Безсоромний після скоєння злочину!

Після того, як вони повернулися додому, Янь Цю повністю впав у п'яний ступор. Він прилип до Цзі Сінь Ланя і вимагав поцілунків та обіймів. Після того, як він напився, його зір став розмитим, а ноги відчули легкість, після чого він впав на ліжко і задрімав.

Коли Цзі Сінь Лань приніс йому чай від похмілля, він кілька разів кликав Янь Цю, але той не відповідав. Тож він швидко забрав його.

Лише в цей момент Янь Цю підняв голову, хоча в нього ще паморочилося в голові. Його очі були червоні та блищали від непролитих сліз.

Цзі Сінь Лань підняв чашку і допоміг Янь Цю допити чай, а потім торкнувся його чола. Воно було трохи гарячим.

«Можливо ти захворів». Цзі Сінь Лань відчув, що щось не так, і поставив чашку.

«Я так не думаю.» Янь Цю притулилася до обіймів Цзі Сінь Ланя і пробурмотів: «Мені просто... трохи жарко, бо я випив».

Цзі Сінь Лань знову кілька разів доторкнувся до його чола і зробив висновок. «Ні, я думаю, у тебе лихоманка».

Янь Цю був ошелешений. «Як у мене може бути лихоманка від випитого?»

«Ти захворів не через вино». Цзі Сінь Лань приніс з ванної кімнати таз з водою і обережно підняв чубчик Янь Цю. Він вичавив рушник насухо і поклав його на лоб. «У тебе щойно закінчився період тічки, тому твоє тіло ще слабке. Тобі не варто було сьогодні виходити на вітер».

Після того, як він поклав рушник на лоб Янь Цю, Цзі Сінь Лань дістав з шухляди тумбочки термометр, клацнув ним і хотів виміряти температуру Янь Цю.

Побачивши, що він дістає термометр, Янь Цю раптово підвівся з ліжка. Він слухняно опустився на коліна на край ліжка, поклав руки на пояс штанів і почав стягувати його вниз.

«Дитинко, що ти робиш?» Цзі Сінь Лань швидко опустив руки. «Як би тобі не було гаряче, не знімай штани».

«Я думав, ти хочеш виміряти мені температуру». Янь Цю розгублено дивився на нього чорними блискучими очима. Його очі були настільки чистими, що здавалося, ніби в них були зірки, але він, здавалося, не хотів зупинятися. Він був злиттям чистоти і хтивості. «Виміряй мені температуру».

Янь Цю залишився стояти на колінах. Він повернув голову і подивився, ніби запрошуючи Цзі Сінь Ланя. «Моє тіло дуже тепле, коли у мене лихоманка. Тобі точно буде дуже добре...»

«Чорт забирай…»

Цзі Сінь Лань був спантеличений. Раптом він замислився, чи не зруйнувала лихоманка голову його Сяо Цю, але в такому стані він просив про своє життя.

«Дитинко, що ти кажеш?» Адамове яблуко Цзі Сінь Ланя затряслося вгору-вниз.

Але в наступну секунду Янь Цю, здавалося, забув про запрошення, яке він щойно простягнув. Його очі були чисті, як вода. Він похитав головою і схопив Цзі Сінь Ланя за руку. «Я нічого не сказав. Просто поміряй мені температуру».

Цзі Сінь Лань втупився в руки, що обвивали його зап'ястя. Вони були чистими і світлими. Він покірно похитав головою.

Погляд Янь Цю явно нічим не відрізнявся від того, коли він був тверезий, але його дії були просто...

І хоча він знав, що Янь Цю може бути таким хтивим лише тоді, коли його розум затьмарений, Цзі Сінь Лань все одно не зміг стриматися, коли побачив свого чарівного коханого, що покірно лежав в ліжку.

Слова Янь Цю щойно знову з'явилися в його голові.

«Тепло…Дуже комфортно» Чорт забирай. Заспокойся… Я не можу. Сяо Цю хворий.

Цзі Сінь Лань зціпив зуби, відчуваючи конфлікт. Відчуття нездатності прийняти, коли людина була права перед ним, було звичайним катуванням, але розум Янь Цю був неясний, поки він спокушав його ненавмисно.

Якби у Янь Цю зараз не було лихоманки, він міг би забути про те, що завтра зможе нормально ходити.

Цзі Сінь Лань придушив своє бажання штовхнути його, і з великою досадою протер спиртовим тампоном термометр, плануючи, як він збирається змусити Янь Цю відплатити йому за це через кілька днів.

Янь Цю все ще не помічав, що насувається небезпека. Він слухняно підклав подушку під живіт і чекав, поки Цзі Сінь Лань виміряє йому температуру.

Цзі Сінь Лань тримав термометр у руці і розгублено дивився на Янь Цю.

«...»

Справа вже просунулася до цього ступеня. Якщо він зараз не поміряє температуру Янь Цю, він більше не буде людиною!

«Як ти себе почуваєш? Я в правильному місці?» У будь-якому випадку, Янь Цю був тим, хто просив про це. Цзі Сінь Лань вирішив подражнити Янь Цю, поправивши термометр, і ніжно погладив його по обличчю.

