— Пані, з вами все гаразд? — запитала Юе Лань збентеженим тоном.

— Ти очікувала, що зі мною щось трапиться? — Нін Шу відкинулася назад.

На обличчі Юе Лань з'явився вираз полегшення і вона поплескала себе по грудях, зазначивши:

— Добре, що з вами все гаразд, пані. Це справді добре.

— Ходімо, поїмо. Я трохи голодна.

— Пані, усе в резиденції розграбовано. На кухні не залишилося ні крихти хліба, — плаксиво заперечила служниця.

Юе Лань була дівчинкою чотирнадцяти років з дитячим обличчям, яке було схоже на булочку.

Не може статися, що Ситу Цін'юй намагався заморити їх до смерті?

— Тоді підемо до ресторану, — Нін Шу махнула рукою в браваді, — Твоя пані, тобто я, нагодує тебе гарною їжею...

Юе Лань із сумом подивилася на Нін Шу.

— Ми оточені з усіх боків охоронцями. Ми не зможемо навіть покинути цю будівлю.

Нін Шу: ...

Нін Шу негайно почала шукати свисток, який висів у неї на шиї. Однак, оскільки в неї були спокусливо великі форми, їй довелося напружитися, щоб його знайти.

Вона подула в свисток. Звук був дуже мелодійним і красивим.

Вона дула ще дуже довго, поки її щоки не почали боліти. Але охоронець так і не з'явився.

Нін Шу: ...

Він же не міг утекти, чи не так? Як і очікувалося, він виявився ненадійним. Що їй тепер робити? Вона не могла чекати далі та померти від голоду, вірно?

Нін Шу кашлянула і сказала:

— Чи є якась лазівка для собаки або щось подібне поблизу? Ми прокрадемося і купимо трохи їжі.

— Пані — благородна дочка, як ви можете користуватися собачими лазівками? — нерішуче вимовила Юе Лань.

— Усе гаразд, пані може робити що завгодно. Користуватися лазівками — це не страшно, — Нін Шу взагалі не переймалася з цього приводу. Якщо це робилося для досягнення мети, вона могла використовувати будь-які прийоми.

— Пані. Ах, моя жалюгідна пані. Ви маєте жити в розкішній обстановці золотих гілок і нефритового листя. Вам не потрібно робити нічого такого, — знову почала плакати Юе Лань.

— Годі плакати. Де лазівка? — Нін Шу уклала волосся в просту зачіску, — Пішли туди.

Юе Лань продовжувала дивитися на Нін Шу з виглядом, сповненим каяття і душевного болю.

— Це вина служниці, що вона не дбала добре про пані. Служниця зрадила довіру пані.

Нін Шу: ...

Схоже, ця дівчина справді занадто переживала. Хіба вона виглядає так жалюгідно?