Дитина знову ридма заридала. Нін Шу трохи втомилась від ходьби, тому зняла бамбуковий кошик і сіла поруч. Вона чекала, поки він перестане плакати.

Хлопчик, імовірно, тепер був не таким наляканим, бо був не сам, тому незабаром він заспокоївся і сказав:

— Тітонько, я не можу знайти татка чи матусю.

— Називай мене старшою сестричкою, я не настільки стара.

Нін Шу підняла брови й уважно подивилася на нього.

— Старша сестричка, я не можу знайти моїх батьків. — поспішно закричав хлопчик.

— А де твої батьки? — запитала Нін Шу. — Ти ж не якийсь там гірський дух, вірно?

— Ааа! Старша сестричка, не лякай мене. Може це ти — гірський дух?

Хлопчик злякано відсунувся від неї.

Нін Шу знову запитала дитину про батьків. І він, нарешті, розповів їй всю історію, продовжуючи ридати. Під час прогулянки всією сім'єю, вони зіткнулися з бандитами, тому батьки вирішили відвести бандитів геть. Вони сказали хлопчику чекати тут, але він чекав уже два дні, а вони так і не повернулись.

Нін Шу дала йому пожувати парних булочок.

— Може ти місцем помилився? Може це не те місце, куди батьки сказали тобі йти.

— Я не помилився. Мій тато сказав, що це місце за два кілометри вздовж дороги, — упевнено відповів хлопчик.

Нін Шу відчула легке запаморочення. Така маленька дитина знає, скільки це — два кілометри?

— Ти впевнений, що місцем не помилився?

Дитина почала жадібно їсти парну булочку, а сльози струмками текли в неї по щоках.

— Це правильне місце.

Нін Шу встала і обтрусила свою дупу.

— Тоді продовжуй чекати. А я піду.

— Старша сестриця, не йди. — закричав хлопчик і поспішно схопив Нін Шу за рукав.

Нін Шу: ...

Вона не змогла придумати нічого, окрім як привести дитину до бамбукового будинку, щоб він на деякий час лишився там.

Коли божественний лікар побачив, що пішла одна людина, а повернулось двоє, він холодно подивився на неї.

— Поясни.

Він мав вираз обличчя чоловіка, який застав дружину за зрадою. Звичайно ж, Нін Шу це все просто здалося.

Дитина сховалася за Нін Шу і поглядала на божественного лікаря з крижаними манерами. Хлопчик нервово стиснув губи і ось-ось готовий був знову розплакатися.

Нін Шу коротко пояснила, звідки взялася дитина, і закінчила фразою:

— Якщо з батьками цього хлопчика щось справді сталося, то він, імовірно, залишиться з нами. А це означає, що я знайшла вам наступника.

Нін Шу поставила дитину перед собою.

— І він — хлопчик.

Сказавши це, Нін Шу стягнула штани хлопчика, щоб показати доказ.

Дитина закричала, натягуючи свої штани назад:

— Я справді хлопчик!

— Бачите? Я знайшла вам наступника. Тепер у вас буде той, кому ви зможете передати свою спадщину, — сказала Нін Шу з посмішкою.