— Учителю, я хочу навчитися у вас медицини. Я лише хочу знати, як вилікувати чоловіка, який прийняв афродизіак, щоб він не намагався трахнути дівчину. Може його кинути у ванну з льодом або стукнути по голові, щоб він знепритомнів доти, доки ефект не мине?

Божественний лікар насупив брови ще більше і його губи заворушилися.

— Забирайся геть.

Нін Шу відчула, що їй справді краще провалювати звідси, побачивши, що лікар зовсім їй не радий. Але вона дуже хотіла навчитися в нього медицини. Якщо вона побуде тут і здобуде трохи навичок, то це обернеться для неї суцільною вигодою в майбутньому.

— Учителю, я щиро хочу навчитися у вас медицини. Ви можете ставитися до мене так, немов мене тут немає. Я допомагатиму вам доглядати за травами і робити ліки.

Нін Шу не сильно хвилювалася, що житиме в божественного лікаря, оскільки він найхолодніший і найбайдужіший з усієї компанії. Схоже, що в нього не було жодного інтересу до сексу.

А оскільки їй не потрібно хвилюватися що він її завалить, то єдине що її турбувало — це питання з афродизіаком. Тому вона планувала підготуватися заздалегідь.

— Забирайся геть, — холодно сказав божественний лікар.

Нін Шу підняла свої груди. Так чи інакше, вона ж головна жінка, вірно? Чому тоді вона взагалі не приваблювала головного чоловіка?

Божественний лікар навіть погляд на Нін Шу не кинув, від чого та відчула поразку.

У неї не залишалося іншого вибору, окрім як щодня крутитися біля бамбукового будиночка. Божественний лікар, схоже, сильно її не злюбив і завжди ігнорував, але вона була вже досить товстошкірою й продовжувала крутитися поруч.

— Учителю, учителю, будь ласка, просто прийміть цю ученицю. Ця учениця обов'язково буде старанно вчитися і використовувати техніки Вчителя, щоб привести людство до великих вершин розвитку, — невпинно балакала Нін Шу.

Божественний лікар кинув в Нін Шу якийсь порошок. Вона чхнула, а потім усе її тіло ослабло. Нін Шу розхвилювалася, бо це було схоже на гіпоглікемію*, та впала на землю паралізована.

(*Гіпоглікемія — це зниження рівня глюкози в крові.)

— Учителю, ви мене отруїли? Це легендарний Порошок Послаблення Сухожиль з Десяти Спецій?

Нін Шу не могла знайти в собі сили поворухнутися. Вона була навіть трохи налякана. Що робити, якщо хтось вирішить просто зараз оволодіти нею? І хоча божественний лікар здавався дуже холодним і байдужим, він все одно був чоловіком. З огляду на те, яким прекрасним було її тіло, потяг між головними чоловіком і жінкою, і той факт, що старшого братика таємного охоронця не було поблизу, шанси на те, що нею могли скористатися, дорівнювали 100%, ах.

Ця отрута без запаху і кольору. Спочатку людина відчуває слабкість і не може поворухнутися. А потім ця людина знову може рухатися, але більше не може використовувати свою внутрішню силу.

— Учителю, ви можете дати мені протиотруту? — благала Нін Шу.

Божественний лікар не звернув на неї жодної уваги і продовжив займатися своїми справами. Він повністю ігнорував її присутність.

Спочатку Нін Шу хвилювалася, що нею оволодіють, але тепер ця людина навіть не дивилася на неї. Коли прийшов час їсти, божественний лікар лише кинув їй твердий кукурудзяний хліб. І навіть не спромігся кинути його їй у руку, а просто жбурнув на землю, немов кидав кістку собаці.

Нін Шу: ...

Я ж головна жінка, у мене є ореол, а ти поводишся зі мною таким чином!

Нін Шу насилу підібрала кукурудзяний хліб. Перш ніж відкушувати, вона витерла його о свій одяг.

Він був очманіти який твердий. Чому її життя таке жалюгідне? Божественний лікар їв великі білі парні булочки, то чому ж вона мала їсти це?

Вона відчула втому в серці, ах.

Однак також відчула й полегшення, бачачи, що він не виявляв жодних намірів оволодіти нею. Щоразу, коли лікар давав їй кукурудзяний хліб, вона нарощувала свою товстошкірість і просила чашу води. Бо так його неможливо було їсти, він надто сухий.

— Учителю, де ви дістали цей кукурудзяний хліб? Сьогодні він уже зовсім твердий. У мене зуби мало не потріскалися. Наступного разу зробіть його м'якшим.

Нін Шу навіть не сподівалася, що божественний лікар їй відповість. Він був дуже холодним і майже не розмовляв. Можливо тому, що звик бути один.

— Це плата від селянина за лікування, — холодно відповів лікар. — І цей хліб займає надто багато місця.

Нін Шу: ...

Вона відчула образу в серці, немов його розчавили. Їй здалося, що для цього божественного лікаря вона просто відро для сміття.

— То ти справді хочеш навчатися в мене медицини? — раптово запитав він.

Нін Шу тут же відповіла:

— Звичайно, хочу. Я хочу навчитися у вас медицини, Учителю, а потім привести людство до нових висот.

Божественний лікар не звернув уваги на її віртуозну заяву і просто запитав:

— Як думаєш, що повинні мати люди, які хочуть навчатися медицини?

Це що, вступний іспит? Нін Шу відчула, що їй потрібно відповідати серйозно. Вона пильно подивилася в його обличчя, сподіваючись знайти там хоч якийсь натяк, але на ньому не було жодного виразу, наче воно вирізане з льоду.

Тому вона спробувала відповісти.

— Співчуттям?