Нін Шу навіть не помітила цього, але її душа з часом зміцнилася. Вона була розслаблена, очі закриті. Здавалося вона насолоджувалася цим процесом. 

Через деякий час Нін Шу розплющила очі. Тепер душа відчувалася набагато краще ніж раніше. Вона поставила за мету отримати більше очок досвіду та посібників для культивації.

— Я готова вступити у світ зараз, — сказала Нін Шу. Відразу після того, вона відчула, як світ навколо крутиться. 

Дідько! Так було щоразу! Невже системі складно хоч б попереджати? 

Можливо, через те, що її душа стала трохи сильнішою, коли вона прийшла до тями то почувалась краще ніж раніше. Однак навколо було дуже галасливо. 

— Ви дорослі, для чого ви сперечаєтесь з дитиною? — холодно сказав хтось. 

— Більше того, Дабао зробив це не навмисне, чому ви так метушитесь? Це Су Жань має бути соромно. 

— Зять, як ти можеш так казати? Жань щойно втратила свою дитину, і все це через цю Су Мен! Як можна пробачити дитину яка когось штовхнула? — сумно сказав хтось. 

Голос людини звучав сердито: 

— Я не хочу нічого чути про Су Мен від вас. 

— Ти... 

Нін Шу слухала все це, щосили намагаючись розплющити очі. 

— Жань, люба, ти прокинулася? — жінка занепокоєно подивилася на Нін Шу зі сльозами на очах. 

Нін Шу відповіла ствердно, і спробувала трохи поворухнутися, але сильний біль одразу ж скував її живіт. Здавалося, що він був сповнений ножів. 

Нін Шу була приголомшена. Що сталося цього разу? 

— Не рухайся. Так можна зробити тільки гірше, — жінка поклала Нін Шу назад. 

Нін Шу озирнулася, щоб оцінити оточення. Вона відчувала запах дезінфікуючого засобу. На вигляд це місце було лікарнею. 

Її погляд зупинився на чоловікові, одягненому в чорний костюм, що стояв біля ліжка. Він був високим і широкоплечим, тому костюм йому йшов. 

Холодний вираз та добре випрасуваний костюм. Він випромінював ауру тирана, ніби весь світ вклонявся йому. 

Він був дуже харизматичною людиною, але зараз дивився на неї недружнє, здавалося, навіть з огидою. Ніби дивився на ворога. 

Нін Шу зніяковіло моргнула. Вона ще не отримала сюжетну лінію і поняття не мала, що відбувається, тому вважала за краще мовчати. 

Коли чоловік побачив, що Нін Шу прокинулася, він розсміявся, потім підняв піджак з дивана і повернувся, щоби піти. 

Таке ставлення чоловіка обурило жінку, яка втішала Нін Шу, так сильно що вона затремтіла від люті, дивлячись йому вслід. Потім вона обернулася і подивилася на Нін Шу, сумно заплакавши: 

— Моя маленька Жань, моя дорога дочка, ах. 

Нін Шу почувала себе погано. Її живіт сильно болів. Це ж не те, про що вона думає, так? 

— Я втомилася, — сказала Нін Шу. Насамперед їй потрібно було отримати сюжет. 

— Тоді просто відпочинь, добре? Ти перебуваєш у середині післяпологового періоду, тому тобі не треба надто турбуватися. Подумай про інші речі після одужання, — сказала мадам Су. 

Господи Ісусе! Не дивно, що її живіт болів, у неї ж трапився викидень! Вона, молода леді, яка навіть не виходила заміж, просто перестрибнула через стільки стадій, щоб одразу зазнати викидень і післяпологовий період. 

Коли мадам Су побачила, що вираз дочки став дивним, то подумала, що та страждала через втрату дитини.

— Мама більше не говоритиме про це, добре? Просто відпочинь. 

Після цього мадам Су витерла сльози і сказала: 

— Піду, приготую для тебе курячий суп.