Розділ 124

 

    Трохи поївши Лін Хуа Ань раптом подумав про жінку-привида. Він торкнувся своїх кишень і згадав, що на ньому був лікарняний халат. Він подивився на Цзян Чен Яня і запитав:

«Чен Янь, куди я поклав свій дзвінок?»

Цзян Чен Ян відкрив ящик тумбочки, вийняв дзвінок, передав його Лін Хуа Аню та сказав:

«Тримай.»

Лін Хуа Ань потряс дзвіночок, мовчки прочитав заклинання та випустив жіночу примару.

 

Жінка-привида була трохи у паніці, але вона швидко оговталася і невдоволено сказала:

 

«Ви так довго тримали мене в пастці дзвону, як іде розслідування моєї справи?»

 

    Лін Хуа Ань пояснив:

 

«Вибачте, я отримав поранення тиждень тому і тільки сьогодні прокинувся. Я збирався розпитати мого друга про хід справи, тому й хотів, щоб ви також послухали.»

 

    «О Я бачу.»

 

Жінка-привид повільно продовжила:

 

«Як ви зараз? Все гаразд?»

 

«Майже, дякую за турботу.»

 

Лін Хуа Ань подивився в бік Цзян Чен Яня і запитав:

 

«Капітане Цзян, як іде розслідування її справи?»

 

    Цзян Чен Ян, природно, знав, про кого говорить Лін Хуа Ань, і відповів:

 

«Справа все ще розслідується.»

 

    «Її впізнали? Капітане Цзян, будь ласка, розкажи нам більше деталей»

 

    «Її звуть Лін Фанлу, їй 32 роки, вона народилася 2 лютого 2989 року, вона розлучена, має доньку на ім’я Лін Мяо Мяо, яка зараз живе з нею. Маленька дівчинка на фотографії, яку вона згадала того дня, — це її дочка.»

 

Цзян Чен Ян вагався але додав:

 

«Встановлено, що її дочка зникла, і що дівчинка зникла перед смертю Лін Фанлу.»

 

«Зникла» — майже в унісон сказали Лін Хуа Ань і Лінь Фанлу.

 

    Цзян Чен Ян кивнув і сказав:

 

«Вірно. Ми знайшли фотографію на її тілі та шукали її вдома. Ні її колишній чоловік, ні її родина не знали про місцеперебування Лін Мяо Мяо. Причина, чому Лін Фанлу носила із собою фотографію доньки, можливо, полягала в тому, що вона шукала її.

 

    Лін Хуа Ань подивився на Лін Фанлу, вираз обличчя якої постійно змінювався, і запитав:

 

«Ти щось пригадуєш?»

 

    Вираз обличчя Лін Фанлу невпевнено змінився, і вона сказала:

 

«Кілька сцен зі мною та Мяо Мяо. Моя Мяо Мяо…. Ви знайшли її?

 

    Лін Хуа Ань повторив слова Лін Фанлу і перепитав:

 

«Капітане Цзян, чи знайшлись якісь докази зникнення Мяо Мяо?»

 

    «Згідно з останніми виписками по її карті, ми з’ясували, що вона робила покупки в торговому центрі Хуачен. Потім ми отримали відео з камер спостереження торгового центру Хуачен і виявили, що о 14:15 13 числа Лін Фанлу та Лін Мяо Мяо разом пішли в туалет. Приблизно через 10 хвилин Лін Фанлу в паніці вийшла з туалету. Судячи з її обличчя в цей час, Лін Мяо Мяо на той час зникла. Дивно те, що ми неодноразово перевіряли камери спостереження, але так і не побачили, щоб Лін Мяо Мяо виходила з туалету.»

 

    Людина не може зникнути в повітрі. Лін Хуа Ань трохи подумав і сказав:

 

«П’ятирічна дитина маленька, її можна оглушити та перенести у валізі. Капітане Цзян, ви перевірили людей, які несли багаж, коли ті входили і виходили з туалету?»

 

    «Так, перевірили. Ми почали перевіряти всіх, від часу, коли мати з дочкою заходили в туалет, і поки торговий центр не закрився, ми не виявили, щоб хтось заходив або виходив з туалету з валізою.»

 

Цзян Чен Ян нахмурився і продовжив:

 

«Район навколо торгового центру Хуачен є найпроцвітаючим комерційним центромміста. Щоденний потік людей там дуже великий. Я не можу зрозуміти, чому вбивця почав звідти.»

 

Лін Хуа Ань задумався:

 

«Більше того, капітане Цзян, не забувай, що Лін Фанлу померла у моїй крамниці, уночі, навпроти поліцейської дільниці. Цей убивця був або безстрашним, або справді дуже поспішав. Де б вона не була, Лін Фанлу мала бути вбитою.»

