Нін Шу обережно увійшла всередину. Як і очікувалося, існував інший рай. Стрільбище було доречно яскравим, світлим та чистим приміщенням. Це вже було більш схоже на тир.

Приміщення було заповнене перегородками. Всі люди в кабінках носили беруші та були зосереджені на стрільбі по своїх мішенях. Все стрільбище було сповнене звуками пострілів. Нін Шу на мить замислилася і відчула себе переможеною цим світом. Це був найпростіший сюжет про шкільний кампус, але тепер він перетворився на історію про перестрілку.

Нін Шу стояла там, не знаючи, що робити. Здавалося, тут не було якихось працівників, які зустрічали новачків.

— Дядьку, я хочу попрактикуватися у стрільбі, к-куди мені йти? — Нін Шу запитала чоловіка, який витирав піт.

Чоловік глянув на Нін Шу. Це був лише один погляд, але вона відчула, ніби стоїть посеред купи трупів. Її охопив озноб, наче вона стояла перед морем крові. Його зловісна аура була надто потужною. Він, безумовно, обірвав не одне людське життя.

— Звідки взялася ця маленька дівчинка? Чому старий Лі впускає випадкових людей? Забирайся геть. — холодно сказав він. Його брови насупилися і загрозлива аура вистрілила в Нін Шу.

Їй здалося ніби перед нею стояв звір, який обмірковував свою наступну трапезу. Вона побачила безжалісність в очах цієї людини. Він протирав свій пістолет звузивши очі та дивлячись на Нін Шу. Здавалося, йому просто свербіло всадити їй кулю в голову.

Мамо, цей світ занадто небезпечний! Вона хотіла додому! 

Нін Шу поспіхом вийняла свою картку і сказала:

— Мене дехто познайомив з цим місцем.

Коли той побачив картку в руці Нін Шу, його обличчя одразу ж застигло. Потім він спробував вдати посмішку, але це було більш схоже на вищир.

— То тебе запросив Психо? Його місце під номером два, можеш піти туди. — він вказав на стрілецьке місце — Можеш просто потренуватися на його місці.

Психо? Він говорить про дядька шкільного лікаря? Така жорстока людина насправді змінила своє ставлення, побачивши цю картку. Наскільки жорстоким був шкільний лікар? Одного його імені було достатньо, щоб змусити цю людину ставитися до неї обережно.

Оскільки ім'я дядька шкільного лікаря було таким ефективним, вона, звісно, вирішила продовжувати тиснути.

— Дядьку, я не вмію стріляти, навчите мене?

Обличчя чоловіка скривилося.

— Звичайно. — сказав він.

Нін Шу в серці подякувала лікарю за те, що його ім'я дозволяє їй отримати безкоштовного інструктора.

— Ти знаєш, як заряджати магазин, так?

— Не знаю.

— Ти знаєш, як пересмикувати затвор, так?

— Не знаю.

— Ти хоча б знаєш, як натиснути на курок, так?

— Не знаю.

Чоловік потер пістолет за поясом і звузив очі. Здавалося він почав сумніватися, оскільки відразу криво посміхнувся.

— Доведеться потурбувати дядька.

Навколо зібралося досить багато людей. Почувши слова Нін Шу, всі вони почали насміхатися з неї, бо вона новачок. Навіть гірша за новачка. Те, чого вона не знала, вона не знала. Нін Шу ніколи раніше не стріляла з пістолета, тому її це не бентежило. Якби вона вміла стріляти — не прийшла б сюди.

— Не метушіться. Цю дівчину запросив Психо, — сказав чоловік зі змученою посмішкою.

Почувши ім'я "Психо", всі одразу розсіялися по полігону за кілька секунд. Вони поводилися так, ніби готові були померти, тільки-но почувши це ім'я.

Нін Шу: ...

Наскільки жорстоким був шкільний лікар? Нін Шу не відчувала, що він був таким вже дивовижним. Він навіть отримав від когось поранення кілька днів тому і йому було дуже погано.

— Дядю, ми можемо починати. Не хвилюйтеся, я зроблю все, щоб навчитися.

Таким чином, Нін Шу почала свої уроки зі стрільби. З інструктором, який, схоже, час від часу хотів пустити їй кулю в голову, Нін Шу швидко навчилася.

Людський потенціал був справді безмежним.