Під силою Ґу 3 рангу очі Цін Шу стали нефритово-зеленими.
У цей момент його аура змінилася. З яскравої людини вона перетворилося на почуття глибокого безтурботного лісу.
— О? — Бай Нін Бін неусвідомлено продемонстрував легкий шок. Він невдоволено насупився:
— Здається, після довгого часу ти здобув нові цікаві навички.
Бурулька Ґу.
Він використав Ґу, і нізвідки з’явилися 5 гострих бурульок.
— Йди, — Льодяна рука Бай Нін Біна показала, і бурулька вилетіла.
*Пау, пау, пау...*
З долонь Цін Шу виросли дві лози. Лози витанцьовували в повітрі, як дві змії, легко відхиляючи бурульки.
Бурулька змінила напрямок, лише подряпавши плече Цін Шу, глибоко встромившись в землю, тверду гірську скелю та ліс, який стояв, як статуя.
Цін Шу легко прорвав атаку, через що атака Бай Нін Біна виявилася марною.
Бай Нін Бін холодно засміявся:
— Твої навички нападу стали кращими, але я хочу подивитися, скільки бурульок ти можеш заблокувати?
Сказавши це, очі Бай Нін Біна засяяли м’яким блакитним світлом.
10 бурульок одразу з’явилися, пливучи перед ним, а потім кинулися в бік Цін Шу.
Після цього було створено ще 10...
Так кілька разів він створював бурульки.
*Свист...*
Бурулька розривала повітря, видаючи звук, який шокував серця людей.
Цін Шу ухилився, маніпулюючи своєю зеленою лозою обома руками, танцюючи, як тінь.
Його техніка керування, після незліченних тренувань, досягла такого рівня, коли він міг керувати ними, як своїми пальцями, повністю синхронно.
Але бурульок було забагато. Цін Шу неминуче пропустив, і в його плече вдарила бурулька.
Бурулька впилася йому в праве плече, а з-за спини показалася верхівка.
Соснова голка Ґу.
Цін Шу вгамував біль, використовуючи своє довге волосся. З кінчиків яких вилітали численні шпильки нефритового кольору.
Голки поглинули Бай Нін Біна, але йому вдалося вчасно активувати Водяний шит Ґу, який також став сильнішим і набагато товшим, ніж раніше, будучи не слабшим за Ґу захисту 3 рангу.
Голки увійшли у водяний щит і сповільнилися до зупинки, а потім були очищені потоками води.
Але це також змусило Бай Нін Біна припинити атаку бурульками.
Побачивши таку можливість, Цін Шу проігнорував біль і силою витягнув бурульку зі свого плеча.
Кров не текла, бо, по-перше, через холодне повітря бурульки, а, по-друге, через те, що його тіло поступово дерев'яніло.
Бай Нін Бін тримав Водяний щит Ґу, його погляд привернув травма Ґу Юе Цін Шу.
З отвору на його розірваній сорочці він міг побачити травму Цін Шу, відкриваючи кільця стовбура дерева, і було видно, як його тіло відновлюється з помітною швидкістю, а на щойно вирослих м’язах утворилися кільцеві лінії дерева.
Водночас обидва його вуха стали довшими, а волосся стало нефритово-зеленим, і в ньому, всередині, росло зелене листя. Обидві його руки від тілесного кольору звичайної людини стали темнішими й стриманішими. Його шкіра стала твердішою і перетворилася на коричневу кору дерева.
Це був перший раз, коли він використав Дерев'яний амулет Ґу, не замислюючись про наслідки!
Дерев'яний амулет Ґу змушував його перетворитися на духа дерева, і водночас Ґу Юе Цін Шу міг відчути насичену природну сутність у повітрі.
Цю сутність не могли відчути звичайні Ґу Майстри. Тільки особливі форми життя, такі як духи дерев, могли відчувати, поглинати та використовувати її.
Ґу Юе Цін Шу відчував, що він просочується рідкою, густою сутністю природи, яка огортала його, даючи йому сильне відчуття задоволення.
На його тілі Місячний вихор Ґу не змінився, але Зелена лоза Ґу, Соснова голка Ґу і Листок життєвої сили Ґу демонстрували ознаки росту. Завдяки ідентичності Цін Шу як духа дерева, коли він використовує цих Ґу шляху дерева, їхня сила посилюється!
