Розділ 6

Розділ 6. Це унісекс?

Жон Ї ніколи б не подумав, що зможе познайомитися з кимось для роботи в такий спосіб.

Якби йому довелося піти на побачення наосліп з омегою кілька тижнів тому, він би дуже засмутився. Але зараз це було полегшенням.

Він закохувався так легко і швидко лише тоді, коли переживав розрив стосунків.

Нарешті, Жон Ї отримав альфу, який цінував його, тому він дуже дорожив цими стосунками і намагався зробити все можливе, щоб вони були успішними. Ось чому це не було проблемою, доки його побачення наосліп не було з альфою.

Хоча він і не виглядав як омега, Жон Ї був чистим омегою психологічно. Його анітрохи не цікавили люди тієї ж статі, тому він не виглядав би як непостійний чоловік і не відчував би себе винним через це.

Принаймні, йому не потрібно було приймати рішення зараз. У цей момент у нього нарешті з'явилася вільна хвилин і він не міг дочекатися зустрічі зі своїм хлопцем.

***

Він зв'язався з Чень Кеяо вранці, коли ще не знав, чи знайдеться у нього хвилина. Коли Чень Кеяо сказав, що сьогодні ввечері у нього заняття, Жон Ї відчув жаль.

Але потім він таємно зрадів.

Він ніколи не бачив, щоб містер Чень навчав дітей.

Чи здивується його альфа, якщо він раптом з'явиться?

***

За адресою, яку дав Чень Кеяо, Жон Ї легко знайшов це місце.

Він не встиг увійти, як портьє привітно привітав його. Жон Ї соромився сказати, що він прийшов сюди, щоб побачити свого хлопця, тому на запитання про це він відповів двозначно. Його сприйняли за батька, який завітав сюди, щоб дізнатися більше про заняття.

Щоб залучити більше клієнтів, співробітники активно запрошували їх відвідати заняття. Пройшовши трохи далі, Жон Ї побачив багато батьків, які чекали біля класів.

Щоб допомогти відвідувачам і батькам отримати кращий огляд, сторона біля коридору була зроблена з прозорого скла.

Жон Ї зайшов до першого класу. Хоча вчителем був не Чень Кеяо, він все одно не зміг зробити й кроку далі, зазирнувши всередину. Група малюків обережно повторювала за вчителем, щоб зробити жест удару, вигукуючи: –Хай-я! Хай-я! Жон Ї просто не міг втриматись від сміху.

–Це дитячий клас, – скориставшись нагодою, представили його співробітники. – Скільки років вашій дитині, сер?

–Це залежить від містера Ченя, – Жон Ї відповів подумки.

Він обережно кашлянув, щоб приховати свою сором'язливість і запитав: – Де знаходиться клас містера Чень Кеяо?

–А, – працівник зробив паузу. –Клас містера Ченя переповнений. Але якщо вам цікаво, ви можете звернути в кінці коридору.

***

Біля класу Чень Кеяо чекали батьки і їх було досить багато.

Підійшовши ближче, Жон Ї насилу знайшов місце з гарним оглядом. Завдяки своєму зросту, він не затуляв собою огляд, хоча й стояв ззаду.

Чень Кеяо проводив демонстрацію для своїх учнів, стоячи спиною до коридору.

Жон Ї здогадався, що на ньому була службова форма, з логотипом на спині, що виглядало трохи безглуздо. Але завдяки своїй прямій поставі він виглядав у формі невимовно гарно.

Жон Ї не дуже цікавився ударами руками та ногами, тож, звісно, нічого не зрозумів. Він просто відчував, що рухи його хлопця були швидкими, чистими і потужними, а момент, коли він піднімав руку для удару, був захоплюючим і спокусливим. Шкода, завдана цими рухами, була невідома, але було ясно, що містер Жон отримав удар прямо в серце.

Після демонстрації містер Чень, який щойно був агресивним, нахилився і подивився на дітей, лагідно посміхаючись: – Вам все зрозуміло?

–Ні! Ще десять разів, будь ласка!