 

    «Ми дослідили особу Лін Фанлу. Вона закінчила факультет журналістики Університету Хуачен і далі вивчала телемовлення та хостинг. На момент смерті вона була телеведучою та ведучою каналу новин Хуачен TV, і вона також дуже відома в Хуачені. Її чоловік Лі Мін Хуей, заступник директора телеканалу, між ними десять років різниці. Коли вони оголосили про свої стосунки, вони на деякий час викликали сенсацію. Незабаром вони одружилися, а через три роки у них народилася Лін Мяо Мяо, справжнє ім'я якої було Лі Мяо Мяо. У перший день народження Лін Мяо Мяо Лін Фанлу оголосила на VB, що розлучилася з Лі Мін Хуеєм і змінила ім’я Лі Мяо Мяо на Лін Мяо Мяо.»

 

    «Маючи таку впевненість, щоб безпосередньо змінити прізвище своєї дочки, показує, що Лін Фанлу мала абсолютний контроль над цією бурею розлученя. Але Лі Мін Хуей займає вищу посаду, ніж Лін Фанлу на роботі. Чи були у нього якісь секрети, які потрапили до рук Лін Фанлу?»

 

Лін Хуа Ань чітко зрозумів ключові моменти слів Цзян Чен Яня.

 

    «Це дійсно так. Незважаючи на відсутність доказів, онлайн-репортери розважальних служб повідомили, що Лі Мін Хуей і відома модель були сфотографовані під час входу та виходу з готелю. Зважаючи на результат розлучення, неважко здогадатися, що Лі Мін Хуей справді підозрюють у зраді.»

 

    «Результат?»

 

«Що ж, права опіки над її донькою та нерухомість на її ім’я належать Лін Фанлу. Можна сказати, що Лі Мін Хуей покинув будинок.»

 

    «А як щодо роботи? Якою була реакція Хуачен TV?»

 

    «На той час скандал із розлученням був досить гучним, але переконливих доказів не було, і пізніше його скасували. Телестанція Хуачен так і не прокоментувала цю ситуацію, а Лі Мін Хуей все ще був заступником директора станції. Однак через рік його не включили до президентських виборів.»

 

    «Не кажучи вже про втрату як людей, так і грошей, а також можливість просування по службі, Лі Мін Хуей з тріском провалився в цьому інциденті розлучення. Він, мабуть, неймовірно розлючений на Лін Фанлу.»

 

    «Ми перевірили пересування Лі Мін Хуея в день вбивства Лін Фанлу, у нього є алібі, яке може виключити його з кола підозрюваних у вчиненні злочину. Ймовірно, зникнення Лін Мяо Мяо не було пов’язане з ним. Ні він, ні його сім’я не були в торговому центрі Хуачен того дня.»

 

    Лін Хуа Ань кивнув і сказав:

 

«Капітане Цзян, я думаю, що зникнення Лін Мяо Мяо пов’язане з убивством Лін Фанлу. Якщо ти хочеш дізнатися правду про вбивство Лін Фанлу, потрібно з’ясувати причину зникнення Лін Мяо Мяо — це ключ.»

 

    «Я знаю.»

 

Але Цзян Ченянь зітхнув і продовжив:

 

«Лін Мяо Мяо пропала безвісти більше 10 днів, і ймовірність вижити значно зменшилася.»

 

    «Це неможливо, Мяо Мяо не може померти! Швидше знайди її, швидко знайди її!»

 

Лін Фанлу емоційно підпливла до Цзян Чен Яня та голосно закричала.

 

    Побачивши обурення навколо Лін Фанлу, Лін Хуа Ань подзвонив у дзвінок і забрав Лін Фанлу назад.

 

    Лін Фанлу продовжувала бити об бар’єри та кричати:

 

«Випустіть мене, випустіть мене, я хочу знайти Мяо Мяо, я хочу знайти Мяо Мяо!»

 

    Лін Хуа Ань нагадав:

 

«Ви навіть не можете згадати, хто ви! Як ви збираєтеся її знайти?!»

 

Лін Фанлу була здивована, і дві смуги крові потекли по її щоках. Вона заплакала і сказала:

 

«Мяо Мяо, моя Мяо Мяо, мамі так шкода, мама не змогла тебе знайти.»

 

    Лін Хуа Ань зітхнув, подивився на Цзян Чен Яня додавши:

 

«Не дивно, що розум п'ятирічної дитини неповний і її легко обдурити. Але судячи з ситуації на місці події, якщо ти хочеш, щоб вона взагалі не чинила опір, то треба використовувати знеболюючі засоби. Поки використано достатню кількість ліків, дитина може довго спати, а якщо дитина достатньо схована, у вбивці буде достатньо часу для руху, не тільки в той же день. Вбивця, який відповідав цій умові, напевно, не вчинив злочин випадково. Він мав дослідити всі місця де часто буває Лін Фанлу.»

