Спроба Ці Шена змусити Нін Шу вимити обличчя зазнала невдачі. Кілька миттєвостей він дивився на неї, потім сказав:

— Раз ти не хочеш, то давай просто забудемо про це. Я чув, що там багато красивих ліхтариків.

Нін Шу не цікавилася ліхтариками. Вона просто знала, що той, хто раптом ставав уважним був або зрадником, або злодієм.

Її мета: не дати Ці Шену збити себе, відбити його цукрові атаки та чекати, доки не проявиться його справжнє кохання.

Дні Нін Шу в резиденції Ці минали дуже комфортно. Ці Шен був імперським купцем, тому в нього було багато грошей. Їжа, одяг і житло були вищої якості. Навіть слуги отримували досить якісну їжу та одяг.

Одного разу вночі Ці Шен раптово вбіг до кімнати Нін Шу. Юе Лань обережно подивилася на нього і запитала:

— Що ви тут робите!? Ви намагаєтеся щось зробити з моєю пані?

— Молодий пане, у вас є інструкції для служниці? — з посмішкою запитала Нін Шу.

— Сьогодні ввечері запуск небесних ліхтариків. Мені потрібна служниця для супроводу, тому ти підеш зі мною, — Ці Шен подивився на Нін Шу з ніжним передчуттям в очах. Це змушувало людей відчувати, що відмовитися було жорстоко.

— Молодий пане, служниця піде.

— Добре. Тоді йди, готуйся. Я почекаю тебе зовні, — Ці Шен усміхнувся і вийшов.

Юе Лань, дивлячись у зникаючу спину купця, запитала:

— Пані, ви дійсно збираєтеся йти? Візьміть й мене з собою! У цього хлопця явно погані наміри!

Нін Шу почала наносити макіяж. Юе Лань втупилася у неї виряченими очима.

— Пані, чому ви так наполягаєте на цьому макіяжі? — її голос тремтів.

Нін Шу лише відмахнулася від коментарів Юе Лань і попрямувала у двір. Ці Шен стояв в елегантній позі й дивився на дерево.

Нін Шу зупинилася позаду нього.

— Молодий пан, служниця готова. — сором'язливо сказала вона.

Ці Шен обернувся і його очі розширилися від шоку. Протягом тривалого часу він не міг вимовити жодного слова. Нін Шу моргнула темними колами двох очей і сором'язливо продовжила:

— Молодий пане, який вигляд має служниця?

Ці Шен важко ковтнув. Вираз його обличчя майже скривився, коли він витягував із себе слова:

— Твоя краса справді унікальна.

Її очі були густо розфарбовані колами, обличчя було вкрите пудрою, а губи намазані яскраво-червоною помадою. І це був ще не кінець. Вона носила яскраво-червоний верхній одяг з яскраво-зеленою спідницею.

Ці Шен навіть не знав, як описати це видовище. Нін Шу відчула радість, коли побачила, що той виглядав так, ніби з його очей текла кров. Приготуйся відчувати смертельну відразу.

Її очі були чорними, прямо копіюючи очі панди. А ця позбавлена смаку комбінація сліпуче-червоного та сліпуче-зеленого була настільки яскравою, що будь-хто б осліп.

Вона відчувала, що це вбрання ідеальне! Ці Шен був роздратований і це трохи відбилося на його тоні.

— Хіба я вже не казав, що природність — це найпрекрасніше? Чому ти ходиш із цим макіяжем? Кожна людина унікальна, чому ти так боїшся зіткнутися із собою? Послухай мене, йди змий це з обличчя.

Тон Ці Шена знову став дуже щирим:

— Ти моя служниця. Ніхто в цьому місті не посміє над тобою сміятися.

Нін Шу:...

Такий несправжній. Він явно розумів, що втратить обличчя через її зовнішній вигляд і намагався створити враження, ніби допомагає їй відновити впевненість у собі.

Нін Шу сказала "о", потім відповіла:

— Служниця не може цього зробити. Без макіяжу вона не зможе жити. Ця служниця сподівається, що молодий пан зможе зрозуміти.

[Дінь. Очки травми +5], — голос №2333 з'явився в її голові.