Ґу Юе Цін Шу глибоко вдихнув, він ніколи раніше не почувався таким сильним! Багата природна сутність дала йому майже нескінченне джерело первісної сутності для використання. Це була сила Дерев'яного амулета Ґу.
Але в його серці також зародилося глибоке почуття страху.
Він знав, що якщо він буде жадібним над цим сильним і комфортним почуттям і використовуватиме Дерев'яний амулет Ґу без обмежень, то зрештою перетвориться на мертвого дерева.
Будь-яка річ мала свою ціну.
Ґу Юе Цін Шу незабаром придушив цей страх. Він витріщився на Бай Нін Біна і сказав два слова:
— Нумо битись.
Так почалася напружена боротьба.
Зелена лоза проти льодяного леза, бурульки проти соснових голок!
Один мав статуру Льодяної Душі Темної Півночі із божевільною швидкістю відновлення первісної сутності, а іншим був дерев'яним духом чарівного дерева, який використовував усю природну сутність як свою власну.
Ця битва далеко перевершила рівень звичайних Ґу Майстрів 3 рангу.
Фан Чжень стояв на схилі й приголомшено дивився. Він ніколи не бачив такої напруженої боротьби!
Зазвичай кажучи, Ґу Майстри мають обмежену первісну сутність, і вони завжди повинні зберігати 10% її як резерв. Користуючися нею обережно, як з тонким льодом.
Але тепер, будь то Цін Шу або Бай Нін Бін, обидва використовували її без обмежень, наче мали необмежений запас первісної сутності.
Весь шлях був зруйнований їхньою битвою. Величезні дерева падали та були зруйновані, гірські скелі розтрощені вщент.
Після довгого часу.
Синя пташка льодяної труни Ґу!
Бай Нін Бін скористався нагодою і відкрив рота, і зсередини вилетів льодяно-блакитний птах.
Птах, що летить, стрекотав, його тіло було схоже на голуба, але під впливом статури Льодяної Душі Темної Півночі він поступово перетворювався на розмір орла під час польоту, і, покружлявши деякий час, полетів до Ґу Юе Цін Шу.
Ґу Юе Цін Шу не зміг вчасно ухилитися, тож зіткнувся з цим в лоб.
*Бам*
Пізніше пролунав звук вибуху, Ґу Юе Цін Шу замерз у кристалі льоду розміром із кімнату.
— Все скінчено... — Бай Нін Бін зітхнув, оскільки він не отримав повного задоволення.
Він побачив нерухомого Ґу Юе Цін Шу в кристалі льоду і пробурмотів:
— Дякую, що подарував мені такий цікавий досвід, ця битва - найзахопливіша з усіх, які я мав. Цін Шу, твоя смерть має значення, я чітко пам’ятатиму про це.
— Пане Цін Шу! — на схилі Фан Чжень голосно закричав.
— Чого ти кричиш, проста мураха, наступним будеш ти, — Бай Нін Бін пирхнув, прямуючи до Фан Чженя.
У цей момент до його вух долинув звук кристала льоду, що розбивається.
— Як таке може бути? — він обернувся й побачив, що в кристалі льоду Цін Шу зазнав величезної трансформації.
Його тіло стало більшим, а його костюм Ґу Майстра 2 рангу був майже розірваний.
Його волосся перетворилося на зелені лози, а на ньому нескінченно росло листя завбільшки з долоню, перетворюючись на густу зелень.
Його пальці перетворилися на міцну деревину, кінцівки перетворилися на товсті гілки дерев, лише руки та ноги мали грубу форму.
Зі звуком, кристал льоду повністю розколовся.
Ґу Юе Цін Шу встав. Він уже зовсім змінився на вигляд, первісне тонке й гарне людське обличчя перетворилося на гостроносе з величезними очима обличчя духа дерева.
Він був 3 метри заввишки з міцним тілом, носив кору дерев як свою броню, і на них було багато листя та ліан. [1]
Бай Нін Бін вражено дивився на його перетворення. Порівняно з цим Цін Шу, був як дитина поруч із дорослим.
