Я можу придбати лотерейний квиток

Дзяо Сю, альфа з феромонами рівня А, який належав до соціальних тварин типу президент, успадкував свою компанію. Відтоді він старанно і наполегливо працював, тож у свої двадцять вісім все ще залишався незайманим.

 

Дзяо Сю думав, що якщо він продовжуватиме в тому ж дусі, то залишиться незайманим до кінця свого життя. Ця біда супроводжувала його навіть на роботі, через що він не хотів працювати. Тож він вирішив після роботи піти до бару, знайти вродливу людину, з якою можна було б провести одну ніч та нарешті позбутися звання «незайманого», тим самим розв’язавши всі свої проблеми.

 

Перш ніж вирушити туди, він пошукав найближчі бари і виявив, що є лише один бар для альф під назвою «Центрифуга».

 

У цю епоху, коли було більше альф і менше омег, навіть не дивлячись на те, що зазвичай саме альфа міг пригнітити феромони омеги, все ще були дуже поширені бари для знайомства представників однієї статі. Трохи поміркувавши, Дзяо Сю дійшов висновку, що його, як альфу з феромонами рівня А, ніхто не зможе пригнітити, окрім як власник феромонів рівня S. Однак феромони S-рівня були неймовірно рідкісними, а в омег – ще рідкіснішими, що йому більше пощастило б, якби купив лотерейні білети, тож він вирішив піти до цього бару.

 

Дзяо Сю подивився на вивіску і рішуче зайшов усередину.

 

Усередині бару миготіло фіолетове світло, а на задньому фоні грала повільна європейська та американська музика. Пари на танцмайданчику були в одязі, який прикривав лише ключові частини тіла, а повітря було наповнене неоднозначними ароматами.

 

Дзяо Сю, одягнений у костюм, явно не вписувався в це неоднозначне оточення, тож люди в барі дивилися на нього дивними поглядами. Проте він не надто переймався. Він підійшов до барної стійки і замовив у бармена віскі.

 

Випиваючи, Дзяо Сю не забував про мету свого сьогоднішнього візиту. Він озирався довкола, аж поки його увагу не привернула одна людина.

 

Хоча світло в місці, де стояв чоловік, було тьмяним, воно не могло приховати його краси. У вільній чорній футболці та випраних джинсах він мав дуже молодий вигляд.

 

Чоловік, здавалося, помітив його погляд і усміхнувся йому. Дзяо Сю був настільки зачарований цією прекрасною усмішкою, що навіть не помітив, як чоловік підійшов до нього.

 

Побачивши, що він усе ще дивиться, чоловік розсміявся. Почувши його сміх, Дзяо Сю нарешті прокинувся. Його обличчя було злегка почервонілим і він виглядав трохи присоромленим.

 

— Чому цей прекрасний брат витріщився на мене? – солодким голосом промовив чоловік.

 

Очевидно, Дзяо Сю був сильно вражений красивим обличчям чоловіка. Він не бачив чортиків в його очах, тож відповів: 

 

— Привіт, витріщився…

 

Президент був дуже збентежений.

 

Коли чоловік побачив, що Дзяо Сю нахмурився, він не втримався від сміху і запитав милим голосом: 

 

— Цей брат вільний сьогодні ввечері?

 

Дзяо Сю, який роздумував над тим, як запросити цього красивого чоловіка на побачення, подумав, невже це так легко сказати? 

 

— Так…

 

Тож вони пішли до готелю. Красень узяв готельний халат і сказав, що піде вмиватися першим.

 

У процесі очікування Дзяо Сю поволі оговтався від свого невігластва. Він згадав, що не спитав імені цього чоловіка…

 

Красень вийшов у халаті. Дзяо Сю спостерігав за тим, як вода капала з його каштанового волосся і скочувалася в більш приховану частину під довгою білою шиєю. Він мовчки проковтнув слину і запитав: 

 

— Я Дзяо Сю. А тебе як звати?

 

— Я Ґу Цянь. Я побуду в цій кімнаті. Брату Дзяо потрібно спочатку прийняти ванну. 

 

Ґу Цянь сказав це так ніжно, наче розмовляв зі своїм першим коханням.

 

— Гаразд… – відповів Дзяо Сю, з яким мило розмовляли, узяв халат і пішов до ванної кімнати.

 

Дорогою до ванни Дзяо Сю поступово заспокоювався. Звідки йому настільки знайоме це ім'я? Він не міг пригадати. Умившись, Дзяо Сю також одягнув халат і вийшов із ванної кімнати.

 

Ґу Цянь сидів біля ліжка, розглядаючи лубрикант на тумбочці, а потім подивився на Дзяо Сю, коли почув, що той виходить.

 

Дзяо Сю було трохи важко дивитися на цього красеня. Він також присів на ліжко і збирався доторкнутися до нього. Проте, раптом у повітрі з'явився сильний феромон, який зробив його тіло млявим, через що його паралізувало.

 

Це феромон S-класу! Дзяо Сю одразу зрозумів, що справи кепські. Він подивився на Ґу Цяня і побачив його голодний вовчий погляд.

 

— Як неочікувано. Я S-класу.

 

Солодкий голос Ґу Цяня зник, а на зміну йому з’явився низький, хрипкий і м'який голос.

 

Думаю, я можу придбати лотерейний білет завтра. Безпорадно подумав Дзяо Сю.