— Гаряча вода вже готова, тому ти маєш піти помитися. Я навчу тебе наносити макіяж після того, як ти вимиєш своє обличчя, — нагадала їй Лі Юйфей коли побачила, що Нін Шу не рухається.

Нін Шу раптово плюхнулася на землю, чим сильно вразила Ці Шена та Лі Юйфей.

— Сяо Хун, що ти робиш? — поспішно запитала Лі Юйфей.

— Не сиди так, земля холодна, — сказав Ці Шен, — якщо тобі є що сказати, просто скажи це. Ми поставимося з розумінням, що б це не було.

— Будь ласка, пані Юйфей, — почала плакати Нін Шу, — не змушуйте служницю змивати свою косметику, інакше служниця ніколи не зможе показати своє обличчя.

— Чому? — Лі Юйфей була здивована.

— Правду кажучи, служниця дійсно потворна. Права половина її обличчя повністю чорна через велику родиму пляму, тому служниця завжди використовує такий товстий шар косметичної пудри, щоб приховати її, — Нін Шу витерла рукавом частину свого обличчя, оголюючи чорну шкіру.

Шкіра була дуже темною, плямистою і виглядала огидно.

Ці Шен був приголомшений. Він запнувся:

— Як у тебе може бути родима пляма? Це ж не так, правда?

Коли Нін Шу побачила, що Ці Шен має такий вигляд, ніби його мрії зруйновані, вона відчула презирство.

Ці Шен постукав віялом по столу, а потім міцно стиснув його. Вираз його обличчя на мить став дуже зловісним, він повернувся і сказав Лі Юйфей:

— У мене ще є справи, про які я повинен подбати, тому я йду. Ви двоє можете не поспішати.

Потім він пішов, не обертаючись.

Лі Юйфей обернулася і подивилася на наполовину чорне обличчя Нін Шу і тепло посміхнулася.

— Тобі зараз не дуже легко, тому я тебе не тримаю. Ти можеш іти.

Нін Шу повернулася і пішла, але на зворотному шляху зустріла Ці Шена з попелястим обличчям.

— Ти справді не Му Яньмен? — насупився він.

Нін Шу моргнула очима панди.

— Молодий пане, коли служниця говорила, що вона Му Яньмен? Вона завжди підкреслювала, що служницю звуть Сяо Хун. Сяо від слова "маленький", Хун від слова "червоний". Ім'я служниці не Му Яньмен. Молодий пан постійно говорив, що ця служниця Му Яньмен. Служниця щоразу це заперечувала, — Нін Шу щосили намагалася втирати сіль у його рану.

[Дінь. Очки травми +10. Поточна кількість очок травми — 20]

Голос №2333 був трохи роздратованим:

— Чому так мало очок травми?

Нін Шу: ...

Звідки мені знати? Було б дивно, якби ця хитра людина була чутливою.

— Тоді що з покоївкою, яка була з тобою? Твоя покоївка — це та дівчина, яка вказана на плакатах розшуку, — Ці Шен робив останню відчайдушну спробу.

Нін Шу подивилася на нього чорною половиною обличчя і сказала:

— Ця дівчина — розшукувана злочинниця? Служниця не знала. Насправді... — Нін Шу трохи сором'язливо опустила голову, — Цю дівчину служниця зустріла на дорозі. Вона знепритомніла посеред дороги, тож ми з татом врятували її. Згодом, коли мій батько помер, я сказала їй називати мене "пані". Насправді, батько служниці не був чиновником, я просто хотіла хоч трохи відчути себе донькою дворянина. Молодий пане...

— Досить, досить, — Ці Шен закрив обличчя, потім розчаровано потер очі, — Чому ти збрехала мені?

Чому я збрехала йому?

Коли Нін Шу почула це, то мало не плюнула йому в обличчя. Вона широко розкрила приголомшені очі і здивовано запитала:

— Коли служниця вам брехала? Служниця ніколи не брехала вам.

Обличчя Ці Шена спотворилося.

— Таке ім'я як Сяо Хун звучить мов псевдонім! — закричав він, — Я думав, що ти Му Яньмен!

— Що не так з ім'ям Сяо Хун? У неї навіть є старший брат на ім'я Сяо Мін. Служницю звуть Сяо Хун, — Нін Шу твердо закивала.

Ці Шен сильно стиснув кулаки.

— Чорт, зараз я не хочу тебе бачити. Ти справді наважилася збрехати мені.

Нін Шу обернулася і побігла.