— Гей, ким ти себе уявив, що ти смієш так говорити з моєю пані!? У неї є охорона, між іншим! — крикнула Юе Лань Вень Жухуа, — тобі краще пам'ятати про свій статус. Моя пані — це не та людина, на яку ти можеш дозволити собі кричати!

Обличчя Вень Жухуа наповнилося ненавистю, він глузливо посміхнувся.

— Ах, правильно, з моїм статусом я, звісно, ніщо порівняно з нею, дружиною чиновника.

Юе Лань подивилася на нього, як на ідіота. Мабуть, він взагалі не запідозрив її пані у брехні. Навіть не спромігся перевірити факти, перш ніж кричати на когось. Безумовно щось не так з його головою, і це досить серйозно.

Охоронець теж не витримав і запитав Нін Шу:

— Пані, ми пропонуємо цьому джентльменові — я маю на увазі, вашому кузену — намет?

Перш ніж Нін Шу розкрила рота, Вень Жухуа крикнув:

— У цьому немає потреби! Бай Циньсян, мені не потрібні твої подачки. Я посплю на вулиці.

Нін Шу: ...

Який непохитний. Нін Шу вважала, що він просто піде. Невже він справді думає, що цією дією продемонструє твердість свого характеру?

Вона позіхнула. Сьогодні їй набридло слухати Вень Жухуа, тому вона просто втягнула Юе Лань у намет.

— Гаси світло і засинай.

Зовні Вень Жухуа пильно дивився на намет зі складним виразом обличчя. Ніби хотів спалити цей намет своїм поглядом.

Охоронець мигцем глянув на Вень Жухуа, потім узяв мотузку і натягнув між двох дерев. Потім заліз на імпровізований гамак, як маленька дівчина-дракон*, і заснув. Ну, насправді йому не вдалося проробити це так само елегантно, як дівчині-дракону.

(*Персонаж із новели "Повернення героїв Кондора" Цзінь Луна.)

Коли Вень Жухуа побачив, що ніхто не звертає на нього уваги, він притулився до дерева і просто відійшов, дивлячись на намет Нін Шу. Його очі почервоніли, і час від часу він скрипів зубами. У тихій ночі цей звук був досить моторошним.

Однак у наметі Нін Шу міцно спала, обіймаючи Юе Лань. Вона й гадки не мала, що Вень Жухуа неспокійно крокує зовні.

Ну, навіть якби знала, її б це не потурбувало.

Проте Вень Жухуа не міг не замислитися над питанням, що трапилося з Бай Циньсян і чому вона прийшла до нього. Що вона думала? Що зможе відмовитися від нього і прийняти його, коли забажає?

Але чому на його серці було так неспокійно? Чому він досі страждає через цю безсердечну жінку?

Вень Жухуа ходив навколо намету цілу ніч. Вранці побачивши, як Нін Шу вийшла і неквапливо потягнулася, гнів, який він придушував усю ніч, мало не вийшов назовні. Однак, побачивши очі Нін Шу, не приховані вуаллю, він застиг у приголомшеному подиві.