Розділ 113.

 

    Лян Мо справді когось убив?

 

    Замість відповіді Цзян Чен Ян запитав: "Лю Мейцзюань, що тобі сказав Лян Мо?".

 

    Лю Мейцзюань відкинула назад волосся, трохи помовчала і відповіла: Офіцере Цзян, як ви думаєте, чому небеса такі несправедливі, чому я захворіла на цю хворобу?

 

    Цзян Чен Ян не відповів, але побачив, що Лін Хуа Ань посміхнувся, і сказав: Пані Лю, у кожного в цьому світі є свої страждання, просто інші люди не можуть їх відчути. Але так само у кожного є своя солодкість, яку ніхто інший не може оцінити. Так само, як і моя сліпота, я не бачу барвистості світу, і навіть не бачу погляду мого коханого, в цьому моя гіркота. Але я маю любов і щасливо проживаю кожен день, і це моя солодкість. Хоча пані Лю захворіла, є ще так багато людей, які люблять тебе, як твій батько, він супроводжує тебе кожен день і кожну ніч, як Чжан Вей, він докладає всіх зусиль, щоб ти була в безпеці, як Лян Мо, він мовчки охороняє тебе, це те, чому багато хто може позаздрити.

 

Лю Мейцзюань подивилася на Лін Хуа Аня, потім опустила очі і сказала: Це я їх потягнула вниз, якби у мене не було цієї хвороби, татові не довелося б щодня доглядати за мною, у мого двоюрідного брата була б своя сім'я, а Лян Мо...

 

    Лін Хуа Ань прямо запитав: Пані Лю, ви з Лян Мо - коханці, так?

 

    Так. Лю Мейцзюань цього разу не стала ухилятися і відверто відповіла: Через мого кузена ми з Лян Мо познайомилися, і після цього ми весь час спілкувалися, а незабаром після цього він зізнався мені в коханні, і спочатку я не прийняла його, адже у мене була така хвороба, і я не знала, скільки мені залишилося жити, тільки він продовжував наполягати, а я занадто сильно потребувала любові, щоб зігрітися, так що я прийняла його. Але ми майже не бачимося, я не хочу, щоб він бачив мене такою.

 

    Лін Хуа Ань запитав: про що ви говорили тієї ночі?

 

Тієї ночі він сказав, що вбив когось і його розшукує поліція, сказав, що йде, і попросив мене не чекати на нього. Лю Мейцзюань подивилася на Цзян Чен Яна і запитала: "Офіцере Цзян, Лян Мо справді когось убив? Кого він убив?

 

    Цзян Чен Ян спокійно відповів: "Чому б вам не запитати його безпосередньо?

 

    Я запитувала, але він відмовився відповісти. Офіцере Цзян, кого насправді вбив Лян Мо?

 

    Цзян Чен Ян відповів дуже дружелюбно: власницю нирки, пересадженої у ваше тіло, Мяо Шаньшань.

 

Лю Мейцзюань завмерла, а потім сказала зі складним обличчям: значить, він убив когось заради мене, невже це правда, що я втягнула його в неприємності?

 

Від перекладача: Яка гра! Оскара в студію!

 

Дивлячись на сльозливий і болісний вигляд Лю Мейцзюань, кожен, хто не знає внутрішньої історії, відчує жалість у своєму серці і

Таким чином, підозри в їхніх серцях будуть розвіяні.

 

    Серце Цзян Чен Яна відчуло раптом якесь роздратування, не бажаючи супроводжувати її акторську гру, прямо вийняв свій мобільний телефон, відтворив відео з камер спостереження лікарні та запитав: в ніч перед смертю Ма Сяоханя, чому ви увійшли в його лікарняну палату, а також залишилися на так довго? Чому мати Ма Сяоханя нічого не помітила?

 

    На обличчі Лю Мейцзюань з'явився панічний вираз, і вона сказала: "Це я? Неможливо, це не я, як я там опинилась, чому я зовсім не схожа на себе?

 

Відео з камер спостереження чітко зафіксувало, що це ви. Лю Мейцзюань, я раджу вам бути чесною і співпрацювати з нашим слідством, щоб зменшити свою провину.

 

    Це не я, це дійсно не я. Лю Мейцзюань зі сльозами на очах відчайдушно хитала головою.

 

    У цей час двері відчинилися, Лю Тяньцзюнь увійшов, недбало поклав речі, які тримав у руці, на ліжко і стурбовано запитав: Мейцзюань, що з тобою? Тобі десь незручно?

 

    Лю Мейцзюань подивилася на Лю Тяньцзюня і заплакала: Тату, це не я, це справді не я, я не була там, я справді не була там.

