація Неперевершених Бойових Мистецтв працювала, то вона б вже мчала у натовп, розмахуючи батогом із шипами, і нікого не щадила. Але її нинішнє тіло жалюгідне і слабке...

Очманіти, не може ж бути, що Гун Умей планує зробити так, щоб вона померла разом із ним, вірно?

З боку ортодоксальних сект хтось вийшов уперед. Він був одягнений у блакитне вбрання для бойових мистецтв і випромінював праведну ауру просто стоячи там.

Його риси обличчя були ясними і сильними, а перенісся прямим. Це був дуже симпатичний голова Альянсу бойових мистецтв.

Коли Гун Умей побачив цього чоловіка, то холодно сказав:

— Янь Наньчжу, я завжди займався лише своїми справами і не ліз у ваш Альянс бойових мистецтв. Але ти все одно привів усіх цих людей для нападу на мій палац. Невже ти намагаєшся почати війну?

— Гун Умей. Твоя Демонічна Секта тиранізує людей, вбиває невинних і грабує їхні будинки. До того ж, ти викрав безліч жінок і тримаєш їх у заручницях у своєму Нескінченному Палаці, — голосно сказав Янь Наньчжу. — Невже ми повинні дозволити тобі робити все, що тобі заманеться?

Коли Нін Шу почула його промову, то дуже захотіла закричати "благаю, врятуйте мене!" Однак, оскільки була просто поруч із Гун Умеєм, то вирішила тактовно тримати рот на замку.

— Ти хочеш убити мене? З такою, схожою на тебе, купкою слабаків і покидьків? Що за жарт.

Волосся Гун Умея злегка піднялося, хоча поблизу не було ніякого вітру. Вираз його обличчя був демонічно чарівним, а тіло випромінювало напружену і безжальну ауру.

Янь Наньчжу вийшов уперед.

— Гун Умей, ти вчинив криваві звірства, які закликали до неба. Однак якщо ти заспокоїшся і припиниш, то ми дозволимо тобі жити.

Коли Нін Шу вислухала це, то їй раптово здалося, що цей Янь Наньчжу був немов дядечко поліцейський стародавньої епохи.