Але скло не допомогло дітям усередині прислухатися до серця Жон Ї. Вони в один голос затягли свої слова: – Зрозуміло!

Діти в класі почали старанно вправлятися, а батьки, що стояли по двоє і по троє за межами класу, були поглинуті розмовами.

Жон Ї уважно слухав, тож багато чого почув про містера Ченя.

Коли група одружених людей збиралася, щоб поговорити про молодого неодруженого чоловіка, однією з їхніх вічних тем обов'язково був його шлюб.

І партнер цього молодого чоловіка стояв поруч з цими людьми, засмучений тим, що кілька разів не зміг приєднатися до розмови.

За словами цих людей, одна з них намагалася звести Чень Кеяо зі своєю молодшою сестрою, яку вважали милою і ніжною дівчиною. Вона кілька разів приводила свою сестру на заняття. Але як би вона не намагалася розговорити його, містер Чень завжди був ввічливим і відстороненим. У неї ніколи не було можливості. Інший чоловік махнув рукою, сказавши, що він запитував містера Ченя безпосередньо, але перед тим, як він дістав фотографію дівчини, містер Чень відмовився, заявивши, що вважає за краще поки що залишатися неодруженим.

Почувши це, Жон Ї був у дуже гарному настрої.

Він відчував себе в безпеці, маючи стосунки з містером Ченем.

Вони змінили тему: – Містер Чень лагідний. Це добре. Але чи будуть діти серйозно ставитися до занять, якщо містер Чень буде занадто поблажливим з ними? У цей момент містер Чень обернувся, щоб подивитися на зовні.

Жон Ї дивився на нього крізь скло і куточки його рота все ще були підняті вгору, незважаючи на те, як сильно він намагався стиснути губи.

Чень Кеяо на мить застиг, а потім швидко опустив погляд і посміхнувся.

***

–Ти брехун,– Чень Кеяо нарешті вийшов у своєму повсякденному одязі і подивився на Жон Ї, хитаючи головою, – ти сказав, що мусиш працювати допізна.

–Раптом звільнився, – посміхнувся Жон Ї. – Містер Чень досить популярний.

Окрім батьків, він подобався і учням. Коли урок закінчився, чимало дітей спеціально прийшли попрощатися з ним, щоби поспілкуватися з ним у дружній атмосфері.

Той, кого люблять діти, повинен бути хорошою людиною. Жон Ї потайки продовжував додавати бали Чень Кеяо, який і так мав аномально високі бали.

–То ти будеш відвідувати заняття? – Чень Кеяо посміхнувся і подивився на Жон Ї.

–Тільки якщо ти навчатимеш приватно, один на один.

Жон Ї боявся показати свою хитру посмішку, тому мовчки опустив очі.

Вони пішли пліч-о-пліч до автопарковки. Коли вони вийшли з ліфта, Чень Кеяо потроху взяв руку Жон Ї в свою.

–Ще не пізно, правда?– він не дивився на Жон Ї, коли говорив: – У нас ще є час, щоб посидіти і поговорити, чи не так?

Жон Ї кивнув.

–Але ти, мабуть, дуже втомився після того, як стільки днів працював допізна, – сказав Чень Кеяо.

–...Не після того, як я тебе побачив.

Вперше Жон Ї говорив милі слова. Він дуже нервував і швидко глянув на Чень Кеяо після цих слів.

Він не очікував, що Чень Кеяо також дивиться на нього.

Коли вони зустрілися очима, Жон Ї спочатку запанікував, а потім не зміг стриматися і розсміявся.

–Як добре бути закоханим.

Вся тривога і похмурість зникли так легко. Він не був втомлений. Більше того, він почувався краще. Здавалося, що весь світ став спокійнішим.

Він все ще був занурений у щастя кохання, коли раптом Чень Кеяо зупинився.

Жон Ї озирнувся: –Містере Чень?

Чень Кеяо миттєво розсміявся.

–...Містере Чень? – він розсміявся і похитав головою: –Хіба це правильно – називати мене так зараз?

Жон Ї нічого не відповів.

