Хто це, як не ти, котрий веде себе, як негідник?

Здавалося, що Цзі Сінь Лань хотів ще щось сказати, але Янь Цю вже розлючено відвернувся і проігнорував його.

«Якщо я сказав, що це неможливо, значить, це неможливо».

Я спав з Цзі Сінь Ланем один раз... може, дев'ять разів... Неважливо, я не знаю, скільки разів я з ним спав.

Ах, це лише кілька разів, тож це неможливо!

Побачивши, що Янь Цю не бажає цього, Цзі Сінь Лань не розсердився, натомість на його обличчі з'явилася посмішка.

Це було просто щось, що він сказав мимохідь. Але побачивши збентеженого Янь Цю з червоними вухами, який переодягався, він розлютився.

Він схопив Янь Цю за руки, коли той застібав ґудзики на сорочці, обхопив його за талію і легко затягнув у свої обійми.

Оскільки він щойно прокинувся, очі Янь Цю були трохи червоні. Його трохи довге волосся природно спадало на плечі і ледь прикривало свіжі засоси на шиї та ключиці.

Він щойно одягнув сорочку, тому ґудзики були ще розстебнуті, а передня частина повністю відкрита. Він навіть не встиг надіти штани, але його погляд був неймовірно чистим і чесним.

Цзі Сінь Лань не міг не згадати, яке дивовижне відчуття він відчув, коли вони щойно були сплутані разом. Він ковтнув, згадуючи.

Його Янь Цю був занадто милим. Незалежно від того, що він змушував його робити, його погляд завжди був таким невинно чистим, красивим і незіпсованим.

Щойно Янь Цю спробував підвестися, Цзі Сінь Лань міцніше стиснув його в обіймах і притиснув плечі так, що він не міг поворухнутися.

«Що ти робиш?» Янь Цю почувався збентеженим через те, що був змушений перебувати в такому положенні.

Як він міг пестити його так рано вранці? Це було непристойно!

«Не хвилюйся так сильно». Цзі Сінь Лань повільно поцілував його губи і погладив розкидані засоси на його красивій ключиці. «Навіть якщо ти вагітний, я буду нести відповідальність».

М'які губи торкнулися його шиї, від чого шкіра затремтіла. Янь Цю не міг втриматися, щоб не притиснутися до його плеча.

«Неси відповідальність, моя нога». Цей покидьок щоразу вривався в нього, бо дуже хотів, щоб Янь Цю завагітнів.

Потираючи м'яку шию, Цзі Сінь Лань похмуро сказав: «Чесно кажучи, я дуже хочу мати від тебе дитину».

Не було схоже, що він жартує. Насправді він звучав цілком серйозно. Янь Цю втупився йому в очі і облизав губи, але нічого не сказав.

Янь Цю дивився, як Цзі Сінь Лань поклав голову йому на плече. Здебільшого він був справді дорослим, лише іноді поводився трохи по-дитячому.

Він зітхнув, і його погляд повільно став лагідним.

Йому подобався Цзі Сінь Лань, і він подобався Цзі Сінь Ланю. Вони сперечалися щодня, а коли залишалися якісь образи, то вирішували їх у ліжку.

Але таке життя, звичне для всіх закоханих, насправді було для них благословенням небес.

Янь Цю не наважувався просити багато. Він просто сподівався, що вони зможуть бути як інші нормальні пари і складати один одному компанію до кінця життя. Цього для них було вже достатньо.

Янь Цю чесно не думав про те, що буде далі. Можливо, у них буде дитина, можливо, ні.

Але що б там не було, він знав, що Цзі Сінь Лань завжди чекатиме на нього, і що вони завжди будуть разом.

......

Після важкої праці вдень і вночі швець Янь Цю нарешті зміг закінчити в'язання шарфа напередодні Різдва.

Але коли він з радістю приніс шарф своїй єдиній подрузі, Бай Юань Юань, щоб вона подивилася на нього, він зазнав серйозного удару.

Бай Юань Юань використовувала свої русяво-червоні нафарбовані нігті, щоб підібрати куточок, того, що мало бути в’язаним виробом. Її красиві брови насупилися, і вона занурилася в довгу мовчанку.

«...Я думаю, ти повинен... просто забути про це?» Щоб не зачепити гордість Янь Цю, вона ретельно підбирала потрібні слова. «Послухай, крихітко, цей шарф виглядає як... Гм, він не зовсім пасує твоєму коханому. Чому б тобі... не купити йому інший...?»

«Можеш одразу до справи. Він потворний?» запитав Янь Цю.

Почувши це, Бай Юань Юань перестала ходити навколо та твердо кивнула. «Так. Я не дозволю, щоб такий потворний шарф був на красивій шиї мого шкільного кумира».

