Нін Шу взяла в руки батіг. Раніше вона вдарила Дуань Сінхуея і їй так хотілося вдарити і Ер Я. О ні, як вона стала такою жорстокою? У цьому немає нічого доброго, зовсім нічого. 

Коли Дуань Сінхуей побачив, як Принцеса взялася за батіг, його рука заболіла від одного виду. 

Він поспішно підбіг і підняв Ер Я з землі.

Нін Шу спокійно дістала батіг. Із самого початку вона помітила, що Дуань Сінхуей був у натовпі. Тц. Хіба можна дозволяти своїй дружині стояти на колінах, а самому ховатись у натовпі? 

Нін Шу справді не знала, яка частина цього Дуань Сінхуея сподобалася хосту. Ймовірно, хост прийняла цю ситуацію надто близько до серця, тому гнів змушував її бігати за цим чоловіком. Речі, як і люди, ставали цінними лише тоді, коли вони комусь потрібні.

Якби вона дивилася на нього тверезо, то зрозуміла б, що Дуань Сінхуей взагалі не був гарною людиною. 

Ер Я деякий час дивилася на Дуань Сінхуея, потім почала плакати. Під загальною увагою вона з полегшенням вчепилася в нього. 

— Простолюдін вітає Принцесу Цзяхуей, — Дуань Сінхуей віддав честь Нін Шу.

Нін Шу нічого не сказала. Вона просто залишилася стояти на сходах і дивилася вниз на нього. 

Це змусило Дуань Сінхуея почуватися дуже незручно. Хоча він знав, що у Принцеси Цзяхуей справді більше не було до нього почуттів, він все одно відчував досаду. У минулому вона ніколи не виявляла до нього такої зневаги.

— Принцеса, це питання не має нічого спільного з Ер Я, але в чому ж необхідність бути такою жорстокою? Ер Я — жінка, як вона може протистояти батогу Принцеси? — вимовляючи це, його голос ставав все більш винуватим. 

Нін Шу на мить стиснула губи, і раптово засміялася.

— Зухвалий! Ти звинувачуєш Принцесу? Дуань Сінхуей, тобі краще подбати про свою жінку, інакше ви, люди, можете покинути столицю. Принцеса зробить так, що ви не зможете тут залишатися. Якщо я побачу вас ще раз... — Нін Шу вказала на них своїм батогом, — Я битиму ваші обличчя, поки вони не стануть невпізнанними!

— Ти справді вважаєш, що Резиденція Принцеси — прохідний двір? Ти будеш постійно приходити сюди і створювати галас? — Нін Шу змахнула батогом і вдарила Дуань Сінхуея в плече. 

Той видав приглушений стогін, і його обличчя одразу стало блідим. Ер Я похитнулася, потім впала на коліна і закричала: 

— Любий, любий...

Очі Ер Я тепер дивилися на Нін Шу зі страхом. Її темне обличчя миттєво зблідло і виглядало значно красивіше.

Дуань Сінхуей закрив травму рукою. Тільки зцілилася попередня рана, як він отримав нову. Він підняв очі. Побачивши, що вираз Нін Шу був холодним і роздратованим, його серце затремтіло. Тільки тепер він справді зрозумів, що Принцеса Цзяхуей не була ніжною та уважною людиною, яку він колись знав; вона була з ніг до голови сповнена гідністю та гордістю члена Імператорської родини.