Спочатку він ретельно обмірковував, як краще звернутися до нього. Пізніше він був надто неуважним, щоб думати.

Другий поцілунок у його житті викликав у нього таке ж запаморочення, як і перший.

Не маючи досвіду, інстинкт підказував Жон Ї, як задовольнити коханого альфу.

Аж поки в повітрі знову не з'явився слабкий аромат феромону. Аромат спокусив його і водночас несподівано розбудив.

–Вибач,– Чень Кеяо відпустив його і відступив назад, а потім важко похитав головою. – Я...

Жон Ї знав, що він не хотів цього робити.

Якби він хотів це зробити, Жон Ї вже був би непритомний. Але зараз це все ще було небезпечно.

Зрештою, стоянка була громадською. Якби концентрація феромону в повітрі була трохи вищою, могла б спрацювати сигналізація. Якби зразки були зібрані, у його альфи були б неприємності.

Жон Ї облизав губи: –...Давай спочатку сядемо в машину.

***

Чень Кеяо завагався, відчинивши дверцята.

–Я боюся, що тобі буде незручно залишатися зі мною в закритому просторі, – сказав він.

Жон Ї похитав головою: – Я в порядку...

Його серце все ще було зосереджено на тому приємному досвіді. Трохи втративши контроль над собою, він тремтів і нестримно прагнув більшого. Він хотів знову відчути температуру губ і язика Чень Кеяо.

Жон Ї подивився на Чень Кеяо, який стояв поруч з водійським сидінням. Його обличчя, його губи. Жон Ї повільно відійшов убік, з прискореним биттям серця.

Він підійшов до заднього сидіння і відкрив дверцята.

Роблячи це, він весь час дивився на Чень Кеяо.

Звичайно, Чень Кеяо також дивився на нього.

І Чень Кеяо зрозумів.

У замкненому просторі навіть невелика кількість феромону альфи впливала на омегу.

Жон Ї прискорено дихав, бо йому стало жарко. Він мав намір щось зробити, але все ще трохи панікував.

Атмосфера ставала неконтрольованою, оскільки аромат у повітрі ставав все більш концентрованим.

Йому просто хотілося більше цілуватися. Розслабитися і зблизитися зі своїм альфою було досить п’янко і неповторно.

Але вони були на людях. Якщо вони хотіли піти далі, Жон Ї все ще сподівався опинитися в кращому і безпечнішому місці.

На щастя, Чень Кеяо думав про те ж саме.

–Чому ти такий милий? – він трохи відхилився назад, а потім притулився головою до голови Жон Ї: – Я божеволію.

Жон Ї намагався вирівняти дихання, нерозумно дивлячись на Чень Кеяо.

Виявилося, що він також випускав феромон спонтанно. Не дивно, що Чень Кеяо поводився неналежним чином.

–Ти так солодко пахнеш. Це ненауково, – продовжував Чень Кеяо.

Було настільки природно, що альфа і омега приваблені феромонами один одного. Ненауково?

Але кому не подобаються солодкі слова від коханого?

–Ти ж не вважав це огидним, чи не так?– запитав Чень Кеяо.

Жон Ї похитав головою.

Огидним? Це було приємно, досить комфортно і радісно.

Чень Кеяо засміявся: –Чи означає це, що ми приречені бути разом?

Жон Ї в цей момент хотів поцілувати його ще раз.

Але він боявся, що все дійсно вийде з-під контролю.

Роки самотнього життя зробили його непідготовленим. Він не прийняв інгібітор для омеги.

На щастя, його альфа знав, як придушити це в зародку. Чень Кеяо знову поцілував його в чоло і нарешті вони відсторонились. Потім він нахилився вперед, щоб дотягтися до бардачка і дістав звідти маленький флакончик із спреєм.

Кілька разів струснувши, він бризнув собі на шию, а потім передав його Жон Ї.

–Будь ласка, використай його. Я дійсно виходжу з-під контролю.

Жон Ї взяв пляшечку і подивився на слова, написані на пляшечці.

–Це унісекс?– запитав він.

–Що?– Чень Кеяо спантеличено подивився на нього.