Нін Шу відчула дивну радість, побачивши Ань Жун у такому стані. Схоже, це почуття тіла. Вона була побита Ань Жун відразу як потрапила до цього світу. Вона могла перенести той біль, але удар головою об стіну був найболючішим і принизливим.

Лен Ао негайно змусив когось принести новий стіл, коли дізнався, що стіл Лін Сюе зламався.

Нін Шу мовчки поставила свій триногий стіл у вертикальне положення, спостерігаючи як Лен Ао з тривогою розпитує Лін Сюе. Він виглядав стурбованим і поводився як цундере. Нін Шу скривилася від його самовпевнених манер.

Тепер Лін Сюе заспокоїлася і повернулася до своєї звичайної холодної та елегантної ролі. Вона трохи посміхнулася, коли говорила Лен Ао:

— Тепер все гаразд.

На обличчі Лен Ао одразу з'явилася посмішка. Потім краєм ока він побачив, що Нін Шу сидить, тримаючись за стіл однією рукою і виглядаючи невимовно нещасною.

— Це ти нашкодила Лін Сюе? — промовив він з огидою.

Нін Шу моргнула, нічого не сказавши. Чому її втягнули в це?

— Гей, я з тобою розмовляю! — Лен Ао ударом ноги перекинув стіл Нін Шу. Звісно, цього разу стіл не влучив у спину Лін Сюе.

Нін Шу спостерігала, як її стіл зі скрипом впав на підлогу. Стіл ні в чому не винен. Чому всі вони зривалися на бідолашному столі?

Нін Шу відчувала, що ці люди були душевно хворі. І сильно. Кожен із них жив у своєму власному світі й бачив усе, що хотів. Всі в класі бачили що сталося раніше, але жодна людина не виступила на захист Нін Шу, коли Лен Ао поклав провину на неї. Серце Нін Шу стислося, її охопило відчуття самотності. Як хост змогла витримати, що її ігнорують і зневажають інші?

Нін Шу пригадала як закінчилась історія початкового хоста.

Коли Лінь Цзяцзя, ця маленька клоунеса, серйозно роздратувала головну жінку, головний чоловічий герой відправив свого підлеглого розібратися з дурною дівчиною. Його підлеглий був збоченцем. Ніби граючись, він зв'язав хоста, а потім відійшов подалі та кинув в неї сокиру, щоб подивитися, куди вона влучить. Зрештою, сокира встромилася в плече хоста, за дюйм від шиї. Вона міцно застрягла в області ключиці. Тож збоченець викинув дівчину в море на поживу рибам. Смерть хоста була справді жахливою.

Нін Шу подивилася на Лен Ао і на те, як він дивився на все з відстороненістю, наче був богом. Вона дуже хотіла просто вдарити його в обличчя.

Що саме змусило хоста так захопитися цією людиною, що вона не могла забути про нього навіть після смерті? Нін Шу справді не розуміла, яка частина цієї людини була чарівною, він був просто мішком зі шкірою.

Це тому, що вона надто довго прожила в лікарні. Нін Шу, чиє естетичне сприйняття відрізнялося від сприйняття звичайних людей, помічала такі речі.

Лін Сюе потяглася до руки Лен Ао:

— Це не має жодного стосунку до неї.

Лен Ао дивився на гарні тонкі пальці на його руці. Кожен палець був як відполірований, першокласний шматок білого нефриту, чарівно красивий і з легким сяйвом. Серце Лен Ао розтануло, коли дівчина поклала на нього руку. Був такий щасливий, що хотів стрибати від радості, але просто зарозуміло підняв підборіддя і сказав Нін Шу:

— Оскільки Лін Сюе заступилася за тебе, на цей раз я тебе відпущу. Пам'ятай, відтепер тобі краще триматися подалі від Лін Сюе. Не з'являйся перед нею знову, або я змушу тебе пошкодувати про це.

У серці Нін Шу пробігли коні з трави та бруду.* Від самого початку це не мало жодного стосунку до неї, тож нинішнє великодушне ставлення Лен Ао викликало в неї огиду. Вона справді зловила кулю, перебуваючи в окопі.

(*Ієрогліфи, що позначають "коня з трави та бруду" в китайській мові, є омофонами (вимовляються однаково, але мають різні значення й написання) слів "трахни свою маму".)

Ці люди були хворими... психічно хворими... чи не так? Якщо ви хворі, то повинні піти до лікарні та отримати лікування.

З усім тим Нін Шу здивував той факт, що Лін Сюе справді заступилася за неї. Але це зовсім не змусило її розслабитися. Вона не забула про вбивчий намір, що промайнув в очах Лін Сюе.

— Так, хіба незабаром не твій день народження? — Лін Сюе подивилася на Нін Шу, — Ми всі однокласники, тож тобі варто запросити Лінь Цзяцзя.

Лен Ао спочатку хотів сказати "як така людина могла прийти?" але оскільки про це просила Лін Сюе, йому довелося погодитися.

— Ти ж прийдеш на мій день народження, так? — сказав Лен Ао.

Потім він продовжив:

— У майбутньому тобі варто відмовитись від таких зловмисних планів. Не кожна людина має таке добре серце, як Лін Сюе, і готова великодушно пробачити тобі твої провини.

«Будь-яку людину можна назвати доброю, але тільки не Лін Сюе. Чи може людина, яка не звертає уваги на закон і не має жодних моральних принципів, вважатися доброю?» — подумала Нін Шу.