«Ніжний контроль» – популярний міський роман зі згадками глибокого садомазохізму, насильства, божевілля та жаху.
Цілком зрозуміло, що такий натурал, як Сун Юй, ніколи в житті б не доторкнувся б до цього роману. Він узявся його читати через те, що в романі є другорядний персонаж з таким же ім'ям, як і в нього.
Ось чому його двоюрідна сестра потайки порадила йому цю книгу.
«Брате, у книзі є хтось із таким же ім'ям, як і в тебе.»
«Чи не хотів би ти спробувати відчинити двері в новий Всесвіт?»
Сун Юй захворів і потрапив в лікарню, тож він не мав, що робити, тому, з подивом для самого себе, вирішив спробувати.
Сюжет «Ніжного контролю» був розділений на дві частини.
У першій частині події розгортаються в середній школі, коли головний герой був дійсно жалюгідним.
Мати головного героя – неосвічена та проста, і коли вона була маленькою, покидьок третій майстер Се Саньшоу вмовив її переспати з ним та стати його коханкою.
Після того, як дружині Се Саньшоу стало відомо, що чоловік їй зраджує, вона була настільки розлючена, що спотворила обличчя матері головного героя і вигнала її з міста А.
Мати головного героя, будучи не в силах прийняти цю жахливу реальність, покінчила життя самогубством, стрибнувши з будівлі на сьому ніч перебування в новому місті. Це сталося на очах у трьохрічного головного героя.
Можна уявити, яку психологічну травму це залишило в пам'яті Се Суя.
На щастя, стара бабуся, що жила по сусідству на тому ж поверсі будинку, а її двері були навпроти дверей головного героя, вирішила усиновити нещасного самотнього хлопчика. У неї не було власних ні дітей, ні внуків.
Се Суй виріс у жахливому суспільстві. Над ним знущалися діти, які жили в тому ж будинку, а сусідські халамидники з усього кварталу показували на нього пальцями. Вони з неймовірною злобою обговорювали його матір, мовляв, що вона стрибнула з балкона, щоби померти, коли дізналась, що хвора якоюсь венеричною хворою хвойд. І що, ймовірно, він також не був цілком здоровим.
Старі будинки, тісні провулки, овочевий брудний ринок, що потребував ремонту, та всілякі погані плітки – це його спотворене дитинство.
Усі ці події сформували неповноцінність та вразливість Се Суя, проникнувши глибоко в його кістки, що й стало фундаментом для наївності перед покидьками, що закохували в себе найменшим проявом почуттів та тепла.
Історія почалася, коли Се Суй навчався в середній школі.
Се Суя з відзнакою прийняли до класу середньої школи №1 Цзінчен за перше місце на вступному іспиті до середньої школи.
В першому класі було два типи студентів: або з найкращими оцінками, або з впливовою родиною.
Якби Се Суй належав лише до першої категорії, то все було б гаразд, але важливим є те, що він успадкував красу своєї матері – холодний темперамент і неперевершена зовнішність. Коли пішов до школи, то одразу ж привернув увагу збоченого та заможного другого покоління у своєму класі. Багатий учень кожного дня чіплявся, викрикуючи образливі слова, а інші учні розважались, підбурюючи до знущань, на що вчитель байдуже закривав очі.
Се Суй мовчав, ніби не чув, поки юнак другого покоління якось не сказав: «Ти виріс таким привабливим, як лисиця, твоя мати ж не продавала тебе для втіх, чи не так?» Здавалося, що для Се Суя це стало останньою краплею – його очі почервоніли та наповнились люттю. Того дня він накинувся і ледь не забив нахабу до смерті.
Про цю справу гуділа вся школа, а багате друге покоління так розлютилося від сорому, що й зовсім зненавиділо його.
У цей час з'явився Ґун №1. Ґун №1 був двоюрідним братом заможного другого покоління, і він був безпринципним та розпущеним плейбоєм столиці. Він прийшов до середньої школи № 1 Цзінчен, щоби сховатися тат подалі від батька, і закохався в Се Суя з першого погляду. Він відчув, як холодна енергія Се Суя приваблює, і почав всіляко залицятися. Прикидаючись лагідним, визнав, що вчинок двоюрідного брата – гидкий, а потім підібрав правильний момент, щоби показатися рятівником ізавоювати прихильність Се Суя.
Усі емоції, які люди проявляли до Се Суя з самого дитинства, були холодними і жорстокими. Це було вперше, коли його хтось так захищав і шанував його. Поступово головний герой розгубився та заплутався, і навіть не знав, чи дійсно йому подобається Ґун №1, але прислухався до кожного слова залицяльника.
