Оскільки Юань Дун більше не служила їй, Нін Шу пішла і обрала особистою служницею першу ліпшу дівчину зі своєї резиденції. Хоча насправді їй ніхто не був особливо потрібен. Кухня завжди сама посилала до неї когось з їжею.

Цими днями, в вільний час Нін Шу практикувала бойові мистецтва. Щодня удосконалювала свою техніку, бо мала слабке передчуття, що їй доведеться вирушити на війну.

Ймовірно, їй доведеться показати свою цінність Лі Веню, і переконати його, що вона більш корисна служа країні, ніж як наложниця.

Нін Шу поклала батіг і прийняла рушник, запропонований служницею. Витираючи піт, вона спитала:

— Які новини із резиденції Дуаня?

Маленькою служницею була Сяо Хун. Її тонкі риси були досить симпатичні, але її не можна назвати прекрасною. Однак вона була дуже жива, кмітлива і мала яскраву індивідуальність. Почувши запитання Нін Шу, вона швидко відповіла:

— Тільки те, що Юань Дун та Ер Я зіткнулися, викликавши величезний галас. Дуань Сінхуей страждає, будучи затиснутим між двома жінками, — сказала Сяо Хун.

Нін Шу посміхнулася. Це був саме той ефект, якого вона домагалася. Хто просив використовувати її як щит? Їй хотілося б дізнатися, як Юань Дун і Мадам Дуань будуть поводитися з Ер Я.

До речі, це було також смішно. Тепер, коли вона, володарка високого статусу, не влаштовуватиме галасу, то що буде з їхнім «справжнім коханням»? Любов Сінхуея та Ер Я була повністю створена на руїнах репутації хоста.

Ось чому Нін Шу вирішила відправити туди Юань Дун — щоб зіштовхнути її з Ер Я.

Останній період був непростим для Дуань Сінхуея. Це було дуже важко; він був виснажений. Ер Я стала дуже чутливою і все більше прилипала до нього. Щоразу, коли він дивився на неї, то бачив, що її просте обличчя було сповнене занепокоєння.

Дуань Сінхуей багато разів казав, що не зрадить її, але Ер Я все ще відчувала себе ніяково. Крім того, Юань Дун роздмухувала полум'я, через що Дуань Сінхуей відчував себе як ніколи втомленим.

Однак, оскільки Юань Дун була із Резиденції Принцеси, а він більше не обіймав посади чиновника, він не міг зробити як хотіла Ер Я і вигнати Юань Дун. Якби він це зробив, Принцеса Цзяхуей зчинила б шум і наслідки були б жахливими.

Коли Ер Я побачила, що Дуань Сінхуей нічого не збирається з цим зробити, вона підняла галас. Ер Я була з сільської місцевості, тому коли вона вчиняла шум, це був серйозний шум. Вся резиденція Дуань була перевернута догори дригом. Дуань Сінхуей відчував себе збентеженим і безпорадним.

Тепер, коли Принцеса Цзяхуей не стояла між ними, у Дуань Сінхуея та Ер Я почалися проблеми через різний соціальний статус. Незважаючи ні на що, Дуань Сінхуей, як і раніше, був благополучним джентльменом, якого виховували у столиці. Він дійсно не звик до подібних сцен.

Ер Я була внутрішньо налякана, оскільки відмовилася від усього, щоб приїхати до столиці з Дуань Сінхуеєм. На дану мить він був єдиною рятувальною мотузкою, за яку вона могла триматися, тому їй лишалося тільки міцно її стиснути. Чим більше Дуань Сінхуей виказував нетерпіння до неї, тим більше вона лякалася і тим більше влаштовувала сцен істерії.

Іноді Дуань Сінхуей здавався питанням, чи справді ця Ер Я була такою ж чистою і невинною, як при зустрічі. Він був дуже засмучений, але все ще стримувався і терпляче слухав Ер Я. Просто він трохи втомився від цього.

Спочатку Мадам Дуань планувала подивитися поєдинок Ер Я і Юань Дун, але коли побачила зовсім невиразну поведінку Ер Я, то не мала вибору, крім як знайти того, хто навчив би її етикету. Вона не могла допустити, щоб це тривало далі, інакше резиденція Дуаня стане посміховиськом усієї столиці.

Її син не захотів Принцесу і віддав перевагу сільській дівчині. Всі оточуючі говорили, що мозок Дуань Сінхуея перетворився на місиво. Якщо це продовжиться вона не зможе навіть привітатись з кимось на вулиці. 

Коли Ер Я була змушена вивчати етикет, то почала здіймати шум — вона дійсно не хотіла вчитися. Їжа, сон, навіть ходьба були засновані на докладних правилах етикету. Все це збентежило Ер Я, а також зробило життя дуже тяжким випробуванням.

Ер Я виросла в селі, тому деякі речі були вигравіровані в її кістках, і вивчення етикету було для неї анормально важким випробуванням. Їй здавалося, що хтось намагається обрізати її крила.

Дуань Сінхуей також відчув великий біль. У його серці Ер Я була вільною, але тепер вона повинна була стати такою ж як всі жінки в столиці, продуктом встановлених стандартів. Однак з одного боку була жінка, яку він кохав, а з іншого — мати, яка сама виростила його.

Коли Дуань Сінхуею не було чого робити, він виходив з резиденції випити. Однак щоразу, поза резиденцією, люди дивилися на нього наче на дурня.

Побачивши ці погляди, серце Дуань Сінхуея не могло не здригнутися. Чи було помилкою відмовитися від принцеси Цзяхуей? Люди, які завжди були смиренними і плазували перед ним у минулому, дивилися на нього зарозуміло. Невже він справді припустився помилки?