Навіть після того, як Нін Шу вразила його болюче місце, Ситу Цін'юю все ж вдалося придушити свій гнів. Він знову спробував схопити руку Нін Шу, але ті були складені за її спиною, тому він узяв її за плечі, сказавши з щирим виразом:

— Му Яньмен, у мене є почуття до тебе.

У відповідь Нін Шу скорчила гримасу.

Ситу Цін'юй присунувся, щоб поцілувати її. Коли його обличчя наближалося, вона відчула бажання в нього плюнути.

Незважаючи на його слова, правда полягала в тому, що він просто хотів отримати її тіло.

Нін Шу відвернулася, уникаючи його губ і сказала прикро:

— Генерал просто намагається отримати тіло Яньмен?

Слід роздратування промайнув на обличчі генерала. Він заклався з принцом-регентом, але це було не більше ніж мисливський азарт. Проте ця жінка чинила опір. Її ставлення збивало.

Нін Шу, звісно, помітила його роздратування.

— Генерале, будь ласка, поважай мене. Якщо кохаєш мене, ти повинен мене поважати. Ми все ще не одружилися, ми не можемо зробити щось подібне поза шлюбом. Можливо, все що хоче генерал це тіло Яньмен?

Ситу Цін'юй приховав вираз невдоволення і міцно стиснув плечі Нін Шу.

— Генерал трохи втратив контроль, тому що ти надто чарівна. Незабаром прибуде паланкін із вісьмома перевізниками, які офіційно відправлять нас на весільну церемонію. Тому підготуйся до того, щоб стати моєю дружиною.

Нін Шу відчула себе ще більш змученою і опустила голову, щоб приховати свою огиду.

— Дякую, генерале. — сказала вона зніяковіло. — Але ти маєш зараз піти. Скромна дівчина трохи втомилася.

Потім вона повернулася, увійшла у свою кімнату і зачинила двері.

Обличчя Цін'юя потемніло. Він пішов, склавши руки за спиною.

Нін Шу спостерігала за ним у щілину між дверима. Після того, як він пішов, вона потерла щоку, обмірковуючи ситуацію. Ситу Цін'юю не вистачало терпіння. Здавалося, він серйозно націлився на те, щоб заволодіти нею.

До біса. Їй справді потрібно було поспішати покинути це місце, інакше її справді зґвалтують.

Наступної ночі Нін Шу підготувала багату вечерю і кілька пляшок хорошого вина. У кожному келиху вона розчинила добру жменю снодійного порошку. Вона засукала рукава і гарненько збовтала пляшки зі снодійним, щоб порошок добре розмішався.

Закінчивши всі приготування, вона почекала, коли з'являться Ситу Цін'юй і Ло Цзюньянь.

Вони прибули разом і освітили собою кімнату.

Нін Шу внутрішньо зітхнула. Такі красені. Це просто ганьба, що вони були збоченцями.

— Будь ласка, сідайте. Ця скромна дівчина запросила вас сюди сьогодні, бо в неї є що сказати вам двом, — Нін Шу ввічливо запросила їх сісти.

— Ви сьогодні дуже гарні. — сказав Ло Цзюньянь.

Нін Шу посміхнулася і торкнулася щоки. Вона затримала дихання, поки її обличчя не почервоніло, лише потім промовила:

— Дуже дякую, принц, за комплімент. Це занадто сильні лестощі для скромної дівчини.

— Ти прекрасна. Твоя репутація найкрасивішої дівчини в місті виправдана, — сказав Ситу Цін'юй.

Нін Шу опустила голову і посміхнулася. Потім вона поставила перед кожним із них велику чашу і сказала:

— Яньмен добре розуміє, як легко зникає краса. Проте, це вже велике щастя, що краса тримається стільки часу і Яньмен сподобалася принцу та генералу.

Розмовляючи, вона розливала вино по чашах.

— Ця скромна дівчина запросила вас сьогодні, щоб розповісти вам про її справжні почуття

— Яньмен, не соромтесь, просто скажіть це, — із занепокоєнням сказав Ло Цзюньянь.

Нін Шу знову затримала дихання, щоб зробити своє обличчя червоним.

— Але Яньмен ніяковіє... Спочатку спробуйте трохи вина.