Через якийсь час вітальня заповнилася людьми. Навіть майстер та мадам Сяо прокинулися. 

Мадам Сяо незадоволено подивилася на Нін Шу. 

— Що ти робиш посеред ночі? Ти знову шкодиш сім'ї? 

Нін Шу окинула її поглядом, потім вдарила жінку на підлозі. 

— Вона намагалася вбити мене. Я вже зателефонувала до поліції. 

Нін Шу впізнала цю жінку. Вона була кухаркою родини Сяо. 

Коли майстер Сяо почув, що Нін Шу вже викликала поліцію, то суворо сказав: 

— Ти дійшла до того, що викликаєш поліцію з такого незначного приводу? Хіба тобі не соромно надавати розголосу своїм особистим справам та справам своєї сім'ї? Схоже, ти й не думала про це. 

Нін Шу: ... 

Якби не рефлекси, вона вже була б мертвою. Ці люди були неймовірно тупі. 

Нін Шу давно помітила, що у цьому світі все було спотворено у бік головних чоловіка та жінки. Мабуть, тут не існувало жодних законів. Здавалося, якби Сяо Янь когось вбив, люди б його тільки поважали. 

Невдовзі після цього пролунали звуки поліцейських сирен і прибула поліція. 

— Хто викликав поліцію? — запитав капітан.

Перш ніж Нін Шу щось сказала, майстер Сяо забурчав з презирством: 

— Будити людей посеред ночі! 

Ці манери, ах. Нін Шу втратила мову. Ця сім'я Сяо дивовижна. Вони були лише бізнесменами, однак наважувалися розмовляти з поліцією так, ніби сиділи в уряді. 

Зрештою, вона зрозуміла, звідки з'явилася ідіотська особистість Сяо Яня. Це спадкове. 

Капітан на мить був приголомшений ставленням майстра Сяо. Він і так був незадоволений що його висмикнули з ліжка посеред ночі, тому він розсердився. 

— Я викликала поліцію. Людина на підлозі намагалася вбити мене. Це зброя, яку вона використала, — Нін Шу зробила злякане обличчя, — Я не знаю, чому вона хотіла мене вбити. 

Капітан не запитував, чому згадана вбивця, лежить на землі, тоді як її жертва стоїть тут, в повному порядку.

— Одягнути на неї кайданки. — сказав він іншим поліцейським.

Два офіцери підняли і вивели жінку. Їхнє ставлення дратувало майстра Сяо. Він кашлянуля: 

— Що ви за поліція? Це свавілля! 

На думку майстра, кухарка всеж належала сім'ї Сяо. Те, як ці поліцейські поводилися, демонструвало повну відсутність поваги до їх сім'ї. 

Капітан не звернув на нього уваги і просто сказав Нін Шу: 

— Ви повинні піти з нами, щоб скласти письмову заяву. 

Нін Шу вирушила за ними у поліцейську дільницю. Перш ніж повернутися до дому, вона натякнула поліції, що кухарка самотужки на таке не здатна, за нею хтось стоїть.

Коли усі формальності були завершені вже світало. Нін Шу вийшла на вулицю та обернулася, щоб подивитись на поліцейську дільницю. Держава завжди буде сильнішою, ніж громадяни. Перед державою родина Сяо просто піщинка. 

Коли Нін Шу повернулася до сімейного будинку, її привітав незадоволений погляд майстра Сяо. Він завжди поводився так зарозуміло, ніби мав контроль над долями кожного. 

З якоїсь причини члени сім'ї Сяо завжди відчували, що вони найкращі. Хто знав, звідки взялося це почуття переваги? Можливо, це пов'язано з тим, що Сяо Янь був головним героєм цього світу? 

Відразу після повернення Нін Шу, у двері зайшов Сяо Янь з двома маленькими дітьми. На його обличчі була спокійна посмішка. 

Діти також солодко посміхалися.