Ер Я продовжила вмовляти Дуань Сінхуея, намагаючись переконати його не йти на фронт. Вона пам'ятала, як рятувала його, спливавшего кров'ю, він був майже на останньому диханні. Ця сцена залишила в неї глибокі враження. 

Крім того, Дуань Сінхуей був єдиною близькою їй людиною в столиці, єдиним на кого вона могла покластися. Якщо він залишить столицю, вона лишиться сама по собі. Навіть думка про це лякала її. Решта дивилася на неї зверху вниз. Крім того, Юань Дун завжди ставилася до неї жорстоко, а Мадам Дуань взагалі ненавиділа. 

Прекрасну невинність, яку вона мала, вже не було видно. Через суворі правила Мадам Дуань, перше ніж щось зробити, вона думає — чи дотримується вона всіх правил. Щоразу, коли вона робила помилки, інструкторки мучили її витонченими методами. 

— Це тому, що ти не можеш забути Принцесу Цзяхуей? Ти йдеш за нею, бо вона збирається на фронт, чи не так? Ти смієш казати, що це не через неї? — сльози текли по її обличчю, змиваючи косметику та показуючи темну шкіру під нею. 

Дуань Сінхуей заплющив очі. Коли він знову розплющив їх вони були повні розчарування: 

— Це не має нічого спільного з Принцесою Цзяхуей. Я втратив свою посаду генерала, тому я маю реабілітуватися в очах Імператора. 

— Любий, все й так добре. Тобі не треба ризикувати своїм життям, — схлипувала Ер Я. 

Дуань Сінхуей глибоко зітхнув, пригнічуючи гнів. Ер Я не розуміла його великих цілей. Це означає, що він має провести решту свого життя без жодного досягнення? 

— Я повинен йти. Я вже пообіцяв це головнокомандувачу. Може, ти хочеш, щоб мене обезголовили? — Дуань Сінхуей вже був дуже роздратований. Раніше він бачив у Ер Я чистоту, тепер бачив незрілість. Схоже, вона не розуміла загальної картини. 

Ер Я не розуміла його бажань. Він хотів знову підвестися і вирушити на поле битви. Багатство та честь не приходять без ризику. 

Дуань Сінхуей відчував себе безпорадним, коли бачив сльози Ер Я. Образ холодного виразу Принцеси Цзяхуей з'явився в його голові. Він не міг собі уявити плачучу Цзяхуей. 

Вони обидві були жінками, але Принцеса була така сильна, що могла без страху вирушити на поле битви. Тоді як Ер Я, наче боязка квітка, чіплялась за нього. 

Він згадав, як уперше побачив Ер Я. Його перше враження, коли вона, яскрава і чиста, тримала в руках квіти. Коли вона посміхнулася йому, він відчув, що вона найкрасивіша дівчина у світі. Але тепер у Ер Я не було ні натяку на волю. 

Дуань Сінхуей дуже втомився, бачачи, що Ер Я все ще плаче. Неминуче в серці з'явилася думка: "надто втомився, щоб любити". 

Коли Мадам Дуань почула, що її син знову вирушить на поле битви, то висловила рішуче схвалення. Це було необхідно для відновлення слави сім'ї Дуань. Але коли вона побачила, що Ер Я виглядала дуже пригніченою і думала, що її чоловік вирушає на самогубство, то відразу розлютилася і мовчки пообіцяла розібратися з Ер Я, як тільки Дуань Сінхуей піде. 

Ер Я затремтіла від погляду Мадам Дуань, вона відчула себе ще більш спустошеною. Подивилася на Дуань Сінхуея очима, сповненими страждань, проте той не помітив. Він був надто зайнятий підготовкою до війни. 

Ер Я відчувала, що поринає у крижану хвилю розпачу.