«Так, це там». Янь Цю справді був п'яний, і він дозволив Цзі Сінь Ланю дражнити його, як йому заманеться. Він навіть поворухнувся на знак співпраці. Він зарився обличчям в подушку і відкрив лише одне око і половину обличчя, щоб подивитися на Цзі Сінь Ланя. «Але термометр такий холодний».

Цзі Сінь Ланю дуже подобалося, як Янь Цю поводився зараз. Він дістав свій термінал і зробив кілька фотографій, маючи намір показати їх Янь Цю завтра. До того часу маленька істота може померти від збентеження.

Поклавши термінал, Цзі Сінь Лань з любов'ю допоміг Янь Цю відкинути чубчик, що закривав йому очі. Почувши відповідь Янь Цю, він заспокоїв свого коханого так, ніби це не він щойно пожартував над ним. «Нічого страшного. Скоро вже не буде холодно».

Лан Лан не знав, чому Янь Цю проігнорував його сьогодні. Коли вони повернулися додому, Янь Цю ліг у ліжко і відмовився з ним гратися. Кошеня присіло на підлогу і дивилося на них, піднявши голову. Воно спробувало залізти на ліжко, але його схопили за потилицю і витягли назовні.

*Щоб ви не плуталися: Лан Лан – кошеня, Лань Лань – ніжне звертання до Цзі Сінь Ланя. (Хоча по оригіналу і там і там Лань Лань)

Цзі Сінь Лань виставив його за двері і попередив. «Янь Цю хворий. Не турбуй його».

Коли кошеня побачило, що двері зачинилися перед його носом, воно так розлютилося, що подряпало двері.

Чому Цзі Сінь Лань був єдиним, хто міг турбувати Янь Цю?! Він знущався над ним, тому що воно не могло говорити і доносити на нього!

Цзі Сінь Лань піклувався про Янь Цю цілу ніч і практично не спав. Він міряв йому температуру кожні пів години.

Наступного ранку лихоманка у Янь Цю майже спала, і він був тверезий.

«Ідіот, навіщо ти намагався пити за когось, коли п'янієш від однієї склянки?»

Одразу після того, як Янь Цю розплющив очі, він побачив, що Цзі Сінь Лань покірно дивиться на нього. В його очах була ніжність і любов.

Поки Цзі Сінь Лань поплескував його по спині, він нетерпляче хотів поділитися з Янь Цю тим, що сталося минулої ночі. «Знаєш, що ти сказав вчора ввечері, коли був п'яний?»

«...Що я сказав?»

Янь Цю ще не зовсім прокинувся. Він потер запаморочену голову. Спогади з минулої ночі стали розмитими в ту мить, коли він випив вина.

«Ти сказав, що хочеш бути моїм коханцем». Цзі Сінь Лань оцінив його і глибоко засміявся: «Ти навіть попросив мене поцілувати тебе на людях».

«Дурниці.» Янь Цю негайно відповів.

«Ти мені не віриш?» Цзі Сінь Лань посміхнувся. «Вчора навколо було багато людей, і вони можуть бути моїми свідками. Якщо ти не віриш мені, можеш запитати Лі Чень Яня».

Говорячи це, він дістав свій термінал і удав, що дзвонить. Янь Цю швидко вихопив його, щоб він не зміг подзвонити.

«Я довіряю тобі, гаразд?» Янь Цю кинув термінал на ліжко і сказав так, ніби здався: «А... я ще щось зробив? Що ще я сказав після того, як напився?»

Янь Цю відчував, що у Цзі Сінь Ланя були погані наміри. Він міг зробити щось ще більш скандальне минулої ночі.

«Дай подумати.» Цзі Сінь Лань погладив його зап'ястя кінчиками пальців. Його очі блищали, а посмішка була трохи лукавою.

Янь Цю відчув тривогу.

Він був чоловіком. Після того, як він напився, він фактично попросився в коханці до Цзі Сінь Ланя, поводився мило і просив поцілунків. Коли він почув спокійний опис Цзі Сінь Ланя, цього вже було достатньо, щоб у Янь Цю пробігли мурашки по спині. Якби він справді зробив щось ще більш скандальне, йому було б соромно зустрічатися з іншими.

«Здається, ти більше нічого не сказав», - раптом промовив Цзі Сінь Лань.

Янь Цю був готовий зітхнути з полегшенням...

«Але ти просив мене виміряти вам температуру». Цзі Сінь Лань взяв термометр, що лежав біля ліжка, і замахнувся ним на Янь Цю.

Янь Цю трохи насупився. Він не знав, що поганого в тому, щоб виміряти йому температуру. «Що поганого в тому, щоб виміряти мені температуру?»

Але дражливий вираз обличчя Цзі Сінь Ланя змусив його зрозуміти, що це не так просто, як просто виміряти температуру. Янь Цю збентежено ковтнув і кинув погляд на звичайний термометр.

«Нічого. Ти просто дуууууже наполягав на тому, щоб Я виміряв тобі температуру».

Термометр був поміщений у невидиму трубку. Цзі Сінь Лань повільно витягнув його, а потім так само повільно засунув назад.

