Нін Шу знайшла покинуту будівлю недалеко від бази. У наступні дні вона бродила поряд і підслуховувала розмови людей.

Сяо Мін йшов слідом, хоча і не розумів її дій. На його думку, все що робила Нін Шу, було безглуздим. Все що робилося не заради отримання здобичі, було безглуздим. Звісно, Нін Шу не знала, що Сяо Мін внутрішньо дивиться на неї зверху вниз.

Зрештою, вона дізналася те що хотіла.

Вовк і Фенікс були на цій базі, і рівень їхніх умінь став дуже високим, тому усі їх шанували. Вони навіть збиралися стати лідерами бази.

Фенікс поклонялися як богині. Завдяки її особливим здібностям усі називали її Богинею льоду.

Богиня, ах! Нін Шу слухала це із заздрістю. Її ніколи не називали богинею.

Бог справедливий. Після того, як він дає вам бридку зовнішність, він дає і низький IQ, щоб дотримуватися гармонії.

Нін Шу хотіла знати, де головнокомандувач. Тепер, коли Вовк практично захопив базу, куди подівся попередній лідер?

У неї було відчуття, що в цьому немає нічого доброго.

— Гаразд, давай повертатися, — м'яко сказала Нін Шу.

Вона кілька днів чекала біля бази, але Вовк і Фенікс взагалі її не покидали. Це дуже розчаровувало.

Сяо Мін подивився на Нін Шу і запитав:

— Що ти робиш?

— Розвідую ситуацію.

— Може вже покличемо ходячих?

— Добре, — Нін Шу кивнула.

Коли Сяо Мін почув, що Нін Шу погодилася, його очі трохи розширилися. Він піднявся у повітря і загарчав.

Усього за кілька миттєвостей зомбі почали стікатися з усіх боків. База зреагувала моментально. Пронизливу сирену було чутно здалеку.

Нін Шу стояла в натовпі зомбі, щоб не привертати увагу, і спостерігала за ситуацією. Вона уважно роззиралася, але не бачила головнокомандувача.

Раніше, коли атакували базу, він завжди організовував захист проти звичайних зомбі. Чому його не було сьогодні?

Можливо, щось трапилося?

Нін Шу звернула увагу на Вовка і Фенікс, які були на передовій. Обидва йшли елегантно, мов світові кінозірки.

Найдивовижнішим сюрпризом було те, що Вовк ширяв у повітрі, і міг стояти з Сяо Міном очі в очі.

Сяо Мін із серйозним виразом оцінив чоловіка перед ним. Ця людина не була слабкою.

Вираз Нін Шу також був похмурим. Здібності Вовка сильно покращилися. Здавалося, що з розвитком зомбі зростала і сила людей.

На відміну від Нін Шу і Сяо Міна, бойовий дух людей був явно високим. Усі дивилися на ширявшого в повітрі Вовка з побожним захопленням.

Той холодно спостерігав за Сяо Міном, стискаючи в руці електричну сферу. Сяо Мін уважно спостерігав за сферою в руці Вовка.

— Вовк, це зомбі, який убив Лінь Веня! — вказала Фенікс, її обличчя спотворилося від ненависті.

Вовк звузив очі і вистрілив сферою в Сяо Міна. Вдарив грім, сфера заіскрилася. Це виглядало надзвичайно небезпечно. Сяо Мін ухилився, атака влучила у звичайного зомбі й миттєво перетворила того на попіл.

Нін Шу: ...

Він не просто вбив його, він спалив його вщент! Що це за здібність?!

Сяо Мін подивився на те, що залишилося від бідолашного зомбі. Коли він знову глянув на Вовка, в його очах вперше з'явилася тривога.

Нін Шу показала жест відступу Сяо Міну, але той усе ще стояв шокований й узагалі не помічав її руху, тож вона крикнула:

— Біжимо!

Голос Нін Шу миттєво привернув увагу Фенікс. Вона побачила Нін Шу в натовпі зомбі і крикнула:

— Дейзі! Йди сюди і готуйся померти! — вона зловісно загарчала, — Я помщуся за Лінь Веня!

Нін Шу закотила очі і знову крикнула Сяо Міну:

— Біжимо!

Сяо Мін обернувся і швидко полетів до Нін Шу. Коли Вовк побачив, що його ціль тікає, то негайно вирушив в погоню. Він не міг дозволити цьому зомбі вижити. Більше того, кристалічне ядро такого сильного зомбі має бути дуже цінним. Якщо він його отримає, то, імовірно, зможе підвищити рівень своєї здібності.

Сяо Мін побачивши, що людина його переслідує, поспішно загарчав кілька разів, закликаючи звичайних зомбі атакувати базу. Вовк побачив, що на базу насувається чергова хвиля зомбі, у нього не було вибору, окрім як вирушити на її захист.