Нін Шу дивилася на те, що відбувається, збоку. Вона відчула огиду, коли раптово з'явився Ло Цзюньянь. Головна жінка була втіленням удачі, саме тіло було її перевагою. Зрештою, без цього спокусливого тіла, як вона мала виступати в ролі головної героїні цієї хентай історії?

Коли Ситу Цін'юй відмовився ще раз, Ло Цзюньянь розлютився ще більше і хотів просто схопити Нін Шу та втекти. Однак, побачивши охоронців за Ситу Цін'юєм, він змусив себе заспокоїтися.

— Оскільки генерал Ситу не може розлучитися з нею, давайте забудемо про це. — холодно сказав він.

Однак пормовивши це відчув ще більше розчарування. Це почуття було для нього несподіванкою, йому стало незручно. Здавалося, що це почуття не зникне, поки він не отримає цю служницю.

— Ви згодні піти з принцом? — Ло Цзюньянь несподівано запитав Нін Шу. Ситу Цін'юй теж подивився на неї, стиснувши губи в подиві.

У серці Нін Шу пролунав голос, який велів їй піти з цим принцом. Він віщав, що з ним вона буде захищена. Голос сказав, що він хороша людина, бо раніше допоміг їй провчити жадібну господиню крамнички.

Нін Шу відчула холодок. Це сюжетна лінія. Хотіла, щоб вона змінила місце проживання з резиденції прем'єр-міністра на резиденцію принца.

У сюжетній лінії відбулися незначні зміни, оскільки Ситу Цін'юй не віддав її Ло Цзюньяню. Однак серце говорило їй іти з цим принцом.

Нін Шу подумки засміялася. Ти хочеш, щоб я пішла з Ло Цзюньянем? Я відмовляюся!

— Ця жінка — служниця генерала. Тому вона, звісно, буде слідувати за генералом. — сказала Нін Шу.

І Ситу Цін'юй і Ло Цзюньянь були приголомшені, почувши це. Здивування промайнуло на обличчі генерала, оскільки він був упевнений, що Нін Шу захоче піти з принцом-регентом.

Тим часом на обличчі Ло Цзюньяня з'явилося розчарування. Він відкрив рот, щоб сказати щось ще, але Нін Шу перервала його:

— У житті ця жінка буде служницею генерала; у смерті ця жінка стане особистим привидом генерала.

Очі Ситу Цін'юя розширилися.

Вираз Ло Цзюньяня став холодним і він повернувся, смикнув поводи. Однак, перш ніж поїхати, озирнувся на Нін Шу з дивним виразом.

Після того, як принц пішов Ситу Цін'юй відразу запитав:

— Те, що ти сказала раніше, це серйозно?

— Що? — вона глянула на нього.

Вираз обличчя Ситу Цін'юя знову потемнів.

— Я спочатку збирався відв'язати мотузку, але, схоже, в цьому немає необхідності. Іди! — генерал потягнув мотузку, тож Нін Шу не мала вибору, окрім як почати йти.

— Швидше, — Ситу Цін'юй поквапив її, через що вона спіткнулася.

Однак, на щастя, він не поганяв коня. Якби він прискорився, її життю настав би кінець.

Нарешті вона повернулася в резиденцію прем'єр-міністра. Юе Лань продовжувала дивитися на неї із серцевим болем.

Щойно вони дісталися входу в резиденцію, Ситу Цін'юй зістрибнув зі свого коня і підійшов, щоб зняти мотузку з рук Нін Шу. Зробивши це, він з усмішкою сказав:

— Леді Му дуже впевнена в мистецтві спокушання чоловіків. Тільки одна поїздка змусила принца-регента запропонувати тобі місце в його резиденції.

Схоже, він сильно ревнував.

Нін Шу зігнула свої злегка онімілі руки.

Коли генерал побачив, що вона не звертає на нього уваги, то притягнув її за зап'ястя і притиснув іншу руку до стіни позаду неї.

Він навис над нею величезною стіною.