Дивлячись на те, як Цзі Сінь Лань грається з термометром, Янь Цю розширив очі. Раптом його щоки почервоніли. Сугестивні рухи викликали в нього спогади з минулої ночі. Раптом Янь Цю все пригадав. Він розлютився і почав бити Цзі Сінь Ланя. «Ти...»

Він був настільки збентежений, що не міг нічого сказати, але Цзі Сінь Лань почав діяти безсоромно і впевнено. «Це ти попросив мене виміряти тобі температуру».

«Що значить, я просив? Ти ж знав, що я п'яний». Зап'ястя Янь Цю були затиснуті за спиною, але він все ще захищався. «Ти повинен був робити все, що я просив?»

Цзі Сінь Лань спокійно притиснув його до ліжка і схопив за руки так, що Янь Цю не міг поворухнутися. Потім він подивився на нього. Його голос був ніжним, як солодке, але отруйне трав'яне вино.

«Ні. Ти сказав, що буде дуже гаряче і комфортно, коли у тебе лихоманка, і ти просив мене спробувати, але я не зробив цього. Хіба я не добрий до тебе? Хм?»

Коли Янь Цю почув це, йому дуже захотілося дати собі ляпаса.

Що за чортівня? Я не повинен говорити такі речі!

Що відбувається? Як я міг сказати щось таке безсоромне, будучи п'яним?!

Янь Цю зараз сперечався сам з собою у своєму серці. Його обличчя змінювалося від відтінків червоного до білого. Цзі Сінь Лань відчув, що йому дуже цікаво спостерігати за його сором'язливістю, тому він підійшов ближче, бажаючи поцілувати його.

Обличчя Янь Цю горіло. Відвернувши голову, щоб не дивитися на Цзі Сінь Ланя, він змінив тему і сказав: «Ти не наважишся, навіть якщо я тебе попрошу... Га? З яких це пір у тебе з'явилася совість?»

«Так.» Цзі Сінь Лань нарешті придушив свої рухи. Він схилив голову і поцілував його червоні губи, а потім задоволено всмоктав їх. Він хихикнув: «Ти захворів, тому я не наважуся до тебе доторкнутися».

Це було рідкісним явищем, але Цзі Сінь Лань дотримав своєї обіцянки. Він пообіцяв, що не торкатиметься Янь Цю, тож і не торкався. Він насолоджувався моментом близькості з Янь Цю, поки той був притиснутий до ліжка, перш ніж відпустити його.

Побачивши, що Цзі Сінь Лань відходить, Янь Цю відчув себе настільки збентеженим, що попросив його піти якомога швидше, але коли вага на його тілі раптово зникла, він не знав чому, але відчув себе трохи розчарованим.

Цзі Сінь Лань стояв біля ліжка і розгладжував сорочку, яка зім'ялася, поки він бавився в ліжку з Янь Цю.

Янь Цю обняв себе за ноги і притулився до ліжка. Червона пляма на його обличчі ще не встигла зникнути.

Цзі Сінь Лань був жахливий. Як він міг робити такі речі, коли його розум не був ясним?! Краще б він скористався шансом переспати з ним, ніж зробив таку ганебну річ!

Янь Цю заціпеніло сперся на спинку ліжка, і в його очах з'явився трохи скривджений і ображений погляд. Поділ його сорочки як був піднятий, так і залишився піднятим. Під світлою шкірою не було жодного натяку на жир. Вона все ще жалюгідно висіла на повітрі.

Цзі Сінь Лань не дивився на нього. Янь Цю міг тільки стиснути губи і повільно спустити поділ сорочки. Він надувся, відчуваючи обурення.

Насправді Цзі Сінь Лань не смикав поділ сорочки. Янь Цю навмисне підняв його, щоб він побачив.

Він явно спокушав Цзі Сінь Ланя, і зазвичай Цзі Сінь Лань вже давно накинувся б на нього, але зараз, через те, що Янь Цю був хворий, Цзі Сінь Лань практично не торкався його.

Янь Цю відчував тривогу і хвилювання, але йому було надто соромно сказати про це вголос.

Він не знав, чи був він все ще п'яний, чи все ще перебував під впливом періоду тічки, але Янь Цю відчував себе трохи схвильованим.

Янь Цю від самого початку не любив подібні речі. Якби не період тічки, він би теж не наважився віддати своє тіло. Але після того, як він по-справжньому відчув смак спокуси, він зрозумів, що бути внизу теж досить добре.

Цзі Сінь Лань мав гарну фігуру, був вродливим і мав хороші навички. Янь Цю збрехав би, якби сказав, що йому не подобалося, коли Цзі Сінь Лань докладав зусиль, щоб добре з ним поводитися.

Скуштувавши, Янь Цю, природно, захотів спробувати вдруге. Але після того, як він нарешті відчув солодкий смак того, що його чекало, Цзі Сінь Лань не мав наміру виконувати його бажання.

Янь Цю в темряві зціпив зуби.

Він нарешті перехопив ініціативу, але Цзі Сінь Лань на це не купився. Чи був він ідіотом, чи німим?

Янь Цю відмовлявся в це вірити.