Зрештою, вона добила ґвалтівника. Можливо, Нін Шу давала решті урок, або просто ненавиділа тартар, але вона добила його ударом «у те місце».

Це була незахищена частина. Якщо завдати чоловікові такого удару між ніг, він відразу ж втратить половину свого життя.

Усі присутні чоловіки відчули холод у паху. Побачивши криваве місиво, що залишилося від тартара, навіть солдати Великого Юна злякалися.

Тільки коли той остаточно помер, жінка вибухнула криком. Вона верескнула і почала кликати маму та тата.

Через деякий час вона витерла сльози і впала навколішки перед Нін Шу. Через цей рух плащ смикнувся і розкрився.

Однак усі чоловіки швидко опустили голови, не сміючи дивитись на дівчину. Подія раніше знищила всю хіть, яку вони мали.

Нін Шу подивилася на жінку перед собою. Її шкіра була трохи темною, характерною для людей, які живуть біля кордону. Її не можна було назвати красунею, але густі брови давали їй вигляд дуже твердої та наполегливої особистості.

— Будь ласка, дозвольте мені слідувати за вами і піти в бій, щоб вбивати тартар. — благала жінка, — Мені більше нема куди йти. Тартари вбили мою сім'ю та знищили мій дім.

Нін Шу потягнулася і допомогла їй забратися на коня, перш ніж спитати:

— Як тебе звати? Тепер ти можеш залишитись зі мною.

— Я... ця слуга, ця простолюдинка, ця скромна... — вона не могла зрозуміти, як себе називати, і її обличчя почервоніло.

— Ти можеш просто називати себе служницею. Відтепер ти служитимеш мені. Можеш називати мене Принцесою.

Власне, Нін Шу хотіла мати служницю. Це полегшило б їй життя.

— Принцеса? — жінка з подивом подивилася на Нін Шу. Було ясно, вона не чекала, що Принцеса справді прийде воювати на кордон.

— Служниця просить Принцесу дати їй ім'я. Принцеса врятувала служниці життя, тому вона тепер належить їй! — переконано заявила жінка. Її голос був урочистим та рішучим.

На обличчі Нін Шу з'явилася посмішка. Хто сказав, що жінки не можуть зрівнятися із чоловіками? Можливо, вони не могли зрівнятися з ними у фізичній силі, але не слід недооцінювати їх прагнення.

— З цього моменту ти служитимеш мені. Я даю тобі ім'я Цай Сан.

Нін Шу була дуже задоволена. У неї нарешті були свої послідовники! Навіть якщо це була лише одна людина, ця людина повністю належала їй.

Раніше, коли вона хотіла привести сюди солдатів, ніхто не звернув на неї уваги.

Чоловіки завжди дивилися спочатку на стать. Незважаючи на те, що вона Принцеса, через її стать вони розглядали її просто як жінку. Вони вважали, що всі жінки повинні залишатися вдома та виховувати дітей, і що поле битви повністю належало чоловікам.

Цай Сан дуже шанувала Нін Шу. Вона тепер не сиділа поруч із нею, а йшла біля коня, ведучи його.

— Захопіть решту і відведіть на допит. Вони, мабуть, розвідники, — Нін Шу дала команду з холодною байдужістю.

Вона повинна була підтримувати образ. Насправді поводитися так завжди було нелегко.

Коли Нін Шу збиралася вирушити до табору, то почула звук кінських копит. За звуком — людей сюди прямувало багато.

Вираз її обличчя став серйозним, і вона дала вказівку Дуань Сінхуею:

— Поспіши послати сигнальний вогонь.

Дуань Сінхуей витяг сигнальну ракету та вистрілив у небо.