Одним словом, після тиради шкільного лікаря, Нін Шу зрозуміла, яким сміттям була.

Вона вийшла з медпункту і блукала шкільним садом. Дивилася на гарні квіти й відчувала, як чудово жити знов.

— Гей, жінко, ти хто? Що ти тут робиш? — з-за спини пролунав зарозумілий голос злякавши її.

Вона обернулася і побачила поруч принца Лена, що дивиться на неї задравши підборіддя і тримаючи одну руку в кишені. Його поза була неймовірно крутою, але чомусь Нін Шу відчувала, що він чуні*.

(*Чуніб'є — синдром другого року в середній школі (або восьмикласника). Зневажливий розмовний термін (яп. мова), використовується для опису людини, яка глибоко відіграє вигадану ним роль, вважає що має особливі здібності. Часто скорочується до «чуні».)

— Гей, я з тобою розмовляю! Невже ти не знаєш, що сюди заборонено заходити? — в очах Лен Ао промайнула відраза, коли він побачив приголомшений вигляд Нін Шу.

Вона казала "о" і готова була піти. Їй не хотілося зв'язуватися з цим дурнуватим принцом та витрачати час на суперечки з ним. Насправді в Академії Ейс були люди впливовіші за Лена та двох інших принців. Однак вони не намагалися бути у центрі уваги та були дуже стриманими.

Лен Ао побачив, що Нін Шу одразу розвернулася і пішла геть, ніби не помітивши його, і відчув невдоволення. Зазвичай люди переслідували його, куди б він не пішов. Таке ставлення викликало дискомфорт.

Лен Ао схопив Нін Шу за руку. Проте, швидко її відкинув, ніби узяв у руки собаче лайно. Дивлячись зневажливо він сказав:

— Що це за ставлення?

Куточки рота Нін Шу сіпнулися. Вона хотіла скоріше піти, але він зупинив її з виразом «ти зробила мене нещасним». Нін Шу втратила мову. Ця людина була психічно хворою, чи як? Що вона мала зробити, щоб він не турбував її без причини?

— Ти німа? Я з тобою розмовляю! — Лен Ао з огидою подивився на Нін Шу, — Запам'ятай, це не те місце, куди такі, як ти, можуть приходити. Тобі не дозволено заходити ні в цей сад, ні на ту віллу. Краще запам'ятай це, простолюдинко.

О, мій жахливий характер! Нін Шу справді хотіла просто вийняти пістолет і вистрілити йому в голову.

Вона відчула, як від наближення Лен Ао серце почало пришвидшено битися, а дихання стало коротким. Почувши, що Лен Ао звертається до неї — йой, вона ледь не втратила свідомість від щастя. Наскільки сильно хост любила безглуздого принца?  Її тіло так сильно відреагувало на його появу. Нін Шу відчула, як щастя передається від кожного сантиметра цього тіла. Вона не хотіла це відчувати, але відчуття все одно передавалися в її мозок.

— Так, я запам'ятаю. Я не буду знову сюди приходити, — сказала Нін Шу, придушуючи свій гнів.

— Правильно. Хто ти? — спитав Лен Ао, обличчя Нін Шу здалося йому трохи знайомим.

Це був той випадок, коли «видатна людина мала погану пам'ять», чи не так? Нещодавно він запросив її на вечірку з нагоди дня народження, але одразу ж забув про це. Нін Шу холодно засміялася. Куточки її рота смикнулися.

Лен Ао насупився. Після цього він нарешті її згадав і подивився на неї ще холодніше.

— Не смій турбувати Лін Сюе у майбутньому, або я примушу тебе пошкодувати. Ти мені ніколи не сподобаєшся, навіть якщо завдаватимеш неприємностей Лін Сюе. Тобі слід просто здатися, злісна жінка, — Лен Ао мало не плював в обличчя Нін Шу.

Нін Шу: ...