— Цей зовнішній вигляд... Ти вдосконалив Дерев'яний амулет Ґу? Цей Ґу набагато важче вдосконалити, ніж мого Морозного демона Ґу! - Бай Нін Бін знайшов відповідь.
"Дерев'яний дух чарівного дерева може використовувати природну сутність в повітрі, не дивно, що Ґу Юе Цін Шу мав таку велику кількість первісної сутності". Він відразу зрозумів, але ще більше розгубився.
Він запитав у своєму серці: "Цін Шу, використовуючи так Дерев'яний амулет Ґу, чи не боїшся ти перетворитися на мертвого дерева? То що, якщо ти мене переможеш? Тобі судилося померти!"
— Бай Нін Бін... — голос Ґу Юе Цін Шу став тихим:
— Я розумію тебе, як розумію себе. Ми з тобою обоє сироти, усиновлені главами кланів. Але ми йдемо такими різними шляхами. Дерево, яке вмирає в лісі, це ніщо, оскільки, поки існує ліс, численні дерева будуть рости та підійматися. Проведімо останню битву, мій вороже!
Сказавши це, сотні зелених ліан напали на Бай Нін Біна, як гігантські пітони.
— Для клану? Який дурень! — Бай Нін Бін поспішно відступив.
Але швидкість зелених ліан була в кілька разів швидшою, ніж раніше, швидко наближаючись до Бай Нін Біна.
Бай Нін Бін рухав своїм тілом і спритно ухилявся. Зелені ліани товщиною з руку пронеслися біля його тіла, вдаряючись об ґрунт чи гірські скелі, змушуючи землю летіти, а уламки каміння розлітатися.
Водяний щит Ґу!
Бай Нін Бін не зміг вчасно ухилитися і створив свій щит.
Цін Шу побачив слабкість цього Ґу. Він не атакував насильно, а маніпулював виноградними лозами, щоб вони обвили щит.
Далі він зтягнув свою силу, і водяний щит увійшов у контакт. Поверхнева водна течія рухалася швидко, коли вона торкалася зелених ліан, через що вода розбризкувалася всюди.
Водяний щит не витримав сили обмеження зелених ліан і зменшився в розмірах, на межі руйнування.
"Не добре! Якщо водяний щит зламається і я заплутаюся в зелених лозах, мене вб’є Ґу Юе Цін Шу!" Бай Нін Бін у водному щиті був упевнений у своїй ситуації.
У наступну мить водяний щит вибухнув.
*Бам!*
Зсередини вибухнув крижаний шторм, який ставав все більшим і більшим.
Бай Нін Бін навмисне зняв захист Водяного щита Ґу, оскільки захист не міг спрацювати, йому довелося боротися з нападом - нападом!
Відразу температура впала і виділило холодне повітря.
Шторм білого льоду летів до Цін Шу. Виноградні лози не змогли зупинити це торнадо і були розрізані на численні сегменти лезами льоду.
— Гарний час, — Ґу Юе Цін Шу не відчував страху, його велике тіло сміливо входило в шторм льодяного леза.
З грохотом він стукав по білому торнадо.
Він розкрив обидві руки, обхопивши його.
*Тріск, тріск…*
Гострі леза льоду розрізали його тіло, а численні листя та кора дерев розлетілися.
Запізніле відчуття болю напало на нього, коли Цін Шу загарчав від болю, але не відпустив, використавши всю свою силу, щоб схопити торнадо.
Буря льодяного леза фактично зменшувалася під його силою.
"Блін! Цей маніяк, не дбає про своє життя". Внутрішньо вилаяв Бай Нін Бін. У цій ситуації не було іншого виходу, він міг лише створити більше льодяних лез і обертатися швидше, конкуруючи з Ґу Юе Цін Шу.
Льодяні леза вдарили по тілу Цін Шу й поступово затупились, але під дією сили Льодяного клинка Ґу вони знову загострилися.
Битва зайшла в глухий кут, поза їхнім контролем, і ніхто не міг стриматися й зупинитися.
Або Ґу Юе Цін Шу вбиває Бай Нін Біна, або Бай Нін Бін вбиває Цін Шу. Боротьба між нападами, битва була сповнена хоробрості та напруженості.
[1] - Напишіть, будь ласка, чи потрібно вставляти тематичні картинки в розділи.
