Нін Шу з жалем подивилася на божественного лікаря. Той проігнорував її погляд і запитав:

— Як ти будеш лікувати подібне захворювання?

— Це невиліковна хвороба, її неможливо вилікувати, — рефлекторно відповіла Нін Шу.

Лікар подивився на неї, тому вона поспішно виправила свої слова.

— Ні, я хотіла сказати, що від подібного захворювання дуже важко повністю вилікуватися. Однак якщо підтримувати звички здорового способу життя і поводитися обережно, не сильно тривожачись, то пацієнт зможе жити майже як звичайна людина.

— І які ліки потрібно приймати? — холодно запитав він.

— Розчиняти у воді серцезміцнювальну пігулку і пити.

— А з чого зроблена серцезміцнювальна пігулка? — продовжив запитувати божественний лікар.

Нін Шу ретельно відповідала на запитання. У підсумку, він похитав головою і сказав:

— Ти не відповідаєш стандартам. У тебе немає кваліфікації, щоб перейняти мої знання. Я не хочу передавати те, що дав мені мій учитель, в руки когось на кшталт тебе.

Нін Шу: ...

А що з нею не так?

— Учитель? А в чому моя проблема? — запитала Нін Шу. — Як так вийшло, що я не відповідаю вимогам? Що б це не було, я можу це змінити? Гадаю, мене ще можна врятувати. Будь ласка, дозвольте мені ще одну спробу.

— Ти — жінка. — спокійно сказав божественний лікар.

Провал!!!

Та що це взагалі за причина така? Це дискримінація за статтю! Гаразд. Добре, це була занадто вагома причина, тому вона навіть не знала, як заперечити.

З'ясувавши, що божественний лікар має ваду серця, вона більше не сміла його підколювати. Нін Шу вирішила зробити для нього трохи серцезміцнювальних пігулок. Їй здалося, що він досить добре до неї ставився, тож і вона має ставитися до нього трохи краще. Таким був її девіз — відповідати на прихильність і недоброзичливість тим самим.

Найрідкіснішим інгредієнтом для серцезміцнювальних пігулок був женьшень. Його завжди використовували в медицині для посилення життєво важливих органів. Тому Нін Шу підв'язала собі на спину бамбуковий кошик і вирішила випробувати свою удачу на горі, вирушити на пошуки женьшеню. Вона розуміла, що ця подорож може виявитися марною, бо знайти женьшень не так вже й легко.

Однак у неї при собі не було жодної монети, і вона втратила всі контакти з таємним охоронцем та Юе Лань. На щастя, вона віддала половину своїх цінностей служниці. Тому в охоронця і Юе Лань напевно все гаразд. Вона просто не знала, чи зустрінуться вони знову.

— Куди це ти зібралася? — запитав божественний лікар, побачивши що Нін Шу несе бамбуковий кошик.

— Я збираюся піднятися на гору і зібрати трохи трав.

Він нічого не відповів. Але, коли Нін Шу була вже досить далеко, то холодно сказав:

— Будь обережна.

Нін Шу на мить здивувалася, а потім усміхнулася.

— Зрозуміла.

Нін Шу гуляла горою і палицею відсувала вбік ожину, перш ніж сідати шукати женьшень. Якщо чесно, то вона й сама не була впевнена, що зможе його знайти. Ця маленька рослина надто рідкісна. Навіть зараз, згадуючи як великодушно вона віддала старому батькові Хе Дахуа той женьшень, її серце здригнулося від уколу болю.

Вень Жухуа напевно вже вкрав його.

Зголоднівши, вона дістала кукурудзяний хліб. Результат пошуків був цілком очікуваним, вона не знайшла й сліду женьшеню. Однак зібрала деякі інші трави, тож похід не був зовсім безплідним.

Нін Шу вирішила, що в майбутньому обов'язково додасть усі свої очки до Удачі. Бути невдатною — це відстій. І це даремно витрачає надто багато часу.

Коли Нін Шу повернулася до бамбукового будиночка, вже майже стемніло. Як виявилося, божественний лікар стояв біля дверей і чекав на неї.

Раптово для себе вона дуже розчулилась, побачивши в темряві ночі людину, одягнену у все біле. Вперше в неї з'явилися подібні емоції щодо головного чоловіка в цьому світі.

Ця емоція не мала нічого спільного з любов'ю. Це було відчуття правильності, що вона могла ось так спокійно і мирно спілкуватися з іншою людиною. Не потрібно було влаштовувати сильну істерику або завдавати болю. Це були просто втішні стосунки. Ну, хіба це не чудово?