Нін Шу зковтнула. Це було занадто огидно.

— Гей, перестань їсти. Це абсолютно марно, — Нін Шу відчувала, що еволюціонувавший зомбі, був схожий на неї. Його слабкою ланкою теж було тіло. Просте поїдання трупів людей зі здібностями для поліпшення генів уже не працювало.

Однак той не зрозумів сказане. З'ївши серце, він повернувся до неї і коротко загарчав.

Що за чорт? Нін Шу вдарила кулаком по його обличчю. Все одно, що бити стіну! Другого удару вона завдала вже по животу.

Цього разу їй вдалося відправити його в політ. Зомбі врізався в стіну і розвалив її.

— Гррррр! — зомбі обурено загарчав, ніби вимагав пояснити, чому вона напала на нього.

Ймовірно, він почувався ображеним. Зрештою, він навіть запропонував їй серце, то чому вона все одно напала?

Нін Шу холодно засміялася. Якби не цей покидьок, вона б не стала такою. І якби не дядько, вона б уже перетворилася на звичайного зомбі!

Ставши голодним зомбі вона, імовірно, не змогла б повернутися в Систему і в підсумку була би вбита до того як зрозуміла що сталося.

Подумавши про це Нін Шу не могла не відчути холодок у грудях. Вона ще сильніше розсердилася і почала бити цього монстра.

Еволюціонувавший зомбі, гарчачи, дивився на Нін Шу своїми попелястими очима.

Бум! Зомбі врізався в землю. Нін Шу без зупинок стала топтати його ногами в люті, поки не вивернула землю довкола. Але зомбі все ще був у порядку.

Нін Шу зітхнула і припинила копати його. Як же важко вбити цього монстра.

Еволюціонувавший зомбі, сердито загарчав на Нін Шу.

— Якщо ти збираєшся говорити, то говори нормально. Може годі весь час гарчати? Якщо ти не знаєш, як говорити — просто заткнися.

— Грр... Гррр!

Нін Шу: ...

Нін Шу з осторогою глянула на зомбі. Побачивши, що той не намагається напасти на неї, вона пішла шукати місце для ночівлі.

Зомбі пішов слідом. Коли він побачив, що Нін Шу лягла, то скопіював її дії і ліг поруч із коротким гарчанням.

Побачивши це, вона нарешті зрозуміла, чому зомбі слідував за нею. Він намагався вчитися. Будучи надзвичайно сильним і розумним він, як і раніше, підкорявся інстинктам. Дідько, чому вона відчувала, що знову зіткнулася з неприємностями?

Нін Шу перевернулася і зомбі поруч із нею зробив те саме.

Нін Шу: ...

Що за чорт?

Нін Шу сіла, розсердившись, і подивилася на еволюціонувавшого. Той обернувся і зустрів її погляд.

— Йди геть! Швидко! - заревіла Нін Шу.

— Ід ... — вимова зомбі була не дуже виразною. Він не зводив очей з губ Нін Шу.

Нін Шу: ...

— Й... ди, — цього разу Нін Шу спеціально говорила повільно, щоб полегшити йому завдання.

— І... Ді, — говорив він свистячим голосом.

— Й...ди, Й...ди! — голосно крикнула Нін Шу.

— Й...Ди, — цього разу зомбі нарешті сказав правильно, але це все одно звучало не дуже.

Нін Шу відчула емоційне виснаження і знову лягла. Поруч із нею зомбі продовжував повторювати:

— Йііііди, Йііііди, Йііііди.