Далі
Том 1. Розділ 142 - Ґу Юе Цін Шу проти Бай Нін Біна (частина 3)
Фан Чжень стояв далеко, навіть не наважуючись глибоко вдихнути, дивлячись. Битва досягла кульмінації, переможець і переможений визначиться в цьому протистоянні. — Пане Цін Шу, тримайтеся! — Фан Чжень був настільки нервовим, що його тіло тремтіло, він знав, що допомога спричинить лише проблеми, тому він міг лише голосно вболівати за Ґу Юе Цін Шу. Ніби він почув голос Фан Чженя, шторм льодяного леза став меншим, придушений силою Цін Шу. "Прокляття, я справді можу потрапити в ситуацію, коли моєї первісної сутності буде недостатньо?" Бай Нін Бін скреготів зубами, обертаючись повільніше, оскільки його відновлення первісної сутності не встигає за його витратами, потрапляючи в безпорадне становище. Відновлення первісної сутності статури Льодяної Душі Темної Півночі відбувається дуже швидко, але швидкість відновлення на 3 ранзі все ще трохи поступається здатності духа дерева видобувати природну сутність. Якби Бай Нін Бін міг культивувати до 4 рангу, його швидкість відновлення значно перевершила б Дерев'яний амулет Ґу. За винятком того, що в битвах життя і смерті немає "якщо". Незалежно від того, виграш чи програш, результати потрібно прийняти. Зрештою шторм із льодяними клинками припинився, але Ґу Юе Цін Шу також заплатив високу ціну. Його руки були великі, як кінний екіпаж, і зараз на лівій руці він мав два пальці, а на правій - три. Обидві його долоні були розсічені навпіл лезами льоду. Але коли його долоні поступово зібралися до середини, нові гілки дерева знову швидко виросли з його долоні, переплітаючись. Дві долоні утворили дерев’яну клітку, всередині якої був захоплений Бай Нін Бін. "Блін!" Бай Нін Бін скрипнув зубами. Його первісна сутність висихала, він міг бути лише у владі Цін Шу. — Ми виграли!! — далеко Фан Чжень підстрибнув від цього видовища. "Я помру?" Бай Нін Бін крикнув у своєму серці, його очі розширилися, коли він побачив дві ліани, що наближалися. Коли обидві долоні стиснуться разом, він буде розбитий на кривавий м’ясний пиріг. Але швидкість долоні стала меншою, і вона повільно зупинилася в повітрі. Бай Нін Бін був приголомшений на мить, перш ніж усвідомити, що в організмі Ґу Юе Цін Шу виникли проблеми, і миттєво зрадів. "Блін, я був так близько..." У цей момент серце Ґу Юе Цін Шу було сповнене безсилля. Його руки втратили будь-які почуття, повністю перетворившись на дерево. При цьому він поступово втрачав зв'язок з кишківником і легенями. Здатність Дерев'яного амулета Ґу роз’їла все його тіло, поставивши його на межу смерті. "Ні, це не може закінчитися так! Я все ще можу використовувати Зелену лозу Ґу!" Ґу Юе Цін Шу змусив себе зосередитись і активував Зелену лозу Ґу. З’явилися численні товсті ліани, які атакували Бай Нін Біна через отвори клітки. Бай Нін Бін швидко ухилився, але він пройшов кілька битв, і його витривалість була дуже виснажена. Крім того, у клітці було мало місця, і він не міг багато рухатися, тому врешті-решт ліана заплуталася на його правій нозі і підставила йому підніжку. "Це кінець". Цін Шу зітхнув із полегшенням, швидко пересуваючи десятки зелених ліан, щоб слідувати. У його момент життя та смерті апертура Бай Нін Біна нарешті відновила достатньо первісної сутності для його потреб. Він без зайвих роздумів використав всю первісну сутність, відправивши її в Льодяний клинок Ґу та сформував новий льодяний клинок. Льодяний клинок був гострим й відсікло зелену лозу на його правій нозі. Бай Нін Бін котився в жалюгідному стані, уникаючи десятків ліан. Зелені лози вдарилися об землю і пронизали товщу землі. Земля