Проте Ґун №1 все ще залишався плейбоєм, тому, як тільки він отримав бажане кохання холодного красеня, то відносини йому набридли. Як тільки стало нудно забавлятись почуттями Се Суя, він зібрався покинути місто. Поглянувши на свого двоюрідного брата, який з жадобою дивився на головного героя, з посмішкою мовив: «Він тобі подобається? Тоді він твій».
Дочитавши до цього моменту, обличчя Сун Юя завмерло, і в його голові повільно з'явилися три знаки питання: «???»
Так от, коли Се Суй закінчив третій курс середньої школи, Ґун №1 обманом затяг його у квартиру, де накачав наркотиками та ледь не зґвалтував.
Сун Юй: «...»
Він раптом відчув сильну спрагу й захотів випити велику склянку води.
На щастя, Се Суй був відчайдушним хлопцем, був настільки лютим і рішучим, що ніхто не міг його зупинити. Він вдарив друге покоління пляшкою вина і втік звідти. Прийшовши додому, він дізнався жахливу новину. Його бабуся побачила, що він так пізно не повернувся додому, і вийшла, щоби знайти його, але її збила автівка. В результаті стареньку паралізувало.
Це стало останньою краплею, яка переповнила Се Суя, і сімнадцятирічний хлопець у цей момент наче впав у безодню.
Бабуся не померла, але витрати на лікування були захмарні, тому після того, як Се Суй вступив до університету, він почав працювати день і ніч неповний робочий день. У тому числі працював у клубі, де його ображали й до нього чіплялися, там і зустрів Ґуна №2.
Ґун №2 був президентом. Він був приголомшений, коли побачив Се Суя, тому що юнак виглядав, як щось прекрасне, наче «біленький промінчик місячного сяйва» [1]...
«...»
Сун Юя до диму в горлі охопило злістю від історії, і він налив собі в склянку води.
Що за кляті ідіоти? Якщо ж ви такі хворі – лікуйтесь. Якщо ж усе гаразд – йдіть геть.
Пізніше він поспішно прочитав цю частину, бо вчинки Ґуна №2 нагадували вчинки Ґуна №1, у всякому разі, Се Суй був знову нещасним.
Тим часом Сун Юй налив собі вже дві склянки води.
Сюжет почав рухатися саме тоді, коли Се Суй повернувся в будинок сім'ї Се.
Виявилось третій майстер Се Саньшоу любив матір Се Суя від початку і до кінця, а перед Се Суєм відчував глибоку провину. Щоби отримати прощення, чоловік навіть віддав головному герою владу над усією родиною Се.
Се Суй у цей час повністю розірвав «кохання», покинув цю компанію покидьків і виїхав за кордон.
Повернувшись через три роки, він став гордим сином небес та, у справжньому сенсі цього слова, головним у родині Се.
Темперамент благородний, видатна зовнішність, його тіло наче дихало відчуженою та холодною аурою. Він був новачком в рядах аристократів, уваги яких прагнули всі дами столиці.
Саме тоді Ґун №1 та Ґун №2 почали картати себе. Згодом з'явився Ґун №3, що створював нові проблеми.
Ці три великі боси, що стояли на вершині фінансового кола, зіткнулися з байдужістю і зневагою Се Суя. Відчувши холод, чоловіки тонули в жалю за втраченим та гризли себе за помилки. Причаровані, втрачаючи залишки здорового глузду, дійшли єдиного висновку: вони хотіли його, навіть якщо це знищить Се Суя. Тож чоловіки об'єднали зусилля, щоб знищити сім'ю Се, ув'язнили Се Суя і насильно змусити юнака покохати їх. Ключовим словом стало «насильно».
Коментатори наче збожеволіли, розкидаючись повідомленнями: «Вуууу, нарешті дочекався», «Мені подобається знущатися над величним красунчиком», «Маленька чорна кімнатка [2], маленька чорна кімнатка».
«Придурки».
Сун Юй налив останню чашку води, викинув зім'ятий пластиковий стаканчик в сміттєвий бак, відволікся від роману, розгорнувши сторінку чату зі своєю двоюрідною сестрою.
[Краса брата Сун непереможна: Тобі кінець, літні канікули закінчилися.]
Сун Лан одразу ж з'явилася в чаті, щоб відповісти.
[Лан-лан тебе не любить: ???]
[Лан-лан тебе не любить: Що-що? Давай повеселимось, треба розважатись! Але ти жартуй і забавляйся, проте не лізь до моїх літніх канікул!]
Сун Юй усміхнувся.
[Краса брата Сун непереможна: Не плач, моя сестричко, але я розвагам твоїм більше не довіряю.]
[Краса брата Сун непереможна: Я закінчив читати «Ніжний контроль», який ти порадила. Сестричко Сун, дитино, тепер я думаю, що в твоїй голові забагато дурниць. Тобі терміново потрібні книги для підготовки до екзаменів, щоби прийти до тями. Я скажу про це твоїй матері. Гарно проводь літні канікули!]
[Лан-лан тебе не любить: [Чорний знак питання.jpg]]
[Лан-лан тебе не любить: Не треба!!! Хороший брате!!! Що я роблю не так?]
[Лан-лан тебе не любить: Я щойно всю дорогу читала про ніжну невинну «хрустку качечку» [3]!!!]
[Лан-лан тебе не любить: Я не здавала кров, не пожертвувала свої нирки і не вирізала свою матку чи ще щось. Чому ж ти стверджуєш, що я мислю чи роблю щось неправильно? О, я думаю, що моє життя більш несправедливе, ніж у Се Суя.]
[Краса брата Сун непереможна: Здати кров, пожертвувати нирки та вирізати матку?]
[Краса брата Сун непереможна: Чудово. Цього літа, мабуть, я навідаюсь до вас додому, щоби подбати про твою підготовку до екзаменів. Дозволь собі відчути та скуштувати гаряче кохання свого двоюрідного брата влітку :)]
Сун Лан ледве не втратила свідомість, набрала рядок і описала свій гнів на екрані!
[Лан-лан тебе не любить: Гу Беює! Ти такий жорстокий!]
[Краса брата Сун непереможна: Хто такий Гу Беюй?]
[Лан-лан тебе не любить:... Це ти! Ні, зачекай!!! Це твій майбутній чоловік!!!]
Сун Юй, у якого з'явиться чоловік незрозуміло звідки, не знав сміятися йому чи вже пора плакати. Ця дівчинка дійсно робить виклик небесам.
[Краса брата Сун непереможна: Молодь має менше читати онлайн-романів, а більше виконувати математичні завдання. Я також підготував для тебе 38 екзаменаційних наборів тестів для вступу коледжу Танлі:)]
Сун Лан: ...Прокляття, як так вийшло?
Сун Юй усміхнувся та згорнув чат.
Ця дівчина в наступному році буде вчитись на третьому курсі старшої школи! Так чому про неї досі так турбуються?!
Сун Юй вийшов у туалет, повернувся, ліг і заснув. Перед сном він подумки пригадував сюжет книжки, хитаючи головою й насміхаючись.
Сун Лан сказала, що людина з таким же ім'ям, як і в нього, насправді була гарматним м'ясом, який з'явився в сюжеті лише в декількох розділах.
В дитинстві, десь років до шести, вони з головним героєм були друзями, а згодом він поїхали лікуватися від хвороби за кордон. Єдина роль цього героя полягала в тому, щоби розповісти головному герою про минуле під час зустрічі за кордоном, сказавши: «Твоя мати дуже любить тебе, не ненавидь її», щоб Се Суй зміг відпустити біль образ минулого.
Він вважав, що це лише епізод із його життя, пов'язаного з прощенням.
Ну, також він ніколи б не думав, що коли він прокинеться наступного дня, то опиниться в книзі і стане цим самим Сун Юєм, який з'являвся не більше ніж у трьох розділах і рано помер.
Примітки:
[1] 白月光 [bái yuèguāng] – «біленький промінчик місячного сяйва». Китайський сленг, що означає людину, якою можна захоплюватися здалеку, але не мати відносин.
[2] 小黑屋 [xiǎohēiwū] – маленька чорна кімната. Темне місце, де відбуваються ** і **, зазвичай із сумнівної згоди (або взагалі без неї).
[3] 脆皮鸭 [cuìpíyā] – «хрумка качка». Китайський сленг, що означає сором'язливу ніжну людину.
[4] «Гу Беюй! Ти такий жорстокий!» – китайський мем. Люди просто люблять називати інших на ім'я Гу Бейчен і називати їх жорстокими. Тут Сун Лан замінила «чен» на «юй» (з Сун Юй) для додаткової гри слів.
---
Дякую ,що прочитали. Розділ вже відредагований, за що окрема подяка редакторці )
Далі
Розділ 2 - Перехід в нову школу.
Він був у лікарні три дні. Після того, як Сун Юй отримав телефон і прочитав багато новин, він нарешті переконався у тому, що потрапив в книжку. Потрапив в дурну книжку «Ніжний контроль» і став тим самим гарматним м'ясом з ідентичним прізвищем та ім'ям. Третій молодий господар родини Сун міста А, Сун Юй. Відкинувши телефон, Сун Юй роздратовано схопився за волосся. Він схилив голову, на вікні відбилося його юнацьке лице. Колір обличчя був блідим, волосся було чорний і м'яким, риси обличчя витонченими, а очі великими та ясними. У синьо-білому медичному халаті він виглядав особливо слабким та тендітним. Це обличчя точно таке ж, як коли йому було п'ятнадцять років. Дідько. Брат Сун збирається ховатися до кінця свого життя. Як одна з небагатьох другорядних ролей у «Ніжний контроль», хвороба Сун Юй не заслуговує на детальний опис автора. Тому, коли він ознайомився з книгою, Сун Юй запитав усіх людей навколо нього, включаючи лікарів і медсестер, включно з нянею та тіткою і ніхто з них не міг назвати йому, що саме це за хвороба. Усі сумно дивилися на нього зі сльозами на очах. Навіть у його матері, сильної жінки з родини Сун, яка завжди була енергійною та рішучою, почервоніли очі, коли вона почула це запитання. Вона неохоче витиснула з себе ніжну посмішку та відповіла на це питання: «Юй-юй, коли ти вийдеш із лікарні, мама супроводжуватиме тебе, куди б ти не захотів піти погратися». Сун Юй нарешті зрозумів. Автор оригінальної книги зовсім не хотів, щоб він жив. Не питай, зрештою це смертельна хвороба, яка попадає в ту саму сліпу пляму сучасних медичних знань. Тож у будь-якому випадку, це все і так закінчиться після смерті. Чорний автомобіль повільно під'їхав до вілли, що знаходиться на околиці міста А. Це будинок, який батьки Сун Юй купили спеціально для нього, щоб він міг у спокої одужувати від хвороби. Навколо будинку були гори та річки, з дивовижними пейзажами та тихою атмосферою. Сун Юй вийшов з автомобіля, його ніжне бліде обличчя було втомленим. Мати Сун злякалася дивлячись на нього, бо боялася, що її дорогоцінний син раптом може відчути себе гірше. На віллі няня вже приготувала їжу. Батько Сун та брат Сун обоє зараз в компанії, і вони не можуть прийти сьогодні повечеряти, лише мати Сун буде їсти з ним. Мати Сун стурбовано подивилася на Сун Юй і поклала овочі в його миску. «Тебе нарешті виписали з лікарні, то чому Юй-юй хмуриться? Тобі більше не подобаються страви тітки Ван?». Сун Юй не мав апетиту та не хотів говорити. Мати Сун притримала смуток у своєму серці та зберігаючи посмішку сказала: «Цього разу ти повертаєшся до міста, і твоя мати влаштувала для тебе вітальний банкет. Ти скоро йдеш до середньої школи в місті А. Скористайтеся цією можливістю, щоб більше побути зі своїми однолітками. Що думаєш, Юй-юй?" Сім'ю Сун можна вважати першокласними гігантами в місті А, і про будь-який банкет повідомлятимуть у ЗМІ. Повернення Сун Юй у такій гучній манері достатньо, щоб показати прихильність родини Сун.Просто... познайомитися з більшою кількістю людей такого ж віку... Якщо він правильно пам'ятає, двоє покидьків зараз у місті А. Їх майже не вважають однолітками й вони все ще в одному колі. Пальці Сун Юй надовго зупинилися. Слабкий механічний голос раптом з'явився в його голові: [Дзинь....... Система запускається...] Зіниці Сун Юй звузилися і він раптом підняв голову. «Мамо, я повернуся в кімнату і відпочинку». Мати Сун була приголомшена побачивши, як її син встав зі столу та побіг нагору. Сун Юй повернувся до кімнати, зачинив двері та закрив штори. Обернувшись, він мовчки подивився на бліду ефірну душу, що стояла перед ним. Він нахмурився: «Ти затягнув мене в цей світ?» Перед ним стояв Сун Юй цього світу. «Сун Юй» був одягнений у медичний костюм, його обличчя було блідим майже прозорим, а очі були невинними та вологими, як у маленької овечки. Довго вагаючись, юнак кивнув. «Так». "Чому?" Бліде обличчя «Сун Юя» ще більше зблідло і слабким голосом промовило: «Мені шкода, але в головному світі є проблема, тому я змушений був перемістити вас сюди що спасти світ. Я — Сун Юй цього світу, але краще називайте мене Система 008. Спочатку цінність існування Сун Юй полягала в тому, щоб поспілкуватися з головним героєм п'ять років потому та просвітити головного героя. Але я не знаю чому, цього разу Сун Юй захворів і помер у палаті.Нам потрібен хтось, хто пройдеться по сюжету Сун Юй, тому ми витягнули вас із паралельного світу. Спершу я приношу вам вибачення, але як компенсацію ми перерахуємо вам суму в оригінальному світі після закінчення. Вам всього лиш потрібно пробути в цьому світі п'ять років і закінчити сюжет, перш ніж ви зможете повернутися у свій». Сун Юй посміхнувся, його ясні темні очі були сповнені холоду: «Ти думаєш, що мені бракує грошей?» 008 замовк. Сун Юй вважав це дурною книгою та зовсім не хотів витрачати тут п'ять років, тож він роздратовано нахмурився: «Я не згоден, відправ мене назад». 008 затремтів. Не наважуючись глянути на Сон Юй він з опущеною головою сказав: «Вибачте, у мене немає такої здатності». Він намагався переконати Сун Юя: «Насправді останні п'ять років не вплинуть на вас. Поки це не впливатиме на сюжет, ми не будемо втручатися у ваші дії. Ваш оригінальний світовий час є статичним, і у вас є ідеальне сімейне походження в цьому світі. Ви можете робити все що завгодно». Сун Юй посміхнувся. 008 боявся. Пояснивши це Сун Юй, він зник: «Це все, добре відпочинь. Якщо ви хочете щось запитати, то телефонуйте мені в будь-який час, просто покличте 008 двічі подумки». Звичайно, не завжди це може спрацювати. Сун Юй стояв на місці, його зуби боліли від злості. У цей момент мати Сун піднялася нагору і постукала у двері ззовні, її голос був схвильований. «Юй-юй, що сталося? Ми наче добре сиділи, а потім ти раптово повернулася до кімнати». Сун Юй вгамував свої емоції та вийшов, щоб посміхнутися матері Сун: «Нічого, мамо, продовжмо їсти». Сун Юй був розсіяним весь час поки їв. Мати Сун завжди звертала увагу на його емоції й не могла цього проігнорувати. Вона деякий час вагалась, але все ж сказала : «Ти почуваєшся нещасним через те, що мама сказала про банкет?». Сун Юй помішував кашу ложкою і деякий час був здивований, але зрештою опустив голову. «Ні». Мати Сун була засмучена. «Якщо тобі це не подобається, ми не будемо цього робити. Це моя помилка. Я забула, що наша дитина Юй-юй не любить галас. Якщо в майбутньому буде якась така подія, твоя мама буде допомагати тобі уникати цього. Сун Юй дозволив собі зітхнути всередині. Дратівливість і депресія в його серці потроху танули в ніжних і добрих очах Мами Сун. Він ставиться до усього цього як до книги, але персонажі у книзі не тонкий папірець, а справжні, живі люди. Наприклад, доглянута шляхетна пані навпроти. Її любов та турботу до сина не підробиш. Сун Юй опустив голову і зробив ковток каші, дивлячись вниз, його вії були чіткими. Мати Сун і батько Сун дуже зайняті й вони рідко мають час, щоб супроводжувати Сун Юй. Сьогодні мати Сун скасовував багато зустрічей, щоб забрати його з лікарні та щоб повечеряти з ним. Після того, як він піде в середній школі то буде проводити надзвичайно мало часу з сім'єю.. Сун Юй не подобається Місто А. У «М'якому контролі» люди в Місті А наче божевільні. Крім того, він не знає, чому після входу в цю книгу він завжди ненароком думає про маленького ніжного Се Суя. Він проковтнув кашу в роті. Сун Юй думав про розрізнення в сюжеті. Се Суй такого ж віку, як і він і це також літні канікули в старшій школі, але його життя далеко не добре. Цього літа Се Суй підробляв, щоб заробити на життя. Проте він потрапив в неприємності з групою гангстерів і навіть був ошуканий своїм босом. Під час бійки з хуліганами Се Сую зламали палець, і він отримав не найкраще лікування, залишивши цю хворобу на все життя.На початку року над ним також знущались, але він ніколи не чинив опору, через що також отримав травму руки. Сун Юй згадав усі образи та приниження з якими зіткнувся Се Суй, а також згадав невинність і доброту цього молодого хлопця на початку. Адже Се Суй вліз у неприємності з гангстерами, щоб врятувати дівчину, над якою вони знущалися. Чим більше він думав, тим більше засмучувався. Книгу «М'який контроль» слід перейменувати на «Трагічне життя Се Суй». У будь-якому разі, коли він дивився, з одного боку, його мозок болів від тих дурнів, а з іншого боку, йому дуже сподобався Се Суй. У цій книзі йому дали лише п'ять років. Він може тисячу чи вісімсот днів змішувати їжу та напої, а може... змінити долю людини. У темних зіницях Сун Юй було багато емоцій і нарешті він твердо відклав ложку. «Мамо, я хочу перевестися». Мама Сун: "???" Цзінчен, де знаходився Се Суй, був домом бабусі Сун Юй. Сун Юй байдуже сказав: «Я хочу піти до Цзінчен, хочу трохи пожити у бабусі». --------- Новина про повернення Сун Юй швидко поширилась в колах найбагатших людей міста А. Усім було дуже цікаво дізнатися що не будь про третього молодого господаря сім'ї Сун, який лікувався і довго не з'являвся на публіці. Вони передавали йому своє захоплення і з нетерпінням чекали зустрічі з ним на сімейному бенкеті Сун. Лише сестра Сун Юй Сун Ваньїн знала, що у цієї групи людей немає жодного шансу. Тому що Сун Юй вже був у літаку до Цзінчена на третій день після того, як його виписали з лікарні. Його мобільний телефон був закиданий повідомленнями старшої сестри. 【 Сун Ваньїн:】 [Сун Ваньїн: Що ти маєш на увазі? Ти націлився на мене? Не показуєш мені обличчя? (Ніж) (ніж) (ніж)] [Сун Ваньїн: Я похвалилася перед своїми сестрами й пообіцяла дозволити їм побачити вашу прекрасну красу, а ти вже однією ногою сідав у літак? 】 [Сун Ваньїн: (ніж) (ніж) (ніж) Негайно поясни свою поведінку інакше тобі кінець] У цей час Сун Юй прибув у Цзінчен, вийшов з літака й сів у машину, прямуючи до бабусі. Цзінчен також є столицею провінції, квітучої та жвавою, але їй не вистачає екстравагантності, стрімкості та бенкетів міста А. Чорна машина попрямувала до центру міста, а вуличні дерева обабіч дороги мчали галопом. Водій був простий чоловік років п'ятдесяти. Він усміхнувся глянувши на юнака. «Старенька жила в Цзінчен сама вже багато років, вона жила в спокої, але дуже самотньо. Почувши, що ви їдете вона так зраділа, що з самого ранку готує на кухні. Вона вже наготувала деякі домашні страви Цзінчен. Вона не зупиняється з самого ранку». Сун Юй відповів Сун Ваньїн і сказав з посмішкою: «Ну, я вірю в бабусину майстерність». Водій сказав: "Ви збираєтеся навчатися в середній школі Цзінчен № 1?" Сун Юй: "Угу." Очі водія блиснули «Смію наважитися, мій син також навчається в середній школі Цзінчен № 1, я повинен попросити цього смердючого хлопчика добре піклуватися про вас у школі». Загальна слабкість Сун Юй не була секретом. Сун Юй прийняв такий добрий намір і тихо посміхнувся. «Дядьку, дякую». Але він відчував, що він не такий уже й тендітний. Ця хвороба була виключно смертельною хворобою, від якої автор хотів змусити його померти. У всякому разі, зараз йому зовсім не погано. Боротьба ймовірно також не буде важкою для його тіла. Телефон все ще блимає. [Сун Юй: Що тобі пояснити? 】 [Сун Ваньїн: Що, кажеш, мені треба пояснити? Раптом поїхав до Цзінчен, навіть не маючи причини? Місто А, у що воно тебе перетворило?! Що з тобою, ти стільки років сидів комфортно на одному місці. А зараз раптом поїхав кудись, мені якось некомфортно. 】 [Сун Юй: Тц. 】 [Сун Ваньїн: Давай! ! 】 [Сун Юй: Ну, світ такий великий, я хочу побачити його для тебе] [Сун Ваньїн:...] Ці сестра і брат не зможуть більше ними бути. --------
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!