У цей момент тисячі солдатів зосередили свої погляди на ньому. Лі Вень став для них центром світу, навіть Дуань Сінхуей, головний герой цього світу, став нижчим за Лі Веня.

Краєм ока Нін Шу побачила, що Дуань Сінхуей дивився на Імператора з подивом і заздрістю. 

Лі Вень підняв дух воїнів пристрасною промовою. Вони підбадьорилися, бажаючи вирушити на поле битви прямо зараз. 

Губи Нін Шу здригнулися. Вона не очікувала, що Лі Вень, зазвичай мовчазний, здатен підняти бойовий дух воїнів так, що вони в ту ж хвилину захочуть віддати життя за свою націю. 

Вона також могла сказати, що Лі Вень серйозно ставився до ситуації з Північною Монголією. Вартість лише харчування для двохсот тисяч солдатів була високою, але він заплатив цю ціну, щоб дати тим бандитам урок. 

Коли Лі Вень промовляв останні слова, темп барабанів поступово прискорився і змішався з привітаннями солдатів, доки вся столиця не завібрувала від цих звуків. 

— Цзяхуей, — Лі Вень поманив Нін Шу. Вона відразу зістрибнула з коня і підійшла. Опустившись на коліно, вона вигукнула: 

— Молодша сестра вітає Імператора! 

Лі Вень поклав маленьку сіру кульку на плече Нін Шу. Коли вона з подивом подивилася на нього, він склав руки за спиною і сказав: 

— Цей маленький хлопець дуже чутливий до небезпеки. Ми намагалися нагодувати його отруєним пирогом, але він відмовився їсти його. Коли ми спробували викинути його в яму зі зміями, він одразу ж зник. Нехай буде з тобою, він, мабуть, допоможе тобі, — Лі Вень потягнувся і важко поплескав її по плечу. Від його сили її плече нахилилося. 

— Повернися живою.

В очах Нін Шу защипало, вона майже заплакала. Мабуть, це були емоції хоста. Навіть Нін Шу відчувала, що, хоча Лі Вень здавався дуже холодним, він не втратив прихильності до молодшої сестри. 

Її голос трохи гнусив: 

— Імператоре, не забудьте також піклуватися про себе. Здоров'я — це все. Можна досягти всього, якщо у вас хороше здоров'я. Тільки тоді ви зможете реалізувати свою мрію про створення золотого віку. 

Вираз Лі Веня був трохи складним, коли він сказав: 

— Іди зараз. 

Маленька сіра кулька скрипіла без зупину і поспішно стрибнула на Лі Веня. Було ясно, що він не хотів розлучатися з Імператором, чіплявся за одяг крихітними кігтями і безперервно пищав. 

Нін Шу втратила мову. Лі Вень віддавав його їй, але той не хотів іти? 

Вона розгнівалась, підійшла і схопила його. Маленька сіра кулька продовжувала скрипіти навіть у руці Нін Шу. Цей звук був настільки скорботним, що ті, хто його чув, відчували біль у серці. 

Коли війська попрямували до брами, Нін Шу їхала верхи і дивилася на громадян та членів сімей солдатів що прийшли їх підтримати. Вони плакали, дивлячись на воїнів із занепокоєнням та надією. 

Це було дуже урочисто та хвилюючи. Побачивши це, Нін Шу почала розуміти, чому Лі Вень хотів збудувати золоте століття для простих людей. 

Воно вимагало постійної боротьби і може бути створене тільки на кістках померлих. 

Зрозуміло, кінцевою метою буде мир, безпека та щастя. 

Нін Шу помітила в натовпі Ер Я, Юань Дун та Мадам Дуань. У Юань Дун в волоссі було багато прикрас з перлів і вона виглядала як визнана заміжня жінка. Однак здавалася дуже пригніченою. Дуань Сінхуей, ймовірно, залишив Юань Дун в'янути. 

Дуань Сінхуей теж помітив свою матір та кохану жінку. Проте з якоїсь причини відчув бажання спочатку подивитись на Нін Шу. 

Виявивши, що вираз її обличчя байдужий і безтурботний, він внутрішньо зітхнув з полегшенням, навіть коли його серце заповнилося невимовним розчаруванням і гіркотою. 

Можна тільки сказати, що людина вчиться цінувати лише те, що втратила. В оригінальній сюжетній лінії, коли Цзяхуей мріяла бути поруч із Дуань Сінхуеєм, той дивився на неї згори. Тепер, коли вона не звертала на нього уваги, Дуань Сінхуей почувався розчарованим. 

Якщо Нін Шу дізнається про це, то лише покаже йому середній палець.