розлетілася, і зелені ліани знову напали. Бай Нін Бін важко дихав, відчайдушно захищаючись лезом льоду. Зелені лози атакували з усіх боків, наче він ішов по тонкому льоду. Одна-єдина помилка Бай Нін Біна призвела б до того, що він був миттєво вбитий ними. Але врешті-решт він був генієм вищого рівня. Стимуляцією смерті він вичавив у себе весь потенціал, і його дії для ухиляння стали швидкими та чіткими. Хоча іноді він спотикався об зелені виноградні лози, йому вдалося уникнути небезпеки та врешті-решт зберегти своє життя. Зелені ліани були зрізані льодяним клинком, і їх ставало все менше. Справа не в тому, що Цін Шу не хотів активувати Зелену лозу Ґу і вирощувати більше лоз, а в тому, що навколишня природна сутність була майже повністю поглинена ним. Попри те, що зовні в повітрі все ще накопичувалася сутність, але ця розбавлена сутність в повітрі більше не могла задовольнити потреби Зеленої лози Ґу. Була ще гірша новина: сила Дерев’яного амулета Ґу повністю роз’їла тіло Ґу Юе Цін Шу і почала захоплювати його свідомість. Свідомість Ґу Юе Цін Шу почала затьмарюватися, і він мав проміжні моменти. Аура смерті віяла на його обличчя. "Це кінець? Ні!" Обурився він, змушуючи свій розум зосередитися і докласти останніх зусиль, щоб убити Бай Нін Біна. Він більше нічого не бачив, оскільки Дерев’яний амулет Ґу заволодів його очима, і він також більше не міг чути, його вуха тепер були лише аксесуаром. Він мав лише слабкий дотик. Покладаючись на відплату Бай Нін Біна, він оцінив відстань і позицію та атакував. Його зусилля були винагороджені, оскільки Бай Нін Бін був нарешті схоплений. Лоза обвила його шию і підняла вгору, поступово стискаючись. Бай Нін Бін відчував труднощі з диханням, навіть якщо він відкривав рота, було марно. Разом із Цін Шу вони йшли до смерті. Фан Юань важко видихнув, напружена битва закінчилася. На землі лежало 5 трупів з відкритими очима, всі вони були Ґу Майстрами клану Бай. Покладаючись на Луску приховування Ґу для скритої атаки, володіючи перевагою Місячного сяйва Ґу і силою двох кабанів, а також своїм 500-річним досвідом, він продемонстрував приголомшливі здібності. Хоча він сказав Цін Шу, що збирається повернутися в село, це був лише привід. Відійшовши на відстань, він використав Луску приховування Ґу, щоб сховатися, переміщаючись по полю бою та прямуючи до місця, де загинули Ман Ши та Сюн Лі. Він забрав Ґу в Ман Ши та в трупів своїх однокласників, і коли він пішов до трупу Сюн Лі, він виявив, що труп відсутній, не кажучи вже про їхніх Ґу. "Схоже, Сюн Лін забрав їхні трупи. Яке марнотратство, я хотів отримати Вроджену силу бурого ведмедя Ґу Сюн Лі". Фан Юань зітхнув. Він не хотів залишити Сюн Ліня живим. Але тоді, після того, як він убив Сюн Цзяна, Сюн Лін вже був пильним, тому вбивство останнього потребувало б багато зусиль. У той час Бай Нін Бін був поруч. Якби Фан Юань і Сюн Лін билися, Бай Нін Бін був би надзвичайно радий. "Але Вроджена сила бурого ведмедя Ґу може не бути на тілі Сюн Лі. Він уже має силу ведмедя, можливо, він уже повернув Ґу своєму клану". Фан Юань зосередив свій погляд і втік із поля бою гірською стежкою. Цін Шу та інші, що борються проти Бай Нін Біна, спричинять величезний переполох, і це буде виявлено навколишніми зграями вовків та Ґу Майстрами. Хоча Фан Юань не був оптимістично налаштований щодо групи Цін Шу, він на власні очі бачив силу Дерев'яного амулета Ґу у своєму попередньому житті. Проти Бай Нін Біна, принаймні, буде інтенсивна боротьба. Він не хотів відмовлятися від такого шансу, тому вирішив чекати в оточенні. Часом Ґу Майстрів приваблювали звуки напруженої битви, тому