Нін Шу похитала головою. Їм залишилося жити не більше місяця. Наразі вони лише насилу виживали, стоячи на порозі смерті. Вона приблизно підрахувала всіх — близько дюжини. Той факт, що так багато жінок помирає одночасно, означає, що того разу Гун Умей напевно зловив набагато більше жінок.
Скільки ж робочої сили і ресурсів у нього має бути, щоб ловити таку кількість жінок, народжених у місяць, день і годину інь?
Гун Умей із цікавістю спостерігав за Нін Шу. Вираз його прекрасного обличчя був неймовірно зворушливим, але слова були безсердечними.
— Коли вони помруть?
Нін Шу гнівно глянула на нього і зробила зауваження:
— Ти справжнє зло.
Гун Умей розсміявся.
— Та яке в цьому зло? Весь цей час у них було розкішне життя та найбільші задоволення світу. Порівняно з проживанням звичайного довгого життя — хіба не краще жити яскраво, хоч і недовго?
— Дівчата, я ж вам подобаюся? — Гун Умей повернувся до жінок і посміхнувся їм теплою демонічною посмішкою. — Невже вам не сподобалося бути зі мною?
— Ти нам подобаєшся.
Деякі жінки подивилися на нього з нерозважливою пристрастю, в той час як в очах інших була ненависть або страх.
— Деякі з них самі побажали такого життя.
Гун Умей знову повернувся до Нін Шу. Його прекрасне обличчя було таким же чарівним, як і гіпнотична квітка мандари.
— Красуня, якщо побажаєш, то я, звісно, задовольню всі твої бажання.
Нін Шу:...
— Ха-ха, я ввічливо відмовлюся. Ти надто брудний.
На мить лицьові м'язи Гун Умея спотворилися спазмом, але незабаром він знову посміхнувся. Повернувшись до свого підлеглого, він сказав:
— Так чи інакше, вони всі послужили мені достатньо. Просто вбий їх усіх зараз, позбав болю повільного очікування смерті. Мені теж так буде спокійніше.
— Зрозумів.
Підлеглі Гун Умея дістали свої мечі. Вони не звертали уваги на відчайдушний опір жінок і швидко пронизали їм серця. Кров розбризкалася по підлозі. Жінки чинили опір лише кілька миттєвостей, після чого впали і більше не рухалися. Повітря миттєво наповнилося сильним залізним запахом крові.
— Швидше очистіть це місце. Я не терплю цей запах. — Гун Умей змахнув рукавами та насупив брови.
— А ти спробуй понюхати свої руки. Вони вкриті запахом крові. І ти все одно заявляєш, що ненавидиш його? Як нерозумно, — зробила презирливе зауваження Нін Шу.
Гун Умей витягнув свої білі нефрито-подібні пальці і сунув їх собі під ніс.
— Я завжди дуже довго приймаю ванну після вбивств. Немає жодного запаху. Сама подивися, красуне. — спокійно сказав він.
— Та ця кров уже просочилася в твої кістки. Ти не зможеш відмитися від неї, що б не робив, — Нін Шу повернулася обличчям до нього. — Ти справжнісінький сучий син. Силою береш жінок, спочатку позбавляєш їх майбутнього, а потім і життів.
— Красуня... — Гун Умей облизнув губи та продовжив: — Не випробовуй моє терпіння. Рано чи пізно, ти теж будеш покірно стояти на колінах біля мого паху.
Як вульгарно. Він не мав нічого, окрім товару, який прогнив від такого надмірного використання, і справді думає, що має такий величезний, призовий і бадьорий інструмент?
— Лідер Секти, я дам тобі одну пораду з доброти душевної: не потурай більше своїй похоті й починай їсти печінку, щоб зміцнитися. Останнім часом у тебе постійно болить поперек, вірно? І коли ти займаєшся коханням у тебе довго паморочиться в голові, а в очах усе пливе. Звісно, я знаю про це, можеш не заперечувати. Ти думаєш, що це просто від неймовірного задоволення. Однак я тобі кажу, що ці симптоми дуже серйозні.
Гун Умей підняв брови, дивлячись на неї, і з веселощами запитав:
— Продовжуй? Я слухаю тебе, що ще?
От же бісів виродок. Нін Шу мовчки прокляла його, а потім продовжила:
— Ти часто відчуваєш сильне бажання помочитися, а коли робиш це, то відчуваєш різкий біль, вірно? Коли ти робиш пі-пі, то він безперестанку робить кап-кап?
— Красуня, як же чудово чути такі вульгарні слова із твого рота, — потім він усміхнувся. — Є в мене такі симптоми, хочеш поглянути?
Та я б краще глянула на твою кляту сестричку! От же бісів виродок.
