— Старший Брате Шен, спробуй цей суп. Юйфей спеціально приготувала його для тебе, бо ти, мабуть, втомився працюючи весь день, — вона піднесла до його рота ложку.

Ці Шен м'яко посміхнувся, взявши Лі Юйфей за руку і, піднісши ложку до губ, випив із задоволенням.

Він пив із такою насолодою, що Нін Шу подумала, що він п'є афродизіак.

— Юйфей, ти теж мусиш поїсти, — Ці Шен узяв ложку, зачерпнув трохи супу, і підніс його до її губ.

Отже, вони солодко проводили трапезу, повільно годуючи одне одного. Нін Шу стояла осторонь, злившись із деревом, і спостерігала, як навколо них літают рожеві бульбашки.

Це було так лицемірно і фальшиво.

Ці Шен і Лі Юйфей були людьми одного типу. Обидва носили добру й ніжну маску, приховуючи свою справжню природу. Лі Юйфей не була такою доброю, як здавалася, а Ці Шен не був таким терплячим і ніжним, як поводився.

— Йди, — Ці Шен кинув погляд на Нін Шу. Вона вже клювала носом, тому, коли почула його слова, одразу ж повернулася, щоб піти.

— Закрий двері і почекай зовні. Тобі не дозволено йти. Тому чекай зовні. — сказав Ці Шен зціпивши зуби.

Нін Шу почувши наказ зачинити двері, завмерла. Навіщо їм зачиняти двері в середині дня? Подрімати? Потім вона побачила почервоніле обличчя Лі Юйфей і її щелепа відвисла.

Якого біса! Вони збиралися зайнятися цим у середині дня? І він справді хотів, щоб вона чекала біля дверей!? Його смаки справді були унікальними. Невже він вважає себе імператором, який потребує охоронця біля дверей?

Нін Шу дивилася на нього з виразом "який же ти брудний". Ці Шен витлумачив цей вираз як цікавість і відчайдушно сказав:

— Чому ти все ще тут? Вийди і зачини двері!

Нін Шу вийшла, зачинила двері, потім притулилася до них і заплющила очі.

Через деякий час із кімнати почали доноситися підозрілі звуки. Звідти лунали всілякі кокетливі слова, скрип ліжка і тихі стогони Лі Юйфей.

Нін Шу похитала головою. Спати з іншими жінками перед головною жінкою було, ймовірно, найефективнішим способом розбити їй серце. Якби тут була справжня Му Яньмен, її серце, ймовірно, було б розбите.

Нін Шу сіла на сходинки і заснула під ці звуки, мов під колискову.

Цей бісів світ без моралі.

Вона прокинулася від реву:

— Сяо Хун!

Нін Шу здригнулася і прокинулася. Вона поспішно встала, потім сонно потерла очі, обернувшись, щоб запитати:

— Ви вже закінчили, так швидко?

Обличчя Ці Шена стало ще агресивнішим. Він стиснув у руках віяло і зараз мав такий вигляд, немов хотів ним побити Нін Шу до смерті.

Коли вона побачила його попелясте обличчя, то одразу зрозуміла, що сказала зайвого, тому закрила рот. Невже його чоловічі причандали досі не працювали?