Чесно кажучи, Бай Юань Юань не потрібно було цього говорити. Янь Цю також мав здогад про свої власні здібності, але він не очікував, що Бай Юань Юань не виявить до нього жодного милосердя.

Янь Цю міг лише болісно кивнути.

Гаразд, коли мова йшла про подарунки, намір був найважливішим.

Просто цей шарф не можна було нікому дарувати, тому було б краще, якби він купив інший і подарував його Цзі Сінь Ланю.

Якщо він збреше і вмовить Цзі Сінь Ланя носити шарф, це теж буде добре.

Янь Цю дивився на шарф у своїх руках, і чим більше він дивився на нього, тим менш впевненим він ставав.

Рукоділля було потворним, і він був схожий на ганчірку. Престиж і поведінка Цзі Сінь Ланя як шкільного кумира були б зруйновані, якби він носив цю річ, схожу на жебрацьке лахміття. Навіть його популярність серед дівчат зменшиться.

Забудьте про це, хай краще використає його як подушку для кота.

З цією думкою Янь Цю склав свій потворний шарф. Коли він проходив повз стіл Се Юя, то на свій подив виявив, що той теж щось в'яже.

«Що ти в'яжеш?» Янь Цю подивився на клубок яскраво рожевої пряжі в руках Се Юя.

Він був добре знайомий з методом в'язання цього довгого прямокутного виробу. Судячи з усього, Се Юй також в'язав шарф.

Се Юй був альфою, але він насправді в'язав шарф на уроці. Учні в класі вже помітили це і тепер дражнили його.

Але Се Юй мав хорошу психічну стійкість, тому він продовжував в'язати, абсолютно не зважаючи на це. Однак, коли Янь Цю підійшов, щоб запитати його, Се Юй не зміг більше сидіти на місці. Відчуваючи збентеження, він запхав пряжу до шухляди.

Гостра спостережливість Янь Цю щось помітила, «щось сталося».

Він насупив брови і вихопив рожевий клубок пряжі, а потім запитав: «Чому ти в'яжеш ще й шарф? Скажи мені, ти з кимось зустрічаєшся?»

Янь Цю дізнався про звичай в'язання шарфів від Цзі Сінь Ланя. Оскільки Се Юй ні з того ні з сього в'язав шарф, то він або зустрічався з кимось, або збирався з кимось зустрічатися!

Ого, Се Юй насправді знайшов собі партнера за спиною! Виходячи з його смаків, ця людина повинна бути старшою омега-леді з красивими вигинами і грудьми 36D.

Але реакція Се Юя показала, що це не так. Він спокійно взяв клубок пряжі з рук Янь Цю і сказав: «Нічого страшного. У мене багато пряжі під рукою, тож я просто в'яжу для задоволення».

Вони виросли разом, тому Янь Цю знав його більше, ніж будь-хто інший. Він подивився на Се Юя і звузив очі.

«Хех! Щось відбувається».

Се Юй дуже серйозно відповів на його запитання, тож яка дівчина привернула його увагу?

......

Того дня після закінчення школи Янь Цю разом з Цзі Сінь Ланем пішли до супермаркету за покупками.

Сьогодні був Святвечір, і на вулицях панувала святкова атмосфера. Супермаркет був обвішаний різнокольоровими стрічками, а стіни прикрашені колажами. На вході навіть стояв чоловік у костюмі Санта Клауса. На плечах у нього був мішок, з якого він роздавав цукерки дітям, що проходили повз нього.

Одна дитина, на ім'я Цзі Сінь Лань, яка була навіть вищою за Санту, безсоромно попросила у нього дві цукерки і тицьнула їх обидві в руки Янь Цю.

Янь Цю покірно посміхнувся. Він розгорнув цукерку і запхав її до рота Цзі Сінь Ланю, а потім відкрив іншу для себе.

На смак вона нагадувала лайм. Це було схоже на його феромони, але трохи кисліше.

Той, хто був знайомий з його феромонами, теж так подумав.

«Ця цукерка має смак твоїх феромонів, але вона не така солодка, як ти, і не має достатньої сили», - прокоментував Цзі Сінь Лань.

Янь Цю здалося, що це дивний опис, схожий на слова збоченця. Але оскільки він не знайшов, що відповісти, то просто розчавив цукерку між зубами.

Якщо альфа говорив про феромони омеги, це вважалося хуліганством.

Щезник: Так вже співпало, що в момент публікації - Різдво! Зі святом, дорогі читачі, нехай весела коляда наповнить ваші душі та оселі теплом! А темні сили оминають домівки стороною.

І хвилинка реклами, на сторінці команди ви можете ознайомитися з нашою новинкою: Журнал про виховання чоловіка кам'яного віку