 

Що за чоловік? Що сталося? Мейцзюань, не бійся, тато тут. Лю Тяньцзюнь заспокійливо поплескав Лю Мейцзюань по спині, а коли вона заспокоїлася, повернувся до Цзян Чен Яна і сказав: "Офіцере Цзян, що відбувається? Мейцзюань щойно прооперували, і вона ще дуже слабка. Чи не можемо ми почекати, поки їй стане краще?

 

    Ми не можемо так довго чекати у справі про вбивство.

 

    А вона тут при чому? Хіба ви не замкнули Вея? Тепер ви прийшли по Мейцзюань. Що наша сім'я вам зробила? Чому ви не даєте нам спокою? Лю Тяньцзюнь виглядав трохи схвильованим.

 

    Цзян Чен Ян прокрутив відео і сказав: "Судово-медичний розтин довів, що нирку Ма Сяоханя було видалено перед його смертю, а Лю Мейцзюань увійшла в кімнату Ма Сяоханя в ніч перед його смертю і залишилася там на годину, тож у нас є підстави підозрювати її.

 

Лю Тяньцзюнь трохи помовчав, пояснив: ні, не так, у Мейцзюань лунатизм, вона зайшла точно непритомна, таке вже було кілька разів, а потім я знайшов її в іншій кімнаті, якщо ви мені не вірите, можете піти відрегулювати спостереження. Справді, вона мусила бути непритомною. Вона не могла цього зробити.

 

    Лунатизм? насупив брови Цзян Чен Ян.

 

    Так, Мейцзюань ходить уві сні з дитинства, багато людей можуть це підтвердити, і вдома є її діагноз.

 

    Якщо це був дійсно лунатизм, мати Ма Сяоханя, Цяо Хуей, яка охороняла палату цього не помітила, більше того,залишається відкритим питання, чому Цяо Хуей була непритомна, коли вона так довго була в палаті?

 

Це, мабуть, тому, що вона дуже втомилася і більше спала. Офіцере Цзян, Мейцзюань хороша дитина, вона не могла зробити щось подібне.

 

    Цзян Чен Ян витягнув зі свого блокнота дві фотографії і поклав їх перед Лю Мейцзюань, сказавши: "Це фото тіл Ма Сяохань і Гао Лінь. Лю Мейюань, ти старшокурсниця медичного коледжу, ти повинна бути в змозі сказати, яка різниця між швами від ножових порізів на цих двох тілах? Очевидно, що це різна техніка накладання швів між ними. Якщо порівняти шви, які ви накладали раніше, має бути зрозуміло, чи це ваша рука, чи ні, вам краще співпрацювати і говорити правду, щоб ви могли боротися за пом'якшення покарання.

 

Я не знаю, я справді не знаю. Лю Мейцзюань потупилася і сказала: "Я нічого не знаю про те, що було у кімнаті Ма Сяоханя, я справді не знаю, що я зробила". Мені шкода, мені справді шкода!

 

    Лю Тяньцзюнь охоче захищав Лю Мейцзюань: Мейцзюань дійсно ходить уві сні, навіть якщо вона щось і зробила, то ненавмисно, вона взагалі не була впевнена, що вона зробила. Офіцере Цзян, якщо вам потрібно дати пояснення  батькам Ма Сяоханя, просто заарештуйте мене і припиніть націлюватися на дітей.

 

Від перекладача: ага…під час лунатизму прооперувала дитину і вкрала її орган…чудова відмазка…мдє…мене вже нудить від цієї частини

 

Лі Тонг насупився і сказав: "Лю Тяньцзюнь, що ти маєш на увазі? Ми розслідуємо справу, ми не будемо помилково звинувачувати хороших хлопців, і ми не дозволимо поганим хлопцям зіскочити з гачка. Чжан Вей і Лю Мейцзюань обидва причетні до цієї справи, ми робимо це при виконанні службових обов'язків, не жартуйте!

 

    Лю Мейцзюань заплакала: "Тату, пробач, це я винна, я не повинна була залишатися в живих, якби я померла, то не втягнула б ні кузена, ні тебе".

 

    Дурне дитя, що за нісенітниця, ми можемо стати батьком і дочкою, у нас є кілька життів, щоб виправити долю, тато не допустить, щоб з тобою стався нещасний випадок. Лю Тяньцзюнь витер сльози на обличчі Лю Мейцзюань.

 

Прислухаючись до голосів батька і дочки, Лін Хуа Ань злегка нахмурився і спокійно сказав: "Цього року Ма Сяоханю виповнилося лише сім років, семирічній дитині, яку спочатку прооперували живцем, видаливши внутрішні органи, а потім отруїли. Пане Лю, що він зробив не так, щоб з ним так поводилися? Він і його батьки просто не були призначені для цього і не заслуговували на таке поводження?

 

    Лю Тяньцзюнь був приголомшений його словами і, задихаючись, дивився на Лін Хуа Аня, не знаючи, що відповісти.

