Щойно Юе Лань пішла, Ситу Цін'юй знову повернувся до Нін Шу. Та спокійно глянула на нього у відповідь, відчуваючи холод ножиць, захованих у її довгих рукавах. Вона таємно взяла їх після того, як Юе Лань нарізала ними тканину.

Якщо він спробує щось з нею зробити, вона без вагань вдарить його прямо в серце. Що з того, що він гарний? Яким би гарним він не був, він усе ще лишався ґвалтівником.

— Генерал ненавидить дівчат із багатих сімей, таких як ти. Перед іншими людьми ви поводитеся безневинно і доброчесно, але за зачиненими дверима зловживаєте своїм становищем, — Ситу Цін'юй вщипнув підборіддя Нін Шу і сказав похмуро, — Ось чому, коли генерал бачить таких дівчат, як ти, він спочатку ґвалтує їх, а потім убиває.

Чорт! Він насправді був розумово нестабільним хлопцем. Хоча вона помітила, що хоч Му Яньмен і зґвалтували, але не вбили.

Вираз Нін Шу не змінився.

— Скажи, що генерал збирається з тобою зробити?

— Спочатку вбити, а потім зґвалтувати? — насправді все робилося навпаки, але вона була головною жінкою, отже для неї все має бути по-особливому.

— Вгадай, що трапилося з молодою пані, яка колись змусила генерала стати на коліна і лизати її черевики? — здавалося, Цін'юй хоче поспілкуватися з Нін Шу, хоч тема була й не дуже приємною.

— Вгадай, що зробив з нею генерал? — він сів і злегка посміхнувся, однак його очі залишалися сповнені огиди.

Нін Шу моргнула і сказала:

— Ти безумовно катував її якимось нелюдським чином.

— Цей генерал кинув її зграї вовків. Вовки були під дією спеціальних засобів, тому вони трахали її, розриваючи на шматки. Однак генерал не хотів, щоб вона так швидко померла, тому її життя було продовжено на півмісяця, і вона провела весь цей час під вовками. Зрештою, вона померла від втрати крові. Коли вона була мертва, генерал навіть не міг упізнати її колись зарозуміле обличчя, — Ситу Цін'юй подивився на Нін Шу.

— Що ти думаєш про цей метод тортур?

Нін Шу: ...

Їй було дуже огидно.

Після цього Ситу Цін'юй продовжував розповідь. Коротше кажучи, історія полягала в тому, що він колись був бідним хлопчиком і страждав від рук жінок з багатих сімей. Оскільки Ситу Цін'юй був дуже високим і красивим, то викликав у багатих дам бажання погратися з ним. Вони примушували його вставати на коліна, гавкати, як собака, і навіть лизати їхні туфлі.

Це залишило глибоку тінь у серці Ситу Цін'юя і назавжди змінило його свідомість. Коли він домігся успіху й визнання, то відразу ж помстився цим людям та піддав їх жорстоким і найзлішим тортурам.

Нін Шу, нарешті, зрозуміла, чому Ситу Цін'юй зловив і зґвалтував Му Яньмен. Не дивно, що потім він без вагань віддав її принцу.

Він ненавидів дівчат з багатих сімей, а Му Яньмен була дочкою прем'єр-міністра Дунхуа.

Таким чином, варто було Ситу Цін'юю її побачити, як він одразу ж обрушив на неї всю свою ненависть. Проте її тіло було надто привабливим, тому він затвердив Му Яньмен як свою виняткову власність і замкнув у своєму маєтку. Більшість часу він спав з нею.

Нін Шу втратила дар мови. Так-так, він виявився паскудним негідником, який мстився всьому суспільству й усім жінкам тільки тому, що страждав від величезної образи.

Коли Ситу Цін'юй побачив презирство на обличчі Нін Шу, його обличчя потемніло.

— Що це за вираз? Ти дивишся на мене зверху вниз? Ти справді вважаєш, що все та ж впливова дівчина, якою була?

— Я нічого тобі не говорила. Ти розмовляв сам із собою. Що ти намагаєшся сказати? — Нін Шу похитала головою, — Ти намагаєшся самоствердитися бо жінки насміхалися над тобою...

— Ха, самоствердитися? Ти оцінюєш себе занадто високо. Я чув, що ти найкрасивіша жінка в Дунхуа. Що було б, якби ти кричала піді мною від задоволення, а потім стала повією, яку всі можуть використовувати? — голос Ситу Цін'юй злегка затремтів і він зло подивився на Нін Шу.

Клятий збочений психопат.

— Звідки мені знати? — Нін Шу відповіла без виразу.

— Тоді як ти дізнаєшся, якщо не спробуєш? — запитав Ситу Цін'юй. І хоч голос його випромінював сексуальність, його очі були сповнені неприкритої похоті й ненависті.