Спочатку передбачалося, що вони шукають Есенцію, але вони шукали довгий час без будь-яких успіхів. Тепер група неабияк порідшала, тому, коли шкільний лікар сказав, що Психо мертвий, а Есенції не було, група Вовка відразу вирішила повернутися назад.

Іншою не менш важливою причиною цього рішення було те, що вони почали стикатися зі все більшою кількістю зомбі під керівництвом еволюціонувавших зомбі. На даний момент вони зіткнулися вже з трьома еволюціонувавшими, і у тих, схоже, була здатність кликати звичайних зомбі.

Групі було дуже складно розбиратися з ними, тому майже всі погодилися з ідеєю повернутись. Єдине, що Нін Шу не розуміла, чому дядько йшов із ними. Він хотів бути спійманим?

— Дейзі, час вставати, — лікар штовхнув Нін Шу ногою. Її очі миттєво розплющилися. Вона сонно їх терла, йдучи за ним у машину.

Фенікс хотіла сісти на передньому пасажирському сидінні, але Нін Шу випередила її, тому та подивилася на Нін Шу, перш ніж сісти назад.

Під час усієї поїздки Нін Шу відчувала холод на потилиці. Їй не треба бути особливо догадливою, щоб зрозуміти, що це погляд Фенікс.

Нін Шу тепер була впевнена, що Фенікс відкинула романтику і всерйоз націлилася на дядька. Вона вже чула, як Фенікс і Вовк сперечалися. "Ти мене зраджуєш? Бла бла бла. Я не зрадниця, бла-бла."

Тим часом шкільний лікар, який був головною залученою людиною, залишався незворушним, начебто все це не мало до нього жодного відношення. Він просто займався своєю справою.

Він так сильно злив Вовка, що той відчував бажання його вбити.

Нін Шу, звісно, не хотіла, щоб щось трапилося з дядею. Щойно з ним щось станеться наступною буде вона. Зрештою, Вовк хотів вбити і її.

Лікар раптом насупив брови, потім м'яко сказав:

— Знову зомбі.

Атмосфера в автомобілі відразу стала напруженою.

— Чорт, це кінець! — проклинав Павук. Вони вже зіткнулися з незліченними зомбі дорогою сюди.

Вони почувались так, ніби були єдиними живими у цьому світі. Вони досі не бачили жодної людини.

У них майже закінчилася їжа, а останній патрон було витрачено ще давно. Нін Шу для оборони від зомбі використовувала сокиру або прут.

Єдиним, хто мав зброю, був лікар, але він не показував жодних ознак готовності допомогти. У кращому разі трохи допомагав, коли Нін Шу була близька до того, щоб одержати укус. А про інших він взагалі не виявляв турботи.

Відразу після слів дядька, всі почули гарчання. Деякі зомбі підбігли і спробували оточити машину.

Шкільний лікар мовчки натиснув на педаль газу, і машина збила тих, хто перегороджував шлях.

Машину затрясло так сильно, що Нін Шу відчула біль.

Бац.

З даху машини пролунав гучний звук, і весь автомобіль затрусився.

Обличя у всіх похмурішали. Вони зіткнулися з еволюціонувавшим зомбі.

Нін Шу поглянула на лікаря. Його обличчя було спокійним і байдужим, але губи щільно стиснуті. Це вказувало на те, що зараз він був розгніваний.

Нін Шу запитала:

— Дядю, може, нам вийти з машини, щоб розправитися спочатку з лідером зомбі?

— Дейзі, не кажи дурниці. Зовні багато зомбі, ми будемо миттєво оточені. Крім того, є ще головний зомбі. Ти даєш дурні поради, — холодно сказала Фенікс.

Павук та Вовк теж подивилися на Нін Шу.

Та насупилась і сказала:

— На даху сидить еволюціонувавший зомбі. Що, як він зламає машину? Якщо ми її втратимо це означатиме смерть.

Невже вони справді думали, що вона була щаслива вийти і зустрітися із зомбі?