 

    Лін Хуа Ань намацав диктофон на столі, натиснув кнопку закриття і сказав: "Пане Лю, я не знаю, чи вірите ви в карму. Я завжди вважав, що все в цьому світі - це цикл причин і наслідків, що добрі справи дають добрі результати, злі справи - злі результати. Навіть якщо вам вдасться прожити все своє життя, тому що ви посіяли зло в цьому житті, ви неодмінно потрапите в пекло після смерті, щоб розплатитися за ті злі наслідки, які ви посіяли."

 

Лю Тяньцзюнь ошелешено дивився на Лін Хуа Аня, зовсім не очікуючи від нього таких слів.

 

    Пан Лю, мабуть, дуже добре ставився до Чжан Вея, настільки, що Чжан Вей хотів зберегти вас за будь-яку ціну, хоча він і не погоджувався з тим, що він зробив, він повинен був сказати, що він був щирий і вірний вам. Шкода тільки, що його щирі і непідробні наміри виявилися недоречними, адже та людина, заради захисту якої він ризикував життям, стала його пригнічувачем життя і збирачем боргів. Лін Хуа Ань подивився на Цзян Чен Яна і сказав: "Капітан Цзян, ходімо".

 

    Цзян Чен Ян був приголомшений, а потім відповів: "Добре.

 

    Зачекайте хвилинку! Лю Тяньцзюнь зупинив їх і запитав: "Що ви, хлопці, маєте на увазі? Хто тут пригнічувач життя і збирач боргів? Що сталося з А Вей?

 

Цзян Чен Ян тільки хотів заговорити, але Лін Хуа Ань ущипнув його за долоню. Він повернувся до Лю Тяньцзюня і сказав: "Пане Лю, Чжан Вей мертвий, хоча він планував взяти провину на себе, і навіть зайшов так далеко, що вбив невинну Гао Лінь, він так і не отримав душевного спокою вбивці. Вбивця вбив його і розбив голову скляною попільничкою, що стояла на журнальному столику, удар за ударом, а на дивані і килимі скрізь була кров. Зрештою, вбивця також вмонтував його тіло в стіну, щоб він повністю зник з цього світу, щоб вбивця міг спочивати з миром, а Чжан Вей став його цапом-відбувайлом.

 

    Неможливо, неможливо, неможливо!

 

    Лю Тяньцзюнь вимовив три неможливості, кожна з яких містила в собі різні емоції, і Лін Хуа Ань чітко це почув.

 

    Виходячи з розташування голосу, Лін Хуа Ань підійшов до Лю Тяньцзюня і прошепотів йому на вухо: "Пане Лю, чи знаєте ви, чому я розумію це так чітко?

 

Почувши, як змінилося дихання Лю Тяньцзюня, Лін Хуа Ань зрозумів, що той прийняв його слова в своє серце, і продовжив: "Через те, що я зустрів Чжан Вея після смерті і на власні очі побачив його жалюгідний стан після смерті, і через те, що він убив людину, його затягли в пекло Підземні жителі, і він не має шансу на реінкарнацію, і буде мучитися в пеклі тисячу років, щоб спокутувати свої гріхи.

 

    Що ти таке, чорт забирай? Лю Тяньцзюнь подивився на Лін Хуа Аня з порожнім виразом обличчя.

 

    Я звичайна людина, звичайна людина, яка вірить у карму. Лін Хуа Ань повернувся до Цзян Чен Яна і сказав: "Капітане Цзян, ходімо". Цзян Чен Ян кивнув і допоміг Лін Хуа Аню вийти з палати, Лі Тонг подивився на Лю Тяньцзюня, чий колір обличчя продовжував змінюватися, і пішов за ними.

 

    Капітане, ми так просто підемо?

 

Від перекладача: У всій цій ситуації…хто з вас поліція? Хуа Ань робить всю роботу…і трохи лякає, але мені подобається, продовжуйте)

 

Принеси записи з камер спостереження. Продовжуй навідуватися.

Слідкуйте за ходіннями уві сні Лю Мейцзюань.

 

    З якого дня мені почати?

Це не так вже й погано, якщо почати з того дня, коли вона потрапила в лікарню.

 

Лін Хуа Ань посміхнувся і сказав: "Ні, просто почніть з 8-го березня до 18-го, коли з Ма Сяоханем стався нещасний випадок".

 

    Лі Тонг розгублено запитав: чому?

 

    Лін Хуа Ань зітхнув і сказав:

На місці Лю Мейцзюань я б добре використав цю проблему з лунатизмом до того, як зробив це, щоб поліція дізналася про це якнайшвидше.

 

Якщо у неї справді є лунатизм, то навіть якщо вона потрапить у палату Ма Сяоханя, її можна буде звинуватити у лунатизмі, як це зробив  Лю Тяньцзюнь.

 

    Капітан Цзян має рацію.