Фан Юань заманив кілька зграй вовків і стримав їх. Тих, кого він не зможе зупинити, Фан Юань вдарив своїми руками. "Шум поля битви на гірській стежці припинився, здається, переможця вже визначають". З його правого вуха виростало коріння, впиваючись у стіни гори, дозволяючи Фан Юаню чути деякі речі з поля бою. Чесно кажучи, виступ Цін Шу був кращим, ніж очікувалося. Після того як Бай Нін Бін втратив праву руку, цей вплив на його бойову силу був набагато більшим, ніж очікував Фан Юань. Але незабаром вираз обличчя Фан Юаня змінився. Він почув численні кроки з двох сторін, що прямували до поля бою. Один напрямок був із села Ґу Юе, а інший - із села клану Бай. У кожній групі було не менше 20 осіб. Зухвала блискавична зграя вовків не могла їх заблокувати, і Фан Юань все одно не міг переманити 2 зграї вовків. "Здається, новини про цю битву хтось дізнався, тому це підкріплення, надіслані двома кланами, я повинен негайно вийти на гірську стежку". Відстань Фан Юаня була меншою, тому він першим вийшов на гірську стежку. Сценарій поля бою не виправдав його очікувань. З отвору клітки він бачив Бай Нін Біна, який висів на виноградних лозах на своєму останньому подиху, але був ледве живий. "Захист льодяних м’язів уперто підтримує життя Бай Нін Біна. Хм, на жаль, він зіткнувся зі мною". Намір убивства Фан Юаня зріс, коли він зробив кілька кроків уперед, мчачи до Бай Нін Біна. *Свист, свист, свист...* Раптом шквал соснових голок оточив Фан Юаня, як краплі дощу. Це був Ґу Юе Цін Шу, який атакувала Фан Юаня. "Що відбувається?" Фан Юань негайно відступив, уникаючи дощу. Він зосередив погляд на великому дереві, одразу зрозумівши: "Схоже, свідомість Ґу Юе Цін Шу була затуманена до такої міри, що він більше не може розрізнити друга чи ворога. Він просто покладається на свою волю і намагається вбити Бай Нін Біна. Будь-хто, хто вторгнеться на поле бою, буде розцінений ним як порушник". У цей момент з гірської стежки з’явилися Ґу Майстри клану Бай. Побачивши таке напружене поле бою, їхні обличчя показали вражений вираз. — Там, хлопець, не роби зайвих рухів! — Майстер Ґу 3 рангу крикнув на Фан Юаня, його тон був сповнений попередження та погрози. "Бай Нін Бін як тарган". Фан Юань, побачивши цю сцену, холодно засміявся в душі, знаючи, що він не зможе завдати останній удар. По-перше, свідомість Цін Шу була розмитою, зеленої ліани було недостатньо, щоб убити Бай Нін Біна, який мав льодяні м’язи. Щоб Фан Юаню наблизився до Бай Нін Біна, йому довелося б прорватися крізь пастку Цін Шу, але таким чином це відверне більшу частину його уваги та навіть допоможе Бай Нін Біну уникнути скрутного становища. Навіть якби вони прорвалися силою, еліти Ґу Майстрів 2 і 3 рангів клану Бай не були б виставою, вони точно зупинили б його. Крім того, боротьба проти Бай Нін Біна також була небезпечною. Апертура Бай Нін Біна відновила первісну сутність достатньою мірою, щоб принаймні використовувати Синю пташку льодяного гробу Ґу. Навіть якби Фан Юаню вдалося вбити Бай Нін Біна, ця еліта клану Бай не відпустила б його, вони точно вбили б його. Фан Юань зітхнув у своєму серці: "Відстань надто велика, до нього ще щонайменше 20 кроків, а радіус атаки мого Місячного сяйва Ґу лише 10, крім того, щоб убити цього Бай Нін Біна, якому все одно судилося померти, мені довелося б піддавати своє життя такому ризику, сильно втручаючись у мої плани відродження. Це того не варто". Подумавши так, Фан Юань зробив кілька кроків назад. Очевидно, це був слабкий і боягузливий рух, що змусило Ґу Майстрів клану Бай зітхнути з полегшенням.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!