 

Лін Хуа Ань трохи замовк і сказав:

 

«…Хто може носити великі предмети до туалету, не викликаючи підозр…?».

 

«Прибиральники!»

 

Крикнули Цзян Чен Ян і Лін Хуа Ань майже в унісон.

 

    «Прибиральниця більш імовірна. Вона може спершу приспати Лін Мяо Мяо, потім посадити її в одну з кабінок і, нарешті, замкнути двері, повісивши на них табличку про чищення або ремонт, щоб це було легко приховати і не викликати підозр.

 

    Цзян Чен Ян продовжив думку:

 

«Але якщо дитина загубиться, Лін Фанлу обов’язково її шукатиме. Вона не повинна ігнорувати це місце лише тому, що на дверях є табличка».

 

    «Лін Фанлу не ігнорувала цей момент, але якщо вона сама не могла відкрити двері, то на її думку, і дитина не змогла б їх відкрити. Крім того, вона, мабуть, кричала, але не почула відповіді Лін Мяо Мяо. У цьому випадку нормальні люди відмовилися б від цієї кабінки та шукали б в іншому місці торгового центру.»

 

    «Наскільки нам відомо, після того, як Лін Мяо Мяо загубилася, Лін Фанлу пішла подивитися відео з камер спостереження. Тоді вона повинна була вже знати, що Лін Мяо Мяо не виходила з туалету, відколи увійшла. Тож Лін Фанлу обов’язково шукатиме її знову, і точно перевірить абсолютно всі місця.»

 

    «Капітане Цзян, відео з камери спостереження, яке ви запросили, належить тій камері, яка не встановлена біля дверей туалету. Це правда?»

 

    Цзян Чен Ян похитав головою і сказав:

 

«Ні, камера може зафіксувати лише вихід із коридору, що веде до туалету.»

 

    «Отже, якщо після зникнення, коли Лін Фанлу виходила з туалету, прибиральниця заблокувала клієнтам вхід, то могла легко перенести Лін Мяо Мяо до чоловічої вбиральні або змінити її зовнішність і, нарешті, повернути все до нормального стану, тоді Лін Фанлу, яка повернулася щоб ще раз все перевірити, точно нічого не змогла б знайти.

 

«Як вбивця визначив, до якого туалету піде Лін Фанлу?»

 

    «Поки вона стежить за Лін Фанлу, не має значення, до якого туалету вона йде.»

 

    «Що, якби в туалеті, куди вони ходили, вже був закріплений персонал? Адже у кожного своя зона відповідальності.»

 

    «Передумова полягає в тому, що вона прибиральниця в торговому центрі Хуачен, і якщо вона свідомо будує добрі стосунки з іншими, їй потрібно лише знайти причину, щоб підмінити прибиральників, які там чергують.»

 

    «Тоді…»

 

    Цзян Чен Ян хотів запитати ще раз, але його перервав Лін Хуа Ань, який безпорадно сказав:

 

«Капітане Цзян, це лише припущення. Ти повинен сам дослідити, чи дійсно такий метод був використаний, чи злочинець здійснив викрадення іншим способом».

 

    Цзян Чен Ян безтурботно торкнувся свого носа:

 

«Ну, я тоді негайно піду на роботу.»

 

    В очах Лін Хуа Ана спалахнула посмішка, і він відповів:

 

«Капітане Цзян, котра зараз година?»

 

    «Восьма година, а що не так?»

 

    «Чому ти не спав у ліжку минулої ночі?»

 

Цзян Чен Ян виглядав приголомшеним, явно не пристосовуючись до швидкості, з якою Лін Хуа Ань змінив тему, і сказав:

 

«У справі немає прогресу, і ти знову потрапив у лікарню. Я не можу більше цього витримувати.»

 

    Хоча Цзян Чен Ян не закінчив своє речення, Лін Хуа Ань зрозумів, що він мав на увазі, простягнув руку і ніжно подивився в той бік, де знаходився Цзян Чен Ян. Коли Цзян Чен Ян побачив це, у нього заболів ніс, він підійшов і обійняв Лін Хуа Аня, відчуття єдності справді зачарувало його, але він дуже боявся його втратити.

 

    Відчувши силу Цзян Чен Яня, Лін Хуа Ан заспокоїв його і сказав:

 

«Капітане Цзян, я тут, не бійся.»

 

    Від цих кількох слів у Цзян Чен Яня знову почервоніли очі. Він опустив голову на плече Лін Хуа Аня і прошепотів:

 

«Хуа Ань, я справді не можу тебе втратити. У майбутньому все має бути добре, гаразд?»

 

    «Добре. Я обіцяю тобі, що я постарію з тобою, і навіть якщо я піду, я не залишу тебе на самоті.»

 

    Лін Хуа Ань глибоко розумів, що смерть не страшна, страшно втратити кохану людину